У відповідь на дзвінок лідерів Фінляндії та Норвегії Путін знову вимагав віддати Донбас і прочитав лекцію з історії
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Єнас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним у вівторок, 27 жовтня, про що повідомляється на сайті канцелярії президента Фінляндії.
Дзвінок відбувся з ініціативи європейських лідерів, які попередньо проконсультувалися з Україною. Зазначається, що метою розмови було передати Путіну «послання України щодо майбутніх мирних переговорів в Абу-Даби», а також закликати до припинення бойових дій і продовження мирного діалогу.
«Розмова була прямою і предметною. Ми — сусіди Росії. Те, як закінчиться війна, вплине на безпеку Фінляндії та Норвегії, а також усієї Європи загалом. Для припинення війни необхідні прямі переговори», — заявив Стубб.
Своєю чергою Стьоре зазначив, що війна завдає величезних людських страждань і тягне за собою колосальні витрати.
«Війна залишає слід на багатьох поколіннях. Під час телефонної розмови ми наголосили на важливості деескалації», — сказав прем’єр-міністр Норвегії.
Розмова Путіна з європейськими лідерами стала першою з липня 2025 року, коли з ним телефоном зв’язувався президент Франції Емманюель Макрон.
У Кремлі, зі свого боку, повідомили, що під час розмови зі Стуббом і Стьоре Путін «дав оцінку поточній ситуації в зоні конфлікту» та нагадав про «першопричини» війни. Він також звинуватив країни НАТО та ЄС у «конфронтаційній політиці» та «затягуванні» війни. Водночас у Кремлі зауважили, що лідери трьох країн домовилися продовжити телефонні контакти.
Стубб і Стьоре провели бесіду з Путіним після зустрічі між США, Україною та представниками ЄС 20 жовтня в Осло. При цьому в канцелярії фінського президента підкреслили, що обидва лідери брали участь у розмові лише від імені власних держав, а не всієї Європи. Крім України, вони порушили тему підтримання миру в регіоні Балтійського моря та на Крайній Півночі, зазначивши, що зацікавлені у стабільності та передбачуваності.
Зеленський після розмови зі Стуббом і Стьоре написав, що вони заявили Путіну про необхідність «реальних кроків із деескалації щодо нашої енергетики та інфраструктури».
У звіті президента Фінляндії йшлося про те, що вони «наголосили на важливості деескалації війни в Україні». Але більш конкретно щодо цієї теми він не висловлювався.
У звіті Кремля тема обмеження будь-яких ударів не згадувалася.
До цього джерела Politico повідомили, що в ЄС знову почали шукати переговорника з Путіним щодо України.
Одним із найпридатніших кандидатів на цю роль вважається президент Фінляндії, оскільки він має добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом і досвід взаємодії з Москвою. Як зазначало видання Politico, європейські країни прагнуть зайняти місце за столом переговорів між США, Росією та Україною, щоб не дозволити Вашингтону нав’язати Києву невигідні умови.
Лідери деяких європейських країн висловилися щодо ініціативи Стубба і Стьоре критично, оскільки їм нібито ніхто не давав повноважень на телефонні переговори, хоча, повторимо, вони стверджують, що виступали від імені власних держав.
Крім того, низка політиків у Європі вкрай скептично оцінюють результати таких контактів, і тут вони багато в чому мають рацію.
Якщо вірити цілком правдоподібним «зливам» у медіа, «особа, що виконує функції Путіна», нібито вимагала від європейців «віддати Донбас», а також прочитала лекцію з історії Київської Русі, Московського царства, Російської імперії та СРСР.
Виникає цікаве питання: чи розповідав Путін (чи хто там у них?) здивованим слухачам із дружніх до України скандинавських країн про те, як під час палацових переворотів XVIII століття неугодних царів усували за допомогою шовкових шарфиків та/або срібних табакерок?
Далі — подробиці та деякі коментарі…
Європа вже давно шукає того, хто міг би представляти її інтереси на переговорах щодо України. Кандидатуру президента Фінляндії Александера Стубба вже неодноразово називали, але він нібито відмовлявся, вважаючи, що від імені Європи у переговорах мусить брати участь представник значно більшої та вагомішої країни, ніж порівняно невелика Фінляндія, яка, втім, має з Росією протяжний кордон.
У західних медіа стверджується, що дзвінок президента Фінляндії до Кремля робить його фаворитом на роль переговорщика з Путіним.
Також наголошується, що значення цього дзвінка важко переоцінити. Не лише тому, що Стубб і Стьоре дзвонять Путіну вперше з липня минулого року, коли з російським лідером розмовляв президент Франції Емманюель Макрон. Йдеться про спробу встановити контакт між російським лідером і Західною Європою, перерваний на початку війни.
«Мета розмови полягала в тому, щоб напряму донести до Путіна позиції щодо майбутніх переговорів, покликаних сприяти припиненню війни. Розмова була пов’язана з майбутніми зустрічами в Абу-Даби», — йдеться в заяві.
«Для припинення війни необхідний прямий діалог», — наводяться в пресрелізі слова Стубба.
Зі заяви випливає, що Фінляндія не змінює своєї позиції щодо війни в Україні. Війна в документі названа «агресивною». Стубб і Стьоре підкреслили, що Фінляндія та Норвегія й надалі надаватимуть Україні свою багаторічну підтримку.
Хоча канцелярія президента Фінляндії повідомляє, що Стубб і Стьоре брали участь у розмові як керівники своїх держав і не виступали від імені Європи загалом, заявлені цілі розмови виглядають загальноєвропейськими.
«Результат цієї війни матиме безпосередній вплив як на нашу безпеку, так і на безпеку Європи загалом», — цитується заява Стубба в документі.
Як пише Bloomberg, який дізнався про переговори дещо заздалегідь, телефонна розмова стала результатом зусиль із відновлення мирних переговорів, у межах яких спецпосланник Дональда Трампа Стів Віткофф минулого тижня відвідав Путіна в Санкт-Петербурзі.
Європейські союзники України прагнуть отримати місце за столом переговорів з питань європейської безпеки, а Стьоре і Стубб використали спільний кордон своїх країн із Росією як аргумент на користь своєї участі в цих переговорах, написав Bloomberg.
Видання Politico, яке повідомило минулого тижня про спроби в Європі знайти власного переговорщика для контактів із Путіним, називало Стубба одним із імовірних кандидатів.
З одного боку, Стубб — один із небагатьох європейських лідерів, які перебувають у хороших стосунках із Трампом і навіть, як писала The Guardian, вміють справляти на нього вплив.
З іншого боку, Стубб, за низкою свідчень, не викликає надмірної ідіосинкразії в Москві.
«Дзвінок до Москви знову порушив болісне питання: хто має розмовляти з Путіним?» — пише видання The New York Times.
Зазначається, що Європа безуспішно намагається знайти шлях до мирного врегулювання українського конфлікту. Водночас зростає консенсус щодо того, що Трамп є надто проросійським і не є надійним посередником для справедливого завершення війни.
Нещодавно представники Кремля заявили, що було б добре, якби Європа змогла призначити єдиного переговорщика. Уже кілька місяців європейські лідери намагаються це зробити.
Аналітики вважають, що президент Фінляндії Александер Стубб може стати важливим активом, якщо Європа та США колись скоординують свої підходи щодо України.
Високопосадовці Росії критикували Стубба, зокрема, за його підтримку українських ударів усередині Росії.
Проте особа, знайома з позицією Путіна, заявила, що Путін, найімовірніше, прийме фінського президента як призначеного Європою посередника.
Утім, наразі Кремль не дав однозначної відповіді, чи приймає Путін Стубба як переговорщика.
Коментар Кремля дозволяє лише зрозуміти, що Путін готовий до подальших контактів. Він, як зазвичай під час таких розмов, «дав оцінку поточній ситуації в зоні конфлікту», наголосив, що Росія наполягає на «досягненні довгострокового миру» «за повного та безумовного врахування законних інтересів РФ». Завершується пресреліз заявою про те, що «лідери трьох країн домовилися і надалі підтримувати прямі контакти телефоном». Стубб повідомив, що розмова «була відвертою та змістовною».
Відомо, що раніше Путін пропонував на роль переговорщика від Європи колишнього канцлера ФРН і свого давнього друга Герхарда Шредера, який останніми роками працює в московських нафтогазових структурах. Але в Німеччині та в Європі однозначно відкинули цю ідею Путіна.
Прем’єр-міністр Норвегії заявив, що після розмови з Путіним, яка тривала 90 хвилин, у нього склалося враження, що Москва ретельно готується до зустрічі з Україною та США в Абу-Даби.
Стьоре назвав розмову змістовною.
Нагадаємо, в Абу-Даби відбудеться зустріч на рівні експертів. Участь Європи в ній не планується.
Про те, чому саме Фінляндія та Норвегія проявили ініціативу й провели розмову з Кремлем, пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung
Як зазначається, саме в Осло рівно тиждень тому Зеленський зустрівся зі Стівом Віткоффом для розробки мирного плану. На зустрічі також були присутні лідери двох країн Стубб і Стьоре.
Те, що дві невеликі скандинавські країни тепер беруть на себе роль посередників, — не випадково.
До початку війни в Україні між Гельсінкі та Москвою існував жвавий обмін думками. У квітні 2022 року тодішній президент Фінляндії Саулі Нііністе востаннє подзвонив Путіну, щоб повідомити йому про вступ Фінляндії до НАТО. З того часу минуло понад чотири роки, але роль Фінляндії як експерта з Росії залишається незмінною. Навпаки: те, чого навчила фінів радянська атака у Другій світовій війні, сьогодні актуальне як ніколи.
Норвегія також має значний досвід взаємодії з непередбачуваним сусідом.
Обидві країни мають спільний сухопутний кордон в Арктиці, а Росія управляє поселенням Баренцбург на норвезькому архіпелазі Шпіцберген. Осло й надалі прагне прагматичного співробітництва у сфері рибальства та морських пошуково-рятувальних робіт. Водночас Норвегія неодноразово стає мішенню російських диверсій та спроб шпигунства.
(Від себе зазначимо, що саме біля берегів Норвегії базуються російські атомні підводні човни, які вздовж берегів цієї країни виходять у Світовий океан).
Фінляндія та Норвегія від початку війни входять до числа найвідданіших прихильників України.
Александру Стуббу також вдалося налагодити особливі стосунки з президентом Трампом завдяки спільним іграм у гольф
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 жовтня 2026
