"Кремль розраховує на ослаблення США": Філіпенко про ультиматум НАТО та проблеми Трампа
Майбутні переговори щодо завершення війни можуть стати для Кремля черговою можливістю виграти час, поки Сполучені Штати готуються до проміжних виборів у Конгрес. Москва водночас повертається до вимог про скорочення військової присутності НАТО в Європі, хоча європейські країни дедалі активніше готуються до самостійного забезпечення власної безпеки.
Американістка Олександра Філіпенко в ефірі 24 Каналу пояснила, чому російське керівництво розраховує на ослаблення Вашингтона та як ультиматуми Путіна можуть впливати на позицію Дональда Трампа. Вона також проаналізувала скандали навколо родини американського президента, настрої виборців і причини його конфліктів навіть із консервативними медіа.
Новий раунд тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі попередньо планують на 10 листопада. Київ і Вашингтон намагалися переконати Москву провести зустріч на тиждень раніше, однак російська сторона не поспішала погоджувати дату.
Українська сторона не очікує швидкого прориву й розраховує на серію переговорів. Водночас Європа наполягає на участі в обговоренні майбутніх домовленостей, адже саме європейські держави можуть відігравати важливу роль у гарантуванні безпеки України.
Філіпенко звернула увагу, що Європа вже готується до можливого послаблення американської підтримки. Зокрема, Франція активніше обговорює майбутню систему ядерного стримування, яка передбачатиме меншу залежність від Сполучених Штатів.
На її думку, така зміна підходів пов'язана з непередбачуваністю нинішньої адміністрації США. Дональд Трамп може обговорювати економічні домовленості з Москвою, зокрема постачання дизельного пального, однак позиція американських державних інституцій не обов'язково залишатиметься незмінною після виборів до Конгресу.
Кремль, навпаки, розраховує на те, що США ослабнуть, а Європа, як там вважають, теж буде слабкою. Тоді це будуть гравці, з якими набагато простіше мати справу– пояснила Філіпенко.
Москва зацікавлена в затягуванні переговорного процесу, поки Трамп дедалі більше часу витрачатиме на внутрішньополітичне протистояння. У Кремлі можуть сподіватися, що американський президент приділятиме менше уваги війні в Україні та шукатиме швидких зовнішньополітичних результатів, які можна представити як власні перемоги.
Проте європейські країни не лише обговорюють нові оборонні можливості, а й поступово починають діяти впевненіше. Важливу роль у збереженні співпраці між США та союзниками відіграє генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Роль особисто Марка Рютте величезна. Його навіть називають "тим, хто шепоче Трампу". Він уміє домовитися з Дональдом Трампом і водночас відстояти європейську безпеку та безпеку НАТО– зазначила американістка.
Філіпенко не виключає, що такі контакти допоможуть зберегти участь Вашингтона в європейських безпекових питаннях навіть за складних відносин між Білим домом і союзниками.
Щодо переговорів в Абу-Дабі, то навіть радник Путіна Юрій Ушаков називав майбутню зустріч попередньою, використавши формулювання про її "пристрілювальний" характер. Це свідчить, що російська сторона не поспішає говорити про конкретні домовленості.
Трампу було б вигідно оголосити про дипломатичний успіх ще до голосування 3 листопада. Однак значна кількість американців уже проголосувала достроково, а реальних зрушень у переговорах поки немає.
Тим часом Кремль повернув до міжнародного порядку денного вимоги, які стосуються не лише України, а й військової присутності НАТО в Європі.
Росія може знову вимагати повернення військової присутності НАТО до конфігурації 1997 року. Це зачепило б Польщу, країни Балтії та Фінляндію, яка вступила до Альянсу у 2023 році.
Москва представляє розширення НАТО як одну з так званих першопричин війни. Однак європейські союзники не демонструють готовності погоджуватися на вимоги, які обмежували б їхнє право самостійно визначати власну безпекову політику.
Філіпенко вважає, що подібні ультиматуми можуть мати значення навіть тоді, коли їхня реалізація виглядає практично неможливою. Російське керівництво намагається перевірити, як на кожну нову пропозицію реагуватимуть західні політики.
Це нагадує спроби кидати камінчики у воду. Від одного підуть більші кола, від іншого – менші. А якийсь камінчик, можливо, зрештою щось принесе назад– припустила американістка.
За такою тактикою Кремль може висувати одразу кілька вимог, не розраховуючи на негайне виконання кожної з них. Достатньо, щоб хоча б одну ідею підхопили у Вашингтоні та почали обговорювати як можливий предмет переговорів.
Філіпенко звернула увагу на поведінку Дональда Трампа, який іноді повертається до пропозицій, що спочатку викликали значні заперечення. Американський президент може побачити в них певну вигоду й почати розвивати почуту ідею у власній манері.
Деякі ідеї, які виходили від Кремля, навіть найбільш абсурдні, підхоплювала американська сторона– наголосила Філіпенко.
Одним із прикладів вона назвала можливе відновлення постачання російського газу через територію України до Європи. На її думку, європейські країни навряд чи підтримають подібну пропозицію, проте сам факт її обговорення свідчить, що у Вашингтоні її не відкинули одразу.
Подібні ініціативи можуть бути розраховані й на тривалішу перспективу. Кремль здатний повертатися до своїх вимог протягом років, сподіваючись, що їх почнуть розглядати не лише нинішні представники американської адміністрації, а й наступні політичні лідери.
Серед потенційних адресатів таких сигналів Філіпенко згадала віцепрезидента США Джей Ді Венса. Адже російські пропозиції можуть поступово ставати частиною політичних дискусій, навіть якщо спочатку більшість учасників вважає їх неприйнятними.
Питання скорочення американської військової присутності в Європі вже виникало в обговореннях у Вашингтоні. За повідомленнями, Пентагон розглядав можливість виведення значної частини американського контингенту, зокрема з Німеччини, Італії та Іспанії.
Подібний крок міг би суттєво змінити відносини між США та європейськими союзниками. Адже американська військова присутність залишається одним із важливих елементів оборонної системи НАТО.
Філіпенко не виключає, що Путін міг порушувати подібні питання під час численних телефонних контактів із Трампом. У такому разі російському керівництву необов'язково вимагати негайного виведення військ – достатньо, щоб американська адміністрація почала самостійно розглядати таку можливість.
Це цілком може бути саме таким шепотом під час численних телефонних розмов. Пропозиції комусь здаються абсурдними, але Путін усе одно продовжує їх повторювати– сказала Філіпенко.
Вона звернула увагу на те, як часто змінюються підходи адміністрації Трампа до зовнішньополітичних питань. Рішення можуть залежати від того, яку економічну або політичну вигоду Білий дім бачить у конкретній пропозиції.
За таких обставин навіть очевидно невигідні для європейських союзників ідеї здатні потрапляти до переговорного порядку денного.
Адміністрація Трампа не лише не відкидає одразу деякі пропозиції, а навіть може йти на поводу– пояснила американістка.
Однак можливості президента США реалізовувати власні ініціативи значною мірою залежать від політичної ситуації всередині країни. Напередодні проміжних виборів позиції Трампа ускладнюють не лише суперечки навколо зовнішньої політики, а й нові запитання до фінансових зв'язків його найближчого оточення.
Напередодні виборів у США посилюється увага до можливих конфліктів інтересів в адміністрації Дональда Трампа. За результатами опитування, наведеного Financial Times, майже 70% американських виборців занепокоєні корупцією та можливим використанням державних посад у приватних інтересах.
Одним із найпомітніших епізодів стали нові повідомлення щодо Джареда Кушнера, зятя американського президента. Частину матеріалів із майбутньої книги журналіста Меттью Коула опублікував журнал Vanity Fair.
У них порушується питання можливих таємних фінансових рахунків, пов'язаних із коштами з Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. Кушнер заперечує існування таких рахунків і свою причетність до описаних операцій.
Філіпенко звернула увагу на важливу відмінність між нинішнім становищем Кушнера та його статусом під час першого президентського терміну Трампа. Тоді він був офіційним радником Білого дому, а тепер бере участь у роботі адміністрації як приватна особа, не обіймаючи аналогічної державної посади.
Найголовніше питання – як люди, наближені до Дональда Трампа, використовують своє становище? Вони працюють на благо американського народу й держави чи виключно у власних інтересах?– зазначила Філіпенко.
Після завершення першого президентського терміну Трампа Кушнер створив інвестиційну компанію Affinity Partners. У неї вкладають мільярди доларів інвестори з країн Перської затоки, а керівництво компанії розпоряджається цими коштами та здійснює інвестиції.
Саме існування такого бізнесу не є предметом головних запитань. Суперечки виникли навколо того, чи могли фінансові відносини з близькосхідними партнерами бути пов'язані з діяльністю Кушнера, коли він офіційно працював у Білому домі.
Філіпенко пояснила, що статус державного радника передбачає інші вимоги до прозорості та звітності. Зокрема, Конгрес може вимагати пояснень щодо фінансових операцій та можливих конфліктів інтересів.
Тому нинішній неофіційний статус Кушнера ускладнює прямий парламентський контроль за його діяльністю. Американістка не виключила, що законодавці можуть порушити питання про необхідність формального оформлення його участі в роботі адміністрації.
Додаткові запитання стосуються бізнесу дітей Трампа. Американський президент стверджує, що компаніями родини займаються Дональд Трамп-молодший та Ерік Трамп, а сам він не бере участі в їхніх комерційних рішеннях.
Однак нові повідомлення про діяльність Кушнера посилюють сумніви частини виборців у тому, наскільки чітко розмежовані державна політика та приватні фінансові інтереси президентського оточення.
Сам Кушнер заперечує наведені звинувачення, а його представники заявляють про можливість судового захисту. Філіпенко звернула увагу, що публікацію підготував Vanity Fair,
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 жовтня 2026
