Навіть спека не завадила вперше провести гастрофестиваль в Райгородоцькій громаді Бердичівщини

23.08.2026, 21:50 rio-berdychiv.info

РІО Бердичів №33 від 13.08.2026 вже доступний для перегляду та завантаження у PDF! Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №34 від 20.08.2026 у газетних кіосках.Завантажити PDF (28,61 МБ)Хоча, напевно, все ж трохи завадила, адже з відкритої сцени та відкритого поля більшість відвідувачів старались сховатись у затінок дерев обабіч просторого шкільного спортмайданчика.Та, про все по-порядку. Натхненні гарними прикладами інших громад, зокрема, Гришковецької, яка вже кілька разів проводила фестиваль, присвячений білому борщу, культурні працівники Райгородоцької громади теж вирішили організувати щось подібне. Довго перебирали різні страви, яким присвятити свято і врешті зійшлись на тому, що куліш – це незаслужено забута страва у раціоні сучасних українців, і її славу потрібно реанімувати.Вийшли з ініціативою до голови громади Максима Самчика, і після його схвалення, закипіла організаційна робота. Назва фестивалю «Козацький куліш по-Райгородоцьки» була цілком патріотичною, тож приурочити подію вирішили до річниці Незалежності України. А локацією проведення обрали шкільний спортивний майданчик одного з найближчих до Бердичева сіл громади – Романівки (колишнє Радянське).Не можна сказати, що організація подібних свят цілком нова справа для старост громади, адже раніше вони (чи їх попередники) вже готували страви і напої для участі в сільських святах, або ж на районних чи навіть обласних презентаціях. Одна з таких колись відбулась поблизу будівлі райдержадміністрації, за головування в ній Володимира Збаражського, а на обласному стадіоні їх особливо любив організовувати Сергій Рижук.Основними беніфіціарами свята там були обласні чи районні начальники, і саме на них була направлена і підготовка блюд, і оформлення намету, і навіть коротка програма по їх представленню. Мови про продаж страв, звичайно ж, не було. Спочатку вгощались керівники, а потім чиновники понижче, а потім вже делегації сіл причащали одна одну.З початком повномасштабного вторгнення метою подібних заходів став збір донатів на допомогу війську, і знову ж ціни на страви призначали довільні, або зовсім не призначали. Так було і на суботньому заході в Романіці. Господині старостатських наметів пригощали усіх бажаючих, а кошти, хто скільки давав, складали до спільної калитки.За підсумком, оприлюдненим на сторінці громади у Фейсбук, команда з Бистрика зібрала найбільше донатів -55 тисяч гривень, а всього на фестивалі вдалось зібрати 176 тисяч 850 гривень, які передадуть на купівлю автомобіля 115 бригаді безпілотних систем.Основним драйвером команди газдинь Бистрицького старостату виступила відома в Бердичеві та районі рестораторка Любов Івасюк. Саме їй доучили готувати козацький куліш, до якого вона додала смажене в тісті ягня (за рецептом іншого відомого жителя громади Віктора Рильського) та карпатський Бограч. Щоправда, бограч дійшов до кондиції, коли гості вже потроху починали збиратись, але багато хто брав його з собою, і вже вдома, під кондиціонером, а не на спеці, відчув наповну неперевершений смак цієї страви.Для того, щоб доставити гостей на фестиваль, з кожного старостату організовували автобусні рейси до Романівки, але транспорт був, м’яко кажучи, не повним. Натомість, гості з Бердичева, які якимось чином дізнались про захід, прибували на свої автівках, або ж на рейсовому автобусі. Якби були подібні рейси з міста, то відвідувачів свята було б, напевно, більше, як і коштів, які вдалося б зібрати.Адже, сил і енергії в організацію гастрофестивалю доклали неймовірно багато і керівники громади, і старости, і працівники центру культури і дозвілля, і аматори пісні, і кухарки та їх помічниці і помічники, тож хотілося б, щоб більше людей змогли оцінити їх працю і натхнення.Громади Бердичівщини нині роблять лише перші кроки щодо творчого переформатування давніх традицій до реалій та вимог сучасності, напевно, тому й не визначились ще що для них головніше – робити внутрішнє свято для особистої консолідації та представлення керівництву, чи все ж відкритий фестиваль, де головними отримувачами послуг є гості громади, яких найбільше живе звичайно ж в сусідньому Бердичеві.На свята, які організовувались раніше на День міста, на центральну площу Бердичева з’їжджались жителі чи не з усіх сіл нинішніх чотирьох громад в якості глядачів та гостей. Тож цілком логічними є гості з міста на святах громад. Ба, більше, саме на мешканцях міста громади можуть заробляти сьогодні на донати, а завтра, дивись, такі проєкти стануть самоокупними і навіть прибутковими. Економіка вражень, саме так називають нову епоху, яка настала після індустріалізації та інформатизації, і радісно бачити, як перші, але впевнені кроки в цій новій економіці роблять громади Бердичівщини.