кремль вкладає $26 млрд в технологію «безсмертя», але є причини, чому ці інвестиції приречені на провал – WSJ

30.05.2026, 02:02 mind.ua

росія запускає масштабний ринок anti-age технологій, але це більше схоже на політичний проєкт, який має демонструвати технологічну «велич»росія запускає одну з найдорожчих державних програм у сфері довголіття та біотехнологій. кремль планує витратити близько $26 млрд на розвиток генетичних терапій, біодруку органів та інших технологій, які мають «сповільнити старіння» та продовжити життя людини.Джерело. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на російських чиновників та науковців.Програма під назвою «Нові технології збереження здоров’я» стартувала у 2024 році, у кремлі заявляють, що над нею працюють десятки наукових центрів і держустанов.У центрі програми - розробка генної терапії, яка має уповільнювати клітинне старіння. російський заступник міністра науки Денис Секірінскій назвав цей напрям «одним із найперспективніших у боротьбі зі старінням».Окрім цього, росія декларує плани друкувати людські тканини та органи на біопринтерах, вирощувати органи в мініпігах для трансплантації, розвивати кріотерапію та масштабувати генетичні дослідження.За заявами російської сторони, до 2030 року країна хоче вийти на технології заміни людських органів. Дослідники вже нібито надрукували хрящову тканину людини та щитоподібну залозу миші.Програму курують наближені до путіна фігури - його донька Марія Воронцова, яка займається державними генетичними проєктами, а також фізик Михайло Ковальчук, брат одного з ключових союзників кремля Юрія Ковальчука.Саме Ковальчук став головним ідеологом російського «проєкту безсмертя».«Можливість ремонтувати людину безумовно зростатиме», - заявив він російським медіа.longevity - це величезний глобальний бізнесХоча заяви кремля мало перетинаються з реальністю, сам ринок anti-aging технологій давно став одним із найгарячіших напрямів світових інвестицій.У США та Європі мільярди доларів вкладаються у longevity-tech - індустрію, яка поєднує біотехнології, генетику, фармацевтику та штучний інтелект для продовження життя.У цей сектор інвестують великі технологічні гравці та мільярдери. Наприклад, Alphabet/Google фінансує компанію Calico, яка досліджує старіння, а засновник Amazon Джефф Безос інвестував у Altos Labs.Крім того, у світі активно розвиваються напрями клітинного омолодження, вирощування тканин та персоналізованої генетичної медицини.За оцінками міжнародних аналітиків, глобальний ринок longevity та anti-aging технологій у найближчі десятиліття може оцінюватися у сотні мільярдів доларів.Але у росії є проблема - ізоляція наукиПроте експерти сумніваються, що росія здатна досягти заявлених проривів в умовах міжнародної ізоляції та санкцій.Колишній російський фахівець із біодруку Алєксандр Островський, який залишив рф після вторгнення в Україну, заявив WSJ, що реальних підтверджень успіхів програми практично немає.«Якщо немає публікацій - немає і реальних результатів», - наголосив він. За його словами, сучасна біотехнологія неможлива без міжнародної співпраці, доступу до глобальних досліджень та обміну даними.На цьому тлі критики вважають, що масштабна державна програма може бути не стільки науковим проривом, скільки політичним проєктом, який покликаний демонструвати технологічну «велич» росії та одночасно задовольняти особисту зацікавленість путіна, якому зараз 73 роки, темою довголіття.Як зазнають автори статті, світова наука поки не має технологій, здатних радикально подовжити людське життя або забезпечити «безсмертя».Однак окремі напрями - генна терапія, клітинна регенерація, вирощування тканин, біодрук органів - дійсно активно розвиваються. У перспективі вони можуть суттєво змінити медицину, трансплантологію та лікування вікових хвороб.Втім, навіть провідні світові лабораторії поки перебувають на стадії експериментів, а більшість проривних технологій ще далекі від масового застосування.На цьому тлі російські обіцянки створити до 2030 року повноцінні технології заміни органів виглядають надто оптимістичними - особливо для країни, яка через війну та санкції все більше віддаляється від глобальної науки й технологічних ланцюгів.Бекграунд. Нагадаємо, під час візиту до Китаю Сі Цзіньпін розповів путіну про розробку способів продовжити життя до 150 років.путін відповів, що «завдяки розвитку біотехнологій люди ставатимуть усе молодшими й навіть зможуть досягти безсмертя».Fri, 29 May 2026 23:14:00 +030020305864Новиниhttps://mind.ua/news/20305864-kreml-vkladae-26-mlrd-v-tehnologiyu-bezsmertya-ale-e-prichini-chomu-ci-investiciyi-prirecheni-na-prohttps://mind.ua/news/20305864-kreml-vkladae-26-mlrd-v-tehnologiyu-bezsmertya-ale-e-prichini-chomu-ci-investiciyi-prirecheni-na-pro#comment_header_layerНовини на mind.uaросія,Наука,Санкції проти росіїСередня зарплата в Україні перевищила 30 тисяч гривень – але Київ майже вдвічі обігнав регіониРізниця між столицею та найменш оплачуваними регіонами вже перевищує 26 тисяч гривеньСередня заробітна плата в Україні у квітні 2026 року зросла до 30 515 грн. За місяць показник піднявся лише на 0,5%, однак у річному вимірі зарплати продовжують повільно рухатися вгору навіть попри війну та кадровий дефіцит.Джерело. Про це свідчать нові дані Державної служби статистики України.Найвищі зарплати традиційно зафіксовані у столиці - у Києві середній рівень оплати праці сягнув 48 003 грн. Це більш ніж удвічі вище, ніж у деяких регіонах країни. Друге місце посіла Київська область із показником 30 584 грн.Натомість найнижчі зарплати - на Кіровоградщині та Чернівеччині. У Кіровоградській області середня зарплата становить 21 199 грн, у Чернівецькій - 21 687 грн.Таким чином, різниця між столицею та найменш оплачуваними регіонами вже перевищує 26 тисяч гривень.Найбільше в Україні сьогодні заробляють працівники сфери інформаційних технологій та телекомунікацій - у середньому 77 861 грн на місяць. Це майже у чотири рази більше, ніж у галузях культури, спорту та розваг, де середня зарплата залишається найнижчою - 19 855 грн.Економісти пояснюють таку різницю кількома факторами – високим попитом на ІТ-фахівців, експортною орієнтацією галузі та можливістю працювати на міжнародні компанії навіть під час війни.Водночас ринок праці продовжує демонструвати і проблемні сигнали. За даними Держстату, заборгованість із виплати зарплат станом на 1 травня досягла 3,7 млрд грн.Попри це, український бізнес продовжує конкурувати за кадри, особливо у технологічному секторі, логістиці, оборонній промисловості та будівництві. Дефіцит працівників залишається одним із головних викликів для економіки, а компанії часто змушені підвищувати зарплати, щоб утримати персонал.Для порівняння, у березні середня зарплата в Україні зростала значно швидше - на 7,2% за місяць.Бекграунд. Як повідомлялося, Україна отримає 236 млн євро від Світового банку під гарантії Швеції – кошти за програмою PEACE in Ukraine необхідні для соцвиплат і роботи держави.Fri, 29 May 2026 22:23:00 +030020305863Новиниhttps://mind.ua/news/20305863-serednya-zarplata-v-ukrayini-perevishchila-30-tisyach-griven-ale-kiyiv-majzhe-vdvichi-obignav-regionihttps://mind.ua/news/20305863-serednya-zarplata-v-ukrayini-perevishchila-30-tisyach-griven-ale-kiyiv-majzhe-vdvichi-obignav-regioni#comment_header_layerНовини на mind.uaринок праці,Держслужба статистикиСША втрачають свій бренд, а Китай стрімко йде вгору – світовий рейтинг «брендів країн»Глобальні бренди більшості держав сьогодні страждають через геополітичну напруженістьСвітова конкуренція сьогодні точиться не лише за економіку чи військову силу - країни змагаються і за власний «бренд».Цим словом можна назвати загалом репутацію держави, яка впливає на інвестиції, туризм, довіру бізнесу, експорт і навіть політичний вплив.Рейтинг оцінює держави не просто за фінансовими досягненнями, а комплексно - враховуючи політичні рішення, стабільність соціальних інститутів, торговельні правила та сприйняття країни на міжнародній арені.І хоча США досі залишаються найдорожчим країновим брендом світу, їхня перевага вже не є беззаперечною.За даними дослідження Brand Finance, вартість бренду США за рік скоротилася на 7% - до $34,7 трлн.Водночас Китай, навпаки, наростив показник на 7% - до $22 трлн, продовживши скорочувати дистанцію до американського лідера.Третє місце у рейтингу зберегла Німеччина, хоча її країновий бренд також втратив у вартості - мінус 8%, до $4,6 трлн. Далі йдуть Велика Британія, Франція та Японія.Аналітики пояснюють, що глобальні бренди більшості держав сьогодні страждають через геополітичну напруженість, торговельні війни, високі ціни на енергоносії та загальну економічну невизначеність.Особливо це вдарило по країнах G7 - сумарна вартість їхніх брендів за рік скоротилася на $4,5 трлн.У Brand Finance оцінюють не лише економіку країни, а й її міжнародну репутацію, інвестиційну привабливість, технологічний розвиток, якість державного управління, туристичний потенціал і навіть рівень довіри до її політики.На цьому тлі Китай демонструє системне посилення «м’якої сили» - зокрема завдяки технологіям, інфраструктурним проєктам і активній присутності на глобальних ринках. У самому Brand Finance зазначають, що Пекін усе частіше сприймається як «передбачуваний та надійний партнер».росія у рейтингу опустилася з 23-го на 25-те місце - вартість її бренду впала ще на 11% на тлі війни, санкцій та міжнародної ізоляції.Падіння вартості бренду продемонстрував і Казахстан (-26%, 45-те місце). Натомість позиції в рейтингу вдалося покращити Узбекистану (53-тє місце) та Азербайджану (74-те місце)Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, та Іран – до 63-го з 50-го рядка.Щодо України, то у відкритому релізі Brand Finance її позиція цього року не вказана. Водночас у попередніх дослідженнях компанія називала Україну одним із найсильніших брендів серед пострадянських країн завдяки стійкості суспільства, відкритості до міжнародного бізнесу та позитивному сприйняттю українців у світі.В іншому глобальному рейтингу компаній - Індексі м'якої сили (Global Soft Power Index) - Україна наразі посідає 46-те місце. Експ