Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Ракети змінюють цілі після запуску: США і Туреччина випробовують нову технологію

24tv.ua

Ракети змінюють цілі після запуску: США і Туреччина випробовують нову технологію

Американська GMLRS після запуску з HIMARS отримала нове цілевказання та знищила рухомий об’єкт. Майже одночасно турецька зенітна ракета SİPER Block 2 змінила повітряну ціль уже під час польоту. Обидва випробування показують, як зв’язок із ракетою змінює можливості високоточної зброї.

Про успішне випробування GMLRS 28 жовтня повідомила Lockheed Martin. За три дні до цього турецьке агентство Anadolu розповіло про випробування SİPER Block 2. Системи належать до різних класів: американська ракета атакує наземні об’єкти, а турецька перехоплює повітряні цілі. Проте обидві показали, що завдання ракети можна змінити після того, як вона залишила пускову установку.

На полігоні White Sands у штаті Нью-Мексико американські військові запустили GMLRS із HIMARS. Уже під час польоту ракета отримала оновлене цілевказання та успішно уразила рухомий об’єкт. Для цього Lockheed Martin використала канал передачі даних Strigo і систему Remote Interceptor Guidance-360, або RIG-360.

Традиційні GMLRS наводяться на координати, задані перед пуском. Це ефективно проти стаціонарних об’єктів, але мобільна пускова установка чи автомобіль можуть залишити визначену позицію, поки ракета летить. Оновлення цілевказання дозволяє врахувати таке переміщення, якщо розвідка продовжує відстежувати ціль і може передати свіжі дані.

Виробник наголошує, що для демонстрації не довелося принципово перебудовувати ракету. При цьому Lockheed Martin не розкрила дальності пуску, моменту передачі команди, характеристик рухомої мішені та точності зовнішнього супроводження. Тому поки йдеться про доведену під час одного випробування можливість, а не про заявлену серійну функцію всіх GMLRS.

25 жовтня Туреччина продемонструвала інший сценарій. Зенітну ракету SİPER Block 2 запустили для перехоплення першої цілі. Коли ракета вже перебувала в повітрі, їй передали нове цілевказання. Вона змінила напрямок польоту та знищила другу ціль.

У випробуванні брали участь ASELSAN, ROKETSAN і TÜBİTAK SAGE. Розробники також перевірили наведення на маршовій і кінцевій ділянках польоту та здатність системи працювати по цілях, які летять близько до морської поверхні. SİPER Block 2 створюють для далекобійного ешелону турецького протиповітряного захисту. Заявлена дальність перехоплення перевищує 150 кілометрів, висота ураження, за оприлюдненими характеристиками, становить близько 30 кілометрів.

Зенітні ракети давно коригують траєкторію за командами наземних радарів: повітряна ціль рухається і може маневрувати. Однак у випадку SİPER Block 2 продемонстрували іншу функцію: не уточнення координат тієї самої цілі, а перепризначення ракети на іншу. Це відкриває додаткові можливості, якщо вже після пуску командний пункт визначив небезпечнішу загрозу.

Американська GMLRS є ракетою класу "земля-земля". Вона повинна доставити бойову частину до наземної цілі, положення якої може змінитися після запуску. Передавання нових координат допомагає скоригувати маршрут, але саме по собі не перетворює звичайну GMLRS на ракету з автономним пошуком противника.

Турецька SİPER Block 2 вирішує складніше завдання зустрічі з рухомим повітряним об’єктом. Потрібно враховувати швидкість і напрямок цілі, підтримувати супроводження та забезпечувати кінцеве наведення. Саме тому зміна призначеної цілі для зенітної ракети відрізняється від передавання нових координат наземному боєприпасу.

Водночас сама ідея зміни цілі після пуску не є абсолютно новою. Наприклад, Мілітарі 24 раніше розповідав про Sea Venom із двостороннім каналом зв’язку, який дозволяє оператору уточнювати точку ураження або змінювати ціль. Новизна нинішніх випробувань полягає в демонстрації відповідних можливостей на конкретних ракетних платформах.

Випробування показують, що ракета дедалі більше залежить від систем навколо неї. Щоб змінити завдання після пуску, потрібно вчасно виявити нову ціль, підтвердити її положення та передати команду в польоті. Якщо зв’язок перервано або дані надійшли надто пізно, потенційні переваги зменшуються.

Lockheed Martin називає це розвитком мережевих високоточних ударів і вважає, що відповідний канал зв’язку можна застосувати також на ER GMLRS і ракетах PrSM. ER GMLRS розробляють із дальністю до 150 кілометрів, а перспективна PrSM Increment 4 має уражати цілі на відстані щонайменше 1000 кілометрів. На таких дистанціях проблема застарілих координат лише посилюється.

Проте щодо ER GMLRS та PrSM компанія говорить про можливість застосування технології, а не про підтверджені аналогічні випробування чи серійне оснащення. Крім того, канали передачі даних можуть бути вразливими до радіоелектронної боротьби, а зовнішнє супроводження рухомої цілі потребує надійної розвідувальної мережі.

Для України обидва сценарії мають практичний інтерес. HIMARS уже давно застосовують проти російських складів, командних пунктів і військової техніки. Здатність оновлювати цілевказання потенційно допомогла б працювати по мобільних об’єктах, які залишають позицію після виявлення. Але лише за умови, що розвідка не втрачає ціль і може передавати інформацію впродовж польоту ракети.

Для ППО зміна цілі після запуску могла б бути корисною під час складних атак, коли нові повітряні загрози з’являються вже після старту перехоплювача. Проте така функція не гарантує, що ракету можна буде повернути до будь-якої нової цілі: значення мають її положення, швидкість, запас енергії та час до завершення польоту.

Українські військові стикаються і зі зворотною проблемою: противник намагається зробити свої ударні безпілотники гнучкішими. Як раніше пояснював 24 Канал, окремі модернізовані "Шахеди" можуть отримувати нові команди під час польоту. Отже, боротьба дедалі більше точиться не лише між самими боєприпасами та засобами ППО, а й між мережами розвідки, зв’язку та керування.

Наразі американська та турецька новини стосуються успішних демонстрацій. Їх не варто сприймати як доказ, що кожна серійна GMLRS або SİPER Block 2 уже може довільно змінювати цілі в бойових умовах. Водночас обидві програми показують один напрям: високоточна зброя повинна залишатися керованою навіть після пуску, коли обстановка вже встигла змінитися.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
29 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин