Вибір без вибору. Як у Кременчуці організовують поховання загиблих воїнів
— Вони не дають нам вибору стосовно того, де купувати, речі на останню дорогу до рідних, — каже родичка одного з загиблого захисника Кременчука.
За час повномасштабної війни Кременчук провів в останню путь не одну сотню військових. Містяни ставали на коліна, зустрічаючи траурні процесії, несли квіти до трун полеглих воїнів. За кожним таким прощанням — родина, яка втратила найдорожчу людину. І поки місто віддає останню шану захисникам, їхні близькі змушені не лише переживати втрату, а й думати про те, як організувати поховання та гідно провести рідну людину в останню путь.
Кременчук допомагає родинам загиблих військових: з міського бюджету нині на поховання захисника виділяють орієнтовно 40 – 46 тисяч гривень. Однак отримати гроші на руки й самостійно вирішити, де придбати труну, хрест чи замовити ритуальні послуги — неможливо, кажуть рідні полеглих захисників.
Аби скористатись компенсацією від міста, родини мають звертатись за послугами комунального підприємства, придбати похоронну атрибутику в комунальному магазині, погодитись на організацію поминального обіду лише у кількох визначених місцях. У розмовах з журналістами люди стверджують, що ціни на ритуальні товари в комунальному магазині — значно вищі за ринкові.
Як у Кременчуці організовують поховання захисників і хто на цьому заробляє — розбирався «Кременчуцький Телеграф».
Усі свідчення в цьому матеріалі ми надаємо анонімно з міркувань безпеки. Розбиратись в процесі організації поховання з середини почали після звернення ветерана. Серед його рідних і знайомих було кілька родин загиблих військових, які зіткнулися зі схожою ситуацією: місто виділяє кошти на поховання, однак, за їхніми словами, скористатися ними можна лише за певними умовами.
Але розповідати про пережите публічно вони не готові — зокрема через страх і особисті обставини. Тож ми почали самостійно збирати інформацію та спілкуватися з родичами загиблих військових.
Олена (ім’я змінено) поховала чоловіка у 2024 році. Воїн став на захист України ще до початку повномасштабного вторгнення, брав участь в АТО. Знайомі згадують його як активного й життєрадісного чоловіка. Він бував у найгарячіших точках фронту, розповідали його близькі під час останнього прощання.
Сам процес організації поховання Олена вже не пам’ятає в деталях. Деякі інші наші співрозмовники розповідали, що після втрати рідної людини були «ніби в тумані». Під час організації поховання вони не ставили додаткових запитань і діяли так, як їм підказували.
— ТЦК давало нам два чи три пакети документів, з якими ми йшли в департамент [соцзахисту — ред.], там, де брали справочку, я чесно дуже погано пам’ятаю. І давали на Махорочну [назва вулиці Махоркова у Кременчуці — ред.] оці от пакети документів, що хто такий, де буде похований, і коли він буде похований.
Ні грошей, ні якихось талонів, нічого нам не давали. Ми прийшли з цими документами на Махорочну, нам сказали: «Прийдіть отам в якийсь виставковий зал, прийдіть отам от виберіть». Вона одразу веде нас там, де подешевше. І якщо от саму дешеву труну там за 2 тис. ти брати не хочеш, ти хочеш щось нормальне взяти, вони тобі одразу вказують на найдорожчі позиції.
Ще одна родина загиблого військового, з якою ми спілкувалися анонімно, ховала чоловіка цьогоріч. Розповідають, що у 2026 році також не отримували грошей на поховання на руки. Порядок був таким самим, як у першій історії, однак до магазину родину скерували не в департаменті соцзахисту, а в нещодавно створеному центрі надання соціальних послуг «Турбота».
У місцевому ритуальному бізнесі журналістам кажуть, що організація поховань військових належить до відповідальності міста, а приватні ритуальні компанії не беруть у цьому участі. У громадах навколо Кременчука поховання можуть організовувати різні приватні підприємці. Головне, щоб у них був необхідний договір на надання ритуальних послуг. Тоді родина може самостійно обирати, до кого звернутися, порівнювати ціни та замовляти послуги.
— Це всі військові йдуть через Махоркову. Воїнів ховають не тільки у нас на Секторі почесних поховань в Кременчуці, а ховають ще ж і, в селах, наприклад Піщанська громада, Садки, Кам’яні Потоки. Там може здійснити будь-який приватний підприємець поховання. Головне, щоб був укладений договір на надання таких послуг. Вони [ритуальні компанії – ред.] офіційно укладають договір, в мерії реєструється. Так, в принципі, і повинно бути: людина, коли зайшла, коли гроші бюджетні, яка різниця, куди їх перераховувати, якщо вже людина вибрала [щось інше — ред.] Але їм же [родинам – ред.] пропонують, що: «Тільки ось у вас, Махоркова».
— І там [у магазині – ред.] ціни, хворі на голову, чесно скажу. По тому, що давали у 24-му році на поховання, то я цей цінник множила на два, бо мені не вистачало. В мене тільки труна була в районі 14 тисяч. І вінки. Там вінки дуже дорогі були. Дуже дорогі вінки, – розповідає Олена.
Вінок, за який у магазині заплатили близько 7 тис. грн, в іншій ритуальній службі можна було придбати приблизно за 2 тис. грн.
У 2024 році на поховання міська влада передбачила жінці близько 25 тис. грн, окремо близько 4,9 тис. грн на поминальний обід.
За словами співрозмовниці, вона придбала труну, хрест, табличку, покривало, лампадки, рушники, хустку та шість різних вінків. Окремо місто надало послуги з копання й засипання могили, систему для спуску труни, автобуси, автомобіль для перевезення труни та ведучу церемонії.
— Від 3 тисяч — це вінок, який на вигляд більш менш, — каже жінка.
Серед іншого, Олена пригадує, що в компенсацію витрат врахували й вінок від громади. Дотичні до ритуального бізнесу також згадують про випадки, коли до вартості поховання військовослужбовця включали вінок від громади. Орієнтовна ціна — 3 тисячі гривень.
Родичі другого загиблого захисника, якого ховали цьогоріч, під час спілкування з журналістами також підтверджують, що ціни на товари були значно завищеними, аніж ті, що пропонують на ринку.
Водночас частина родичів загиблих військових, з якими ми спілкувалися, сказала, що не стикалася з проблемами під час організації поховання.
Одна зі співрозмовниць підтвердила, що гроші на руки родинам дійсно не видають, але вважає, що компенсації від міста недостатньо для гідного поховання, тож доводиться доплачувати. На її думку, допомога Кременчука значна порівняно з виплатами в інших містах.
Усі, з ким спілкувались журналісти, вказують на одне й те саме місце, куди їх направляли з департаменту або ж із «Турботи» — це магазин від комунального підприємства «Спецкомбінат ритуальних послуг» (КП «СКРП») на вулиці Махоркова, 31 — неподалік центру міста. За цією ж адресою працює і саме підприємство.
КП «СКРП» виконує в місті функції ритуальної служби: організовує поховання, укладає договори-замовлення, надає ритуальні послуги, перевозить померлих і забезпечує роботу кладовищ. Водночас опис його функцій передбачає доступ на кладовище й для інших підприємців, якщо вони мають відповідні договори.
Неодноразово наші співрозмовники акцентували на цінах в комунальному магазині — кажуть, що вони вищі за ринкові пропозиції.
— Просто в них найнижчі пороги, набагато вищі, чим деінде. Ну там труни від 4,5-5, а в інших від 3, від 2,5. Так же за віночки: там від 200 грн має бути, а в них там від 500 грн.
Щоб перевірити це, ми тричі побували в комунальному магазині. У кожному випадку журналісти представлялися людьми, які допомагають родині організувати поховання. Під час перших двох візитів ми цікавилися товарами й вартістю поховання в межах бюджету 25–30 тисяч гривень, а під час третього окремо розпитували про труни — щоб зіставити ціни в магазині з орієнтовними розцінками, про які розповідали родичі загиблих.
Для порівняння ми також звірили ціни з останнім публічним прайс-листом СКРП, датованим червнем 2026 року. Водночас у ньому завчасно зазначили, що вартість і наявність товарів потрібно уточнювати на день замовлення, а сам прайс не є публічною офертою.
Під час першого візиту журналістка купила лампадку за 80,50 гривні. У мережі подібні лампадки пропонували приблизно за 30–40 грн. У прайсі СКРП найдешевша скляна лампадка з металевою кришкою коштує 85 гривень. За товар, придбаний за готівку, чек журналістці не видали.
Вінки в магазині коштують від 500 до 7 тисяч гривень, розповіла продавчиня. У прайсі СКРП ціни на вінки — від 420 до 8 тисяч гривень: наприклад, тип 303 коштує 420 гривень, тип 307 — 500, а вінок «Великий» — 3 тисячі.
Дізнатися ціни телефоном, як пояснили в магазині, не можна: потрібно приходити особисто. На запитання про бюджет продавчиня відповіла, що можна вкластися як у 20 тисяч, так і витратити 100 тисяч гривень — залежно від вибору товарів і послуг.
Під час другого візиту журналіст представився людиною, яка допомагає родині спланувати поховання з бюджетом 25–30 тисяч гривень. У магазині запевнили, що такої суми може вистачити, а найдешевша труна для високого та худорлявого чоловіка до 2 метрів коштує 5 900 гривень. До неї, за словами продавчині, додається покривало.
Тоді ж ми придбали ще і ритуальний рушник за 110 гривень і розрахувалася карткою. Такий самий рушник ми знайшли в мережі за 30 гривень, а у місцевих приватних ритуальних службах ціна на нього, за нашими даними, не перевищувала 50 гривень.
Третій похід ми присвятили трунам. Ми порівнювали цінники в магазині з прайсом СКРП, пропозиціями в інтернеті та цінами, про які розповідали родичі загиблих військових. Дотичні до ритуального бізнесу нам пояснили, що навіть схожі за виглядом труни можуть відрізнятися за матеріалом, оздобленням і комплектацією — а отже, й за ціною.
Під час візиту продавчиня запропонувала найдешевші труни типу «Сонечко» за ціною приблизно від 5 900 до 7 500 гривень. У прайсі СКРП за червень 2026 року базова труна «Сонечко» коштує 4 400 гривень, варіанти з планкою — 7 тисяч, а модель із дерев’яною накладкою — 8 500 гривень. Інші моделі в прайсі:
На жовтневих цінниках у магазині ми побачили, зокрема, «Сонечко» за 5 900 гривень, «Економ» 2,0 — за 8 800, «Фенікс-Оріон» — за 9 500, чорну труну «Фараон» — за 10 500.
За назвами окремих моделей ціни на цінниках у жовтні бу
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2026
