У МО нагадали, чому заборонено розкривати місця військових об'єктів
Під час дії воєнного стану закон забороняє розголошувати чутливі відомості про військові об’єкти та підрозділи. Навіть фото чи відео без увімкненої геолокації можуть допомогти ворогу встановити місце перебування українських військових. Для цього достатньо простих деталей у кадрі.
Про це повідомила пресслужба Міноборони, передає Новини.LIVE.
За незаконне розголошення військових відомостей, доступ до яких обмежений законодавством, передбачена кримінальна відповідальність. Це стосується не лише публікацій у відкритому доступі, а й повідомлень, надісланих через месенджери.
Ключовою нормою є ст. 114-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, рух або розташування Збройних Сил України в умовах воєнного або надзвичайного стану. Її запровадили у 2022 році для запобігання витокам чутливої інформації.
Перелік відомостей, оприлюднення яких може розкрити ворогу дії Сил оборони, визначає наказ Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року.
Якщо ж розголошені дані становлять державну таємницю військового характеру, застосовуються також відповідні положення Закону "Про державну таємницю" та статті 328 і 422 КК України.
Стаття 8 Закону України "Про державну таємницю" передбачає, що засекреченими можуть бути відомості про чисельність і розміщення ЗСУ, їхню бойову та мобілізаційну готовність, рівень підготовки, озброєння й матеріально-технічне забезпечення.
Зокрема, розголошувати не можна:
"Інформація може бути небезпечною навіть без зазначення конкретної адреси. Адже поєднання декількох деталей — часу зйомки, особливостей місцевості тощо — може дозволити встановити місце розташування військових", — зазначили в Міноборони.
Крім того, для притягнення до кримінальної відповідальності не обов’язково доводити, що оприлюднені відомості стали відомі ворогу. Достатньо встановити факт їхнього незаконного поширення, навіть без підтвердження співпраці особи з противником.
Стаття 114-2 Кримінального кодексу України встановлює покарання за незаконне поширення військової інформації, яку не оприлюднили уповноважені державні органи. Стаття складається з трьох частин, кожна з яких передбачає різний рівень суворості покарання за порушення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Закон не прив’язує поширення заборонених відомостей лише до медіа. Передавати таку інформацію можуть через соцмережі, приватні й групові чати, месенджери, інтернет-форуми, фото- та відеоплатформи, а також усно іншим особам.
Особливу небезпеку становлять публікації в реальному часі, оскільки вони можуть допомогти противнику оперативно визначити цілі, скоригувати вогонь і завдати удару.
Те, що певні відомості вже з’явилися в соцмережах, месенджерах чи на інших неофіційних платформах, не робить їх поширення законним.
"Тому не варто копіювати, репостити, пересилати або коментувати дописи з чутливою та неперевіреною інформацією про військові об’єкти. Поширення таких матеріалів може збільшити аудиторію, якій вони стануть доступними, та створити додаткові ризики. Орієнтуватися необхідно на офіційні повідомлення Генштабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших уповноважених державних органів", — йдеться у повідомленні.
Як писали Новини.LIVE, 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці стався конфлікт, який згодом переріс у відкрите протистояння між місцевими жителями та представниками силових структур. Люди намагалися потрапити до приватного будинку, де перебували військовослужбовці Національної гвардії України.
А заступник голови СБУ Іван Рудницький повідомив, що правоохоронці ідентифікували майже 100 осіб, причетних до заворушень у на Київщині. Наразі триває робота над підготовкою повідомлень про підозру.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2026
