“Енергоострови” та розбита ТЕЦ-5: як Харків пройде опалювальний сезон? (відео)
На порозі опалювального сезону російські війська не припиняють нищити енергоінфраструктуру Харківщини. Пошкодження ТЕЦ-5, яка виробляє електрику та тепло, керівництво області вже назвало критичними. Якою буде п’ята зима повномасштабної війни — МГ “Об’єктив” зібрала прогнози влади та експертів.
Про те, що росіяни розпочали атаки на енергетику Харківщини, начальник ХОВА Олег Синєгубов заявляв ще на початку вересня: «Важка точно буде зима. Вона буде найважчою. Є нові засоби ураження. І є хвора людина, яка очолює РФ».
Трагічні наслідки мали удари по Пісочину та ТЕЦ-5 11 жовтня. У селищі загинули троє людей, понад два десятки — постраждали. В етері нацмарафону начальник ХОВА заявив: ТЕЦ-5 зазнала критичних руйнувань.
«Підприємство пошкоджено, пошкоджено критично. Зараз робимо все можливе для того, щоб населення не відчувало на собі відключення електроенергії», — зазначав Синєгубов.
Пізніше очільник області коментував: заходи із відновлення втрачених потужностей тривають, проте роботи ускладнені повторними обстрілами.
«Ідуть удари, і нещодавно, кілька днів тому, були удари по території ТЕЦ-5 і по інших енергооб’єктах, по підстанціях різних абсолютно типів. Ідуть відновлення, відновлення йдуть важко, працює велика кількість людей. На одному з об’єктів, не назву який, працює понад триста людей одночасно», — повідомив очільник ХОВА.
«Я дуже стурбований сьогодні цією ситуацією з ТЕЦ-5, бо це, на жаль, ні власність держави, ні комунальна власність Харкова. І маю дуже багато питань», — зазначив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Він додав, що в місті є відчутна проблема з кадрами для відновлювальних робіт: «Що стосується аварійних бригад, людей не вистачає. Так ми робимо концентрацію, щоб в нас працювали наші комунальники, які готують місто до опалювального сезону».
Попри потужні обстріли, фахівці відзначають високу підготовку міської інфраструктури до автономної роботи.
«Харків працює, на сьогодні це одне з найкращих міст, які мають систему децентралізації. На сьогодні Харків перейшов у режим “енергетичного острова”», — зазначає експерт у сфері енергетики Станіслав Ігнатьєв.
«Енергетичні острови» — це зони, що можуть функціонувати незалежно від ТЕЦ. Ці невеликі території живлять і обігрівають автономні модульні котельні та когенераційні установки.
«Когенераційна установка — це міні-ТЕЦ, яка виробляє електрику і дає тепло одночасно. У Харкові ТЕЦ-5 — це найдешевше тепло. Але у війну все змінилося. Зараз вже третій рік робимо те, щоб якщо влучить, а вже влучало декілька разів у ТЕЦ-5, і вона закриється, ну й інші наші ТЕЦ-3, ТЕЦ-4, щоб була можливість дати людям і електрику, і тепло», — пояснює експерт із монтажу децентралізованого енергообладнання Юзеф Броневський.
Фірма Броневського займається зокрема монтажем котелень та когенераційних установок. За його словами, насамперед децентралізованим енергообладнанням оснащують критичні та соціальні об’єкти.
«Рік тому це мер казав в ефірі, я можу повторити, було десь понад 30 таких установок. Встановлено на всіх практично великих лікарнях котельні разом з цими установками. Багато об’єктів водопостачання, каналізаційних. Це те, що місто без цього жити не може», — каже фахівець.
Цінне енергообладнання купують за кордоном, додає Броневський: «Під мільйон доларів коштує мініелектростанція 3-4 МВт, 5 МВт. Ми ставимо десь 1,5-2 МВт. Ну теж 20-30 мільйонів гривень вони коштують».
Фахівець підкреслює: «Зараз дефіцит цих установок. Але Харків не пасе задніх, а може і лідер в цьому напрямку. І цю зиму ми пройдемо, ми впевнені. Сподіваємось, що ми переможемо у цій війні за тепло та електрику».
Експерти зазначають: через високий попит у світі українські міста змагаються за це обладнання.
«Для Києва була можливість отримати дев’ять котелень. Але Харків взяв у виробника і їх перехопив за кордоном. Харків працює над тим, щоб в кожному районі з’явилася своя модульна котельня. Харків позаминулого року провів на 2,2 мільярда гривень тендерів для забезпечення газопоршневими установками. Це великі промислові генератори насосної групи для харківського водоканалу. Що незалежно від того, чи буде мати місто стабільне електропостачання, ми розуміємо, в який час ми живемо, чи не буде, харків’яни будуть з водою», — розповів Станіслав Ігнатьєв.
Котельня сама по собі лише гріє воду, а щоб прокачати її по трубах до квартир у разі відключення світла, потрібні насоси. Струм дає газопоршнева установка, пояснює енергоексперт: «Харків працює і за рахунок донорів, і за рахунок благодійних організацій, і за рахунок державного і місцевого бюджетів на закупівлю модульних котелень і газопоршневих установок. Тобто будується загальна модель окремих теплових районів, в якому в кожному є котельні, які забезпечені резервним живленням електричною енергією, і сумарно вони будуть давати тепло в кожен будинок».
Ігнатьєв додає: прифронтовий статус дає Харкову переваги при розподілі електроенергії.
«Якщо буде, наприклад, відключатися тиловий Ужгород, то при рівному дефіциті електричної енергії Харків буде залишатись з електропостачанням. Тобто це спеціальний статус, який дозволяє Харкову бути більш і більш енергонезалежним», — підкреслює експерт.
Заходи із підготовки до зими місцеві влади по всій Україні внесли до так званих «планів стійкості», аби отримати на них гроші від держави. Синєгубов навесні оголосив: Харківщині на пасивний захист пів тисячі об’єктів й додаткову генерацію потрібно понад 32 мільярди гривень. У Мінрозвитку повідомили про облаштування 86 елементів захисту на ключових об’єктах регіону. І після «прильотів» до планів додаються нові об’єкти, пояснював начальник ХОВА.
«Підкреслюю. Ми в умовах обмеженого фінансового ресурсу держави отримали повне фінансування наших планів стійкості. Це захист нашої енергетики, захист енергогенеруючих та теплогенеруючих підприємств. Це захист транзиту електроенергії, це децентралізація системи опалення», — запевняє Синєгубов.
Нове обладнання, говорить Юзеф Броневський, одразу забезпечують певним захистом: «Зараз без цього неможливо. Проти балістики нічого ти не зробиш, але проти «шахедів» і маленьких дронів зараз обов’язково це робиться. Сподіваємось, що це допоможе».
«Рекомендація уряду починати опалювальний сезон не раніше 1 листопада. Далі, звичайно, будемо дивитися і на температурний режим, і на воєнний стан. Розуміємо, що в деяких громадах ми вже будемо запускати опалення через децентралізацію, тобто не від основних, скажімо так, потужностей», — повідомив Синєгубов.
Терехов вже відзвітував: соціальні заклади Харкова готові до підключення тепла на 100%.
«Ми готувалися. Так, є удари, є певні можливості наші, певні можливості енергетичної системи. А я хочу нагадати, що енергетична система не належить Харкову. Так, ми робимо окремі «енергетичні острови», будемо працювати далі і робити їх. Але були і влучання у ТЕЦ-5. Хочу нагадати, що ТЕЦ-5 – приватна власність і сьогодні необхідно приділити велику увагу, щоб щось зробити, щоб вона взагалі існувала», — підкреслив міський голова в етері нацмарафону.
Тож посадовці радять жителям готувати й автономні побутові рішення.
«Коли ми говоримо, що люди мають підготуватися ще й самостійно — це правда, ми всі живемо в умовах війни. Повербанки, якісь акумуляторні батареї, якісь ще засоби індивідуальні, які можуть покращити стійкість свого помешкання», — наголошує начальник ХОВА.
Старт опалювального сезону насамперед залежить від погоди. Традиційно його розпочинають, коли середня температура повітря протягом трьох діб поспіль становить 8 градусів тепла або нижче. Чи працюватиме ТЕЦ-5 та як покажуть себе «енергетичні острови» — дізнаємось зовсім скоро.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2026
