"Лякали тисячами дронів, але не вийшло": інтерв'ю з Криволапом про проблеми ВПК Росії та колапс в аеропортах

28.10.2026, 07:08 24tv.ua

Російська авіація дедалі гостріше відчуває наслідки війни, а українські удари по підприємствах військово-промислового комплексу можуть ускладнити виробництво ракет і безпілотників. Водночас рішення Вашингтона обмежувати доступ України до окремих американських технологій та затримки постачання озброєння ставлять під сумнів надійність США як стратегічного партнера.

В ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу авіаційний експерт Костянтин Криволап розповів, як довго Росія зможе підтримувати бойову авіацію та виробництво ракет, наскільки болючим для ворога став удар по заводу "Енергія" та чому непослідовність Вашингтона може дорого коштувати американським виробникам зброї.

Ситуація в російських аеропортах стає доволі складною. Рейси скасовуються або ж затримуються, аеропорти самі закриваються, літаки не приймають. Наскільки зараз безпечне російське небо? Цікавить цивільна авіація, тому що росіяни постійно скаржаться на те, що вони там кілька годин, добу перебувають в аеропорту, що їхні рейси скасовують. Були повідомлення, що Forbes порахував втрати авіакомпаній на цьому питанні.

Це прямі втрати від авіакомпаній. Це не вплив на економіку. Це прямі витрати авіакомпанії на те, щоб все це якось налагодити, погасити, щоб якось компенсувати щось таке. 2,5 мільярда доларів. Така вже серйозна цифра.

І це ж треба розуміти, що це як державні компанії, так і недержавні. Я не знаю, чи буде там хтось допомагати державним компаніям.

Тому що особливо літати їм там вже нема на чому. Там вже тих літаків залишилось не так багато. В порівнянні з тим, що у них на початку гарячої фази було близько тисячі літаків.

А тільки іноземних там було близько 800, які не всі були на крилі, але там Путін щось вкрав, близько 500 з чимось літаків. Потім вони їх почали викупати.

Потім вони почали видавати гроші не тільки державним компаніям. Там багато отримував "Аерофлот". У зв'язку з тим темпом, з яким вони виходили з ладу, не зовсім зрозуміло, як вони літають. А з ладу вони виходять, тобто двигуни Airbus, якщо там не зробити відповідне обслуговування, то вони просто не можуть запускатися. Причому Airbus може їх відключати дистанційно.

І взагалі, в основному літають не російські літаки, а іноземні, тому що російським вже дуже важко літати. У них там нема на чому фактично. Якщо якийсь час було навпіл, то зараз такої ситуації нема.

І треба сказати, що іноземні літаки вже все суттєвіше і суттєвіше зменшують свої обсяги. Тому що, коли Зеленський сказав, що ми "закриваємо небо", почали діяти всі ці ринкові механізми.

Повне інтерв'ю: дивіться відео

От, наприклад, коли це з'явилося, EASA – це європейське відображення ICAO. ICAO – це міжнародна компанія безпеки цивільної авіації. Там в 47-му році хлопці зібралися, вирішили, що будуть займатись безпекою, однаковою для всіх аеропортів по всьому світу.

І щоб була якась уніфікація, щоб було зрозуміло, які команди подавати. Тому ICAO займається виключно безпекою. І там нема поняття такого, як війна. Там є поняття безпеки самого аеропорту: чи є в нього навігаційне обладнання, чи є в нього укриття, чи скільки він може в це укриття відправити людей, як працівників, так і людей, чи може він зберегти авіаційну техніку.

А про війну там ані слова, просто нема таких слів. І потім він видає рейтинг з цього питання.

І після цього страхові компанії кажуть: "Ви хочете туди літати? Якщо хочете літати, це ваша справа, це не наше. Ми не забороняємо, але ми не рекомендуємо". І страхові внески одразу фантастично зростають, і все це падає на плечі тих самих пасажирів. Тому що інших варіантів, де це компенсувати, нема.

За виключенням того, що коли почалися гарячі події в Ізраїлі, то у них інших шляхів, як літати, фактично нема. І ця ізраїльська державна компанія El Al отримала від держави субсидії для того, щоб частково компенсувати ці збільшені страхові ризики, страхові виплати, тому що і так вартість квитків суттєво подорожчала.

Тому це все гаситься за рахунок, по-перше, самих пасажирів. А по-друге, там ніякого примусу нема. Те, що люблять дуже росіяни "принуждение", там є просто конкретно: платиш гроші і літаєш. Якщо не платиш гроші, не літаєш. Отак.

А те, що стосується цієї ситуації стосовно польоту Мінськ-Москва, то російське ППО спрацювало по літаку, його обстріляли, але він сів, люди не постраждали. Там є дірки, але не дуже сильні, вітер не задуває. Тобто нічого страшного не сталося. Буцімто, це звична така штука, така національна розвага.

І зараз давайте будемо очікувати якесь більш-менш офіційне повідомлення, тому що могли обстріляти, могли навестися. От в минулому році був запис оприлюднений пілота, який кричав з матом-перематом: "Ви що там, з глузду з'їхали?" Я так м'яко виражаюсь.

Може обстріли, може навелися, може прицілились, може не спрацював "свій-чужий", може що там запустили. А особливо ж ПЗРК, у нього ж нема "свій-чужий".

А ПЗРК у росіян дуже багато, зараз вони їх використовують, тому що у них самих систем С-300, С-400 вже не вистачає. "Панцирів" не вистачає, тому що вся взагалі концепція російського ППО – це С-400 і "Панцирі". Дивізіон стоїть, зенітно-ракетний комплекс С-400. Його охороняють шість "Панцирів". Така була арифметика.

А шести "Панцирів" там не вистачає, тому що перед гарячою фазою взагалі росіяни підтримували чисельність С-400 десь на рівні 50 комплексів, які є взагалі в Росії.

А от те, що є С-300, то їх було десь 110 – 120, може 130. Там були зовсім деякі старі, тому важко підрахувати те, що було боєздатним. Таких залишилось теж близько 50.

Тобто ми знищили загалом десь близько 100 комплексів С-300, С-400. Якщо порахувати, скільки росіяни відновили і наскільки зменшились комплекси С-300, це цифра фантастична, але росіяни поки що відновлюються. Тому там дуже велика кількість самих ПЗРК, тому що ПЗРК не вимагає такої серйозної інфраструктури, яка є у комплексів С-300, С-400.

А "Панцирів" було до гарячої фази десь близько 220. Їх виробили більше, але частково вони були відправлені на експорт. Наприклад, перші модифікації були навіть в Об'єднаних Арабських Еміратах. Там щось близько 50 машин було направлено.

Але коли почали туди літати іранські "Шахеди", то чомусь російські "Панцирі" там нормальним чином не відпрацювали. Тобто місцеві мешканці Дубаю були змушені кудись їхати, тому що місто перестало бути таким безпечним, яким воно було раніше.

Прилетіло по російському заводу "Енергія". Там серед безпілотників десь залітала і крилата ракета. Загалом, що ви знаєте, як вони відбивають наші атаки ракетами?

Найімовірніше, там була коротка відстань, десь 250 кілометрів. Тому припускаю, що діяли Storm Shadow.

Storm Shadow "підкрадається" тихесенько, особливо не шумить. Заходить так тихесенько, питає: "Можна я зайду?". Якщо не чує відповіді, а тут повітряну тривогу навіть не оголосили, то просто атакує.

Судячи з усього, там було три ракети. Тому що, якщо послухати оці вибухи, які росіяни записали, там можна почути ці три вибухи.

І навіть можна порахувати відстань. Спершу був вибух, потім кілька секунд, а потім майже здвоєний вибух.

Тобто ракета йшла одна за одною таким рядком. І влучили, схоже, дуже точно, тому що там називаються конкретні цехи, які знищили. Цей завод дуже цікавий, тому що виробляє не просто обладнання для ракет Х-101, "Іскандерів", всього іншого. Воно виробляє не просто хімічні джерела струму, тому що там є і звичайні батарейки, самі дешеві, це підприємство досить старе і відоме.

Там поставили нову лінію по так званих теплових батареях. Теплова батарея – це таке хімічне джерело струму, схема була відома, але використовувати почали останнім часом, останні 10 – 15 років.

Суть полягає в чому, що електроліт в цій батареї знаходиться в такому, так би мовити, замороженому стані. І коли ти його розігріваєш, а там є можливість його розігріти, то він нагрівається і дає короткочасно великі струми і напруги.

Там напруга 27 вольтів, а струми до 130 амперів. І це дозволяє керувати ракетою в той проміжок часу, який потрібен.

Тобто зараз, судячи з того, що все збирається без проміжкових складів, без того, щоб воно там щось відстоювалось, тобто ракети, які ми бачили на початку жовтня, вони були датовані 3 вересня.

Тобто вони зовсім свіжі, тому я думаю, там великих проміжкових складів нема. І зараз ураження там серйозне, і я не думаю, що найближчим часом там щось з'явиться. Якісь запаси є, але я не думаю, що вони на понад місяць.

І не думаю, що ці лінії можна відновити швидше, ніж за кілька місяців. Будемо дивитись, очікувати, що там буде.

Я хочу сказати, що взагалі, якщо подивитися на те, що ми зараз почали бити по об'єктах ВПК і навіть намагаємось уразити ті підприємства, де проходить збірка всіх ракет і всього іншого, а б'ємо там, де виробляються комплектуючі, то це позначається на тому, яка кількість до нас залітає.

Можна сказати, що росіяни там щось накопичують, щось збираються робити, але коли бачиш, що зовсім свіжі ракети по нас летіли, то розумієш, що не дуже там вони накопичуються і вони не виходять на ті обсяги, які вони обіцяли, якими вони нас лякали і про яке було повідомлення нашого ГУР.

Тут я жодним чином не хочу сказати, що наш ГУР каже щось невірне. Завжди повинен називати цифри, які більші, от максимальні в даному випадку, суттєво не перебільшуючи, називаючи речі. От і максимальна загроза, яка може до нас доходити.

Так от, не виходить у них цих 50 балістичних ракет, які переробляли з ракет С-300, С-400. Не виходить 60 "Іскандерів", не виходить багато інших ракет, які вони обіцяли, і не виходить 3 тисячі реактивних дронів, які вони обіцяють.

Я не пам'ятаю, щоб колись була така ситуація, що більше 60, 70, 80 реактивних дронів завітало до нас. Тобто ця цифра, що вони здатні на 100, щось вона в них не виходить. І знищуємо ми їх зараз. В середньому 70 – 75%.

В ГУР сказали, що Росія здатна постачати до 15 винищувачів Су-34 і Су-35 на місяць. Тобто виходить, що продовжується виробництво цих літаків. Яка їхня основна функція? Я бачу періодично, що наші їх знищують прямо на аеродромі базування.

Це цифра не на місяць, а на рік. Це перше. Це суттєво, тому що взагалі у росіян зараз чотири полки бомбардув

Читати повністю…