Як у давньому Поліссі виготовляли залізо — незвичайна експозиція музею в Малині
Десять днів розкопок, 50 квадратних метрів землі — і до тисячі знахідок. Саме так у 2016 році археологи відкривали давнє минуле Малина на Житомирщині. Серед посуду, ножів та прикрас трапилися й сліди стародавньої металургії. Сьогодні у місцевому краєзнавчому музеї можна побачити, як поліські майстри отримували залізо з руди задовго до появи сучасних заводів.
Археологи працювали на Малинському городищі, поблизу професійного ліцею. Під час перших досліджень вони виявили залишки оборонного валу, а на глибині до 3,5 метра — речі, якими користувалися давні мешканці цих земель. Серед знахідок були ліпний посуд, кераміка, наконечники, ножі, пряслиця та кістки тварин.
Про ці результати повідомляла Малинська міська рада у травні 2017 року. Дослідження городища тривали й надалі, до 2019-го. Частина археологічних знахідок увійшла до експозиції Малинського міського краєзнавчого музею.
Особливе місце в музеї посідає історія давнього залізоробства. На Малинщині були поклади залізної руди, а навколишні ліси давали деревину, з якої виготовляли вугілля для металургійних печей. Завдяки цьому залізо могли виробляти поблизу поселень.
У середньовіччі для отримання заліза застосовували сиродутний спосіб. У спеціальну піч — горн — закладали руду та деревне вугілля. Щоб підтримувати високу температуру, всередину подавали повітря. Під час нагрівання залізо відновлювалося з руди й збиралося у вигляді пористої маси з домішками шлаку.
Таку заготовку називали крицею. Її виймали з горна та проковували, видаляючи шлак. Лише після цього метал можна було використовувати для подальшої ковальської роботи.
У Малинському міському краєзнавчому музеї представлено процес виготовлення криці з місцевої залізної руди в давніх руднях. Поруч експонуються металеві вироби, які допомагають уявити, наскільки важливим було це ремесло для мешканців Полісся.
У музейній колекції є й речі, пов’язані з іншими заняттями давніх людей. Зокрема, овруцькі пірофілітові пряслиця — невеликі кам’яні деталі веретена, які допомагали прясти нитки. Поруч із ними — керамічний посуд, прикраси, зброя та елементи кінської збруї.
Окрему увагу приділено середньовічному склоробству. А в експозиції давньої історії представлені родовід древлянського князя Мала та реконструкція вбрання його доньки Малуші.
Малин зберігає сліди минулого і за межами музейних залів. Неподалік давнього городища стоїть дерев’яна садиба Гіжицьких. Про її незвичайну архітектуру та загрозу руйнування раніше писала «Субота» з посиланням на дослідження архітектора Івана Бикова.
У музеї можна простежити й пізніші сторінки історії краю. Тут зібрано предмети побуту та озброєння часів Визвольної війни 1648–1654 років, старовинні сільськогосподарські знаряддя, господарський реманент. Відтворено також інтер’єр традиційної поліської хати.
Окрема музейна зала присвячена історії Малинської паперової промисловості. Експозиції розповідають про життя міста у XIX — на початку XX століття, а також про події російсько-української війни.
Для відвідувачів у музейних залах розміщено QR-коди з додатковою інформацією про експонати. Музей також створює аудіогіди, які допомагають знайомитися з колекціями самостійно.
Малинський міський краєзнавчий музей розташований за адресою: Житомирська область, місто Малин, вулиця Грушевського, 40. Телефон для довідок: 096 904 81 64.
А у внутрішньому дворику музею стоять сім інформаційних стендів із QR-кодами. Кожен присвячений відомим родинам Малина, чиї історії теж стали частиною минулого міста.
Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 листопада 2026
