Продовження 50% податку для банків у 2027 році може дорого коштувати економіці – голова Глобус Банку
Сергій Мамедов вважає, що законопроєкт №15262 створює ризики для кредитування, залучення інвестицій та приватизації державних банківПродовження підвищеної ставки податку на прибуток банків у розмірі 50% на 2027 рік може обмежити їхні можливості кредитувати українську економіку. За попередньою оцінкою НБУ, додаткові 20 млрд грн податкових надходжень потенційно можуть означати 200–300 млрд грн кредитів, які бізнес і населення недоотримають наступними роками.Про це заявив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов, коментуючи ухвалення Верховною Радою 27 жовтня в першому читанні законопроєкту №15262.За його словами, потреба держави в додаткових коштах для фінансування оборони є зрозумілою, однак підвищене оподаткування може стримувати накопичення банківського капіталу, від якого залежать можливості кредитування.«Банківський сектор має робити свій внесок у фінансування держави особливо в ці важкі часи для країни. Але є питання, яке ми не повинні залишати за дужками: що відбудеться з економікою, якщо ми вилучимо в банків капітал, який міг би перетворитися на кредити?» – зазначив Мамедов.Банкір нагадав, що за 2023–2025 роки банки сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток. Водночас, за наведеними ним даними Світового банку, співвідношення кредитування приватного сектору до ВВП України скоротилося з 18,2% у 2024 році до 16,4% у 2025-му.На думку Мамедова, подальше обмеження можливостей банків нарощувати капітал може негативно позначитися на фінансуванні виробництва, відновленні підприємств і проєктах енергетичної стійкості. При цьому оцінка потенційного скорочення кредитування на 200–300 млрд грн не стосується вже виданих позик, а відображає можливі втрати кредитного потенціалу в майбутньому.Окремим ризиком банкір називає зниження інвестиційної привабливості банківського сектору, зокрема напередодні запланованого продажу Сенс Банку та Укргазбанку. За його оцінкою, за несприятливих умов підвищене оподаткування може спричинити навіть дворазове зниження потенційної ринкової оцінки банків, через що держава ризикує недоотримати кошти від приватизації.«Бюджет отримає додаткові кошти, але ціною суттєвих ризиків для фінансування виробництва, посилення енергетичної стійкості, створення нових робочих місць та інвестиційної привабливості українських банків», – наголосив він.Мамедов закликав депутатів під час підготовки законопроєкту №15262 до другого читання повторно оцінити його економічні наслідки та не підтримувати документ у нинішній редакції. Він переконаний, що надзвичайні податкові заходи мають залишатися тимчасовими та прогнозованими, щоб короткострокове наповнення бюджету не обмежувало майбутнє економічне відновлення.Довідково.Глобус Банк заснований у 2007 році. Станом на жовтень 2026 року мережа банку налічує 34 відділення, з яких 29 – входять до мережі Power Banking. Банк має кредитний рейтинг uaAAA за національною шкалою.Основні напрями діяльності – кредитування малого та середнього бізнесу, енергоефективних проєктів, іпотечне та автокредитування. Банк бере участь у державних програмах «єОселя», «5-7-9», «Доступний факторинг», «Доступний фінансовий лізинг», співпрацює з Фондом енергоефективності.Голова правління Сергій Мамедов є віцепрезидентом Асоціації українських банків і Конфедерації будівельників України.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що банки платитимуть 50% податку на прибуток і 2027 року. За документ проголосували 265 депутатів.Wed, 28 Oct 2026 11:23:00 +020020311503Новиниhttps://mind.ua/news/20311503-prodovzhennya-50-podatku-dlya-bankiv-u-2027-roci-mozhe-dorogo-koshtuvati-ekonomici-golova-globus-bankuhttps://mind.ua/news/20311503-prodovzhennya-50-podatku-dlya-bankiv-u-2027-roci-mozhe-dorogo-koshtuvati-ekonomici-golova-globus-banku#comment_header_layerНовини на mind.uaзаконопроект,фінанси,БАНКИрф використовує штучний інтелект для посилення кібератак проти УкраїниЧерез нові технології зловмисники можуть швидше готувати операції, збільшувати кількість атак і витрачати на них менше грошейросія посилила кібератаки на державний і комерційний сектори України, використовуючи інструменти штучного інтелекту (ШІ). Завдяки новим технологіям зловмисники можуть швидше готувати та здійснювати атаки, тому Україна планує розвивати власні засоби кіберзахисту із застосуванням ШІ.Про це заявила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук під час конференції Technovation у межах Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ), повідомляє Інтерфакс-Україна.«Ворог зрозумів, що фізично знищити цифрову інфраструктуру не вдається, тому зараз активізувалися кібератаки не тільки на державний сектор, а на комерційний сектор також. Це змінило дві речі принципові: атаки тепер набагато швидші, і вони готуються до них теж швидше», – наголосила Ферчук.За словами міністерки, Україна вивчає можливості використання штучного інтелекту для протидії кіберзагрозам. Крім того, держава планує інвестувати в кіберосвіту та розширювати освітні програми, зокрема з вивчення моделей штучного інтелекту.Ферчук також закликала державні установи завершити формування команд із кібербезпеки протягом найближчих тижнів. Водночас представникам бізнесу вона рекомендувала насамперед забезпечити наявність фахівця або команди, відповідальних за захист інформаційних систем. Великим компаніям із численними користувачами та розгалуженою цифровою інфраструктурою міністерка порадила перевірити, які професійні інструменти кіберзахисту вони використовують.«Бо в сучасному світі недостатньо просто мати команду фахівців. Потрібно мати професійні інструменти, які підключаються до кожного комп'ютера вашого працівника і моніторять реальний стан вашого комп'ютера», – зазначила Ферчук.Раніше директор Департаменту кіберзахисту Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Дмитро Пахольченко повідомляв, що протягом січня – вересня 2026 року фахівці урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події, фіксували ознаки можливого застосування ШІ під час кібератак.Зокрема, зловмисники могли використовувати такі технології для підготовки фішингових повідомлень, створення підроблених вебсторінок і написання програмного коду. За словами Пахольченка, хоча окремого обліку атак із використанням штучного інтелекту немає, спостереження фахівців свідчать, що зловмисники застосовують відповідні інструменти значно частіше, ніж торік.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що росія розгортає супутникову мережу «Рассвєт», яка потенційно дозволить керувати ударними дронами та ракетами в режимі реального часу на значних відстанях. Це може суттєво ускладнити роботу української радіоелектронної боротьби, яка зараз порушує зв’язок між безпілотниками та їхніми операторами.Wed, 28 Oct 2026 11:15:00 +020020311500Новиниhttps://mind.ua/news/20311500-rf-vikoristovue-shtuchnij-intelekt-dlya-posilennya-kiberatak-proti-ukrayinihttps://mind.ua/news/20311500-rf-vikoristovue-shtuchnij-intelekt-dlya-posilennya-kiberatak-proti-ukrayini#comment_header_layerНовини на mind.uaкіберзлочинність,Кібербезпека,війна росії проти УкраїниУ Києві відбувся 12-й Київський міжнародний економічний форум (Pekлama)Попри війну економіка працює завдяки стійкості підприємців та їхніх команд, а підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів урядуУ Києві відбувся 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), присвячений роботі української економіки в умовах посилення воєнних ризиків. У центрі дискусій – як бізнесу адаптуватися до нових загроз, зберігати виробництво та знаходити ресурси для відновлення й розвитку.Відкриваючи форум, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що росія посилила атаки на українську економіку. За наведеними ним оцінками, прямі збитки перевищили $7,7 млрд, а понад 1 млн м#178; нерухомості пошкоджено або знищено. До кінця року, за словами прем’єра, бюджет недоотримає близько $1,5 млрд запланованих надходжень.Водночас він наголосив, що попри наслідки війни економіка продовжує працювати завдяки стійкості підприємців та їхніх команд, а підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду.«Усвідомлюємо, наскільки зараз важливо підтримувати український бізнес взамін на цю стійкість, взамін на цю сумлінну роботу», – зазначив Сергій Корецький.Попри обмежені бюджетні ресурси, уряд продовжує програми кредитування та розвиває механізми страхування воєнних ризиків. За програмою «5–7–9%» уже видано кредитів на 580 млрд грн з початку дії програми. 457 підприємств вже застрахували майно за програмою компенсації збитків, яку адмініструє Експортно-кредитне агентство з потенційною сумою понад 9 млрд грн. Наступний крок – ширша система страхування воєнних ризиків, до якої держава планує спрямувати $1 млрд і залучити ще близько $3 млрд від міжнародних партнерів.Серед зовнішніх викликів – посилення торговельних обмежень ЄС для українських експортерів, зокрема виробників металургійної та аграрної продукції. Представники бізнесу говорили про скорочення доступу до європейського ринку, а представник України при ЄС Тарас Качка – про прискорення інтеграції до внутрішнього ринку Союзу та розширення промислового безвізу.Гострою залишається й кадрова проблема. Міграційні втрати експерти оцінюють приблизно у 5 млн людей, тоді як підприємства відчувають нестачу кваліфікованих працівників. Серед можливих рішень учасники обговорювали дуальну освіту та створення умов для повернення українців через робочі місця й доступне житло.Загальний настрій бізнесу на КМЕФ – стриманий, але робочий. Наслідки атак відрізняються залежно від галузі, однак компанії сходяться в необхідності сподіватись на краще, але бути готовими до різних сценаріїв. Підприємства переглядають протоколи безпеки, облаштовують укриття й розвивають власні системи реагування. Зокрема, співвласник групи NOVA Вячеслав Климов розповів, що «Нова пошта» реалізувала проєкт власної ППО, який уже має збиті російські безпілотники. Компанії також розвивають власні пожежні служби.«Топ-тема українського бізнесу – як адаптуватись до нових викликів війни та пройти цю зиму. Вс
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 жовтня 2026
