Як отримати компенсацію за збитки, завдані війною: говорили на форумі «Точки Сходу»
Понад 200 тисяч заяв подали українці до Міжнародного реєстру збитків. Механізм охоплює фіксацію збитків, завданих Росією на всій міжнародно визнаній території України, зокрема й на тимчасово окупованих територіях.
Одна з категорій, наприклад, стосується втрати доступу та контролю над майном у захоплених населених пунктах. Водночас Реєстр не визначає розмір завданої шкоди та не виплачує компенсації. Його завдання — зафіксувати збитки та зібрати докази, які в майбутньому можуть стати основою для отримання відшкодування від держави-агресорки.
Про те, як працює цей механізм, що заважає українцям ним користуватися та яку роль у цьому процесі відіграють громади, говорили на форумі «Точки Сходу» «Збереження та відновлення людського капіталу в умовах війни».
Водночас, за її словами, серед постраждалих досі існує хибне уявлення, що звертатися до міжнародного механізму не можна, якщо людина вже подавала документи на інші програми компенсації: державні чи міжнародні.
Насправді ж людина може зафіксувати завдану їй шкоду в Реєстрі, навіть якщо раніше користувалася іншими механізмами підтримки.
Винятки стосуються окремих ситуацій, зокрема отримання житлового сертифіката та передачі права вимоги. Проте навіть тоді, якщо фактичний розмір збитків перевищує суму сертифіката, постраждалий може зафіксувати цю частину шкоди.
Сьогодні механізм охоплює 43 категорії, які стосуються фізичних осіб, бізнесу, громад і держави. Вони стосуються людей, бізнесу, постраждалих громад і держави. Водночас Реєстр не визначає вартість збитків та не присуджує виплати.
Після роботи Реєстру має запрацювати міжнародна компенсаційна комісія. Для початку цього процесу Конвенцію про її створення мають ратифікувати щонайменше 25 держав.
За дев’ять місяців вдалося отримати 11 ратифікацій. Україна очікує, що формування комісії може розпочатися у 2027–2028 роках.
Але залишається ще одне питання: що буде зі шкодою, завданою Росією до початку повномасштабного вторгнення?
Наразі Україна може використовувати механізм для фіксації шкоди, яка завдана з 24 лютого 2022 року. Це пов’язано з положеннями резолюції Генеральної Асамблеї ООН та самої Конвенції.
Тож питання компенсації за події 2014–2022 років залишається відкритим, але механізм для його розв’язання потенційно може бути розширений.
Наразі в Україні немає єдиної системи обліку постраждалих людей, які зазнали через війну, зокрема немайнової шкоди. Водночас жодне міністерство не має окремих повноважень системно інформувати населення про міжнародні механізми компенсації.
Про це розповів директор профільного департаменту Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Владислав Закаблук. За його словами, зараз цю роботу значною мірою виконують обласні та місцеві адміністрації, а також Офіс омбудсмана.
Є й інша проблема — доступ до самої процедури. Подати заяву наразі можна через «Дію». Однак такий формат підходить не всім.
Складнощі виникають і в тих, хто не має «Дії» або необхідних документів. Саме тому, на думку учасників форуму, можливість звернення через Центри надання адміністративних послуг могла б зробити процедуру доступнішою.
Водночас допомога з інформуванням та оформленням заяв, яку зараз надає Офіс омбудсмана, не повинна залишатися лише його відповідальністю. Закаблук наголосив, що системна державна політика у цій сфері досі відсутня.
Поки на державному рівні тривають дискусії про те, хто і як має інформувати людей, частину цієї роботи вже взяли на себе громади.
Своїм досвідом на форумі поділився заступник міського голови Маріуполя Денис Кочубей. Маріупольська міська рада ще з 2014 року працювала з переселенцями з окупованих частин Донецької та Луганської областей. Цей досвід згодом допоміг вибудувати систему підтримки для маріупольців після повномасштабного вторгнення.
Одним із результатів стали центри «ЯМаріуполь», де люди можуть отримати різні послуги та допомогу. Зокрема, там розповідають про можливості фіксації шкоди та допомагають маріупольцям подавати відповідні заяви.
Йдеться, серед іншого, про випадки депортації, викрадення дітей та втрати права власності на майно на тимчасово окупованих територіях.
За його словами, саме така безпосередня робота з людьми допомагає пояснити складний міжнародний механізм тим, хто інакше міг би не скористатися ним.
Реєстр — це лише перший етап довгого шляху до компенсації. Але вже зараз важливо, щоб люди знали про можливість зафіксувати пережите та мали реальний доступ до цієї процедури.
Тому питання полягає не лише в тому, як працює міжнародний механізм, а й у тому, чи створив Уряд достатньо умов, щоб ним могли скористатися всі постраждалі. Експерти наголошують: жодне свідчення про завдану Росією шкоду не має бути втрачене, а людина — залишитися без допомоги з його фіксацією.
Читайте також: Житло для переселенців: на форумі «Точки Сходу» говорили про рішення, яких бракує
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2026
