Українці придбали 46,5 тис. імпортованих вживаних авто віком до 5 років за дев'ять місяців
Лідером серед таких авто з пробігом стала Tesla Model Y, а найбільша частка припала на бензиновіltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>З січня до вересня 2026 року українці придбали 46,5 тис. ввезених із-за кордону вживаних легковиків віком до 5 років.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це повідомляє Укравтопром.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Упродовж цього періоду український автопарк поповнили 176,3 тис. легковиків із пробігом 26% із них були віком до 5 років.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Найбільшу частку в цьому сегменті займають бензинові авто – 46%. Електромобілі становлять 29%, гібриди – 19%, дизельні авто – 5%, авто з ГБО – 1%.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Найбільший попит серед вживаних авто віком до 5 років мали:Tesla Model Y: 2813 од.;Nissan Rogue: 2218 од.;Volkswagen Tiguan: 1957 од.;Tesla Model 3: 1942 од.;Mazda CX-5: 1848 од.;Ford Escape: 1367 од.;Audi Q5: 1207 од.;Kia Niro: 998 од.;Hyundai Ioniq 5: 842 од.;Jeep Compass: 794 од.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що китайські автовиробники вперше випередили японські бренди за часткою ринку в Європі. У вересні на китайські марки припало 14,5% реєстрацій нових авто, на японські – 12%.Tue, 27 Oct 2026 08:23:00 +020020311442Новиниhttps://mind.ua/news/20311442-ukrayinci-pridbali-465-tis-importovanih-vzhivanih-avto-vikom-do-5-rokiv-za-devyat-misyacivhttps://mind.ua/news/20311442-ukrayinci-pridbali-465-tis-importovanih-vzhivanih-avto-vikom-do-5-rokiv-za-devyat-misyaciv#comment_header_layerНовини на mind.uaІмпортГолова НКЦПФР: «До війни на вітчизняному ринку капіталів було понад 120 млрд грн іноземних коштів, а зараз лишилося близько 18 млрд грн»Олексій Семенюк – про реалії фондового ринку, інвестиційні вподобання українців, легалізацію крипти та нові «золоті жили»Фондовий ринок в Україні перебуває на етапі становлення й фактично не виконує своєї класичної функції – залучення інвестицій в економіку країни. Ключовими перешкодами залишаються наслідки війни, недовіра інвесторів, домінування держоблігацій і слабка ліквідність. Ринок корпоративних облігацій розвинений слабко, а ринок деривативів фактично відсутній. Попри дозволи НБУ на інвестиції у закордонні активи – можливості руху капіталу в межах воєнного стану залишаються жорстко обмеженими.Через недовіру до фінансової системи загалом українці вважають за краще зберігати заощадження в готівці, нерухомості чи валюті, а не в інструментах фондового ринку. Цю проблематику Mind підняв у розмові з головою НКЦПФР Олексієм Семенюком. Також говорили про конкуренцію з Мінфіном за приватний капітал, про реальний обсяг корпоративних облігацій, адаптацію до стандартів ЄС, доцільність появи нового біржового холдингу, еволюцію інститутів спільного інвестування (ІСІ), а також про те, коли український ринок криптоактивів вийде з тіні та як регулятор його контролюватиме.Про реалії фондового ринку в Україні– Український ринок капіталу тримається на держборгу: за І квартал 2026 року ОВДП забезпечили 83% біржових торгів (552 млрд із 663 млрд грн), тоді як корпоративні облігації – менш ніж 5 млрд грн. Що має статися, аби приватний капітал почав помітно перетікати з ОВДП і депозитів у корпоративні цінні папери та інші інструменти?– Ви маєте рацію: пропорційне відношення корпоративних облігацій до державного боргу й ОВДП є неспівмірним, якщо порівнювати зі світовими стандартами. У тому ж ЄС співвідношення випусків облігацій приватних компаній до держборгу становить близько 30%, а в США – дві третини. Щодо України, то цьогоріч випущено корпоративних облігацій на 3,47 млрд грн. Якщо говорити про всі відкриті публічні випуски, то цифра сягає майже 38 млрд грн. Тобто це те, що можна купити.Щоб змінити ситуацію, інші інструменти ринку капіталів мають де-факто конкурувати з інструментом держборгу. Адже ОВДП можна купити у три кліки з мобільного банківського застосунку чи «Дії». Але це не стосується інших цінних паперів. Тобто варто створити умови, аби шлях роздрібного інвестора до інструментів, які пропонує ринок капіталу, був простим.Другий момент: має бути співмірна дохідність. Адже зараз цінні папери від приватних випусків за цим показником дуже програють ОВДП. Ми розуміємо, як усунути цю проблему, і вже над цим працюємо. Зокрема, йдеться про законопроєкт №15314 «Про особові інвестиційні рахунки (ОІР)», який у роботі в парламентарів. Він передбачає, що доходи від інвестицій, утримуваних щонайменше три роки, звільняються від оподаткування. На сьогодні вже є дві версії цього законопроєкту, і цілком імовірно, що з’явиться третя.Третій момент – надійність інструментів ринку капіталу. Адже всі розуміють, що ОВДП гарантовані державою, а приватні випуски – лише компаніями. Тому потрібно створити конкурентні умови щодо ОВДП та покласти їх на інші цінні папери, щоб вони стали такими ж привабливими.– Це зрозуміло, але чи не конкурує тут держава сама із собою – Мінфін як найбільший позичальник проти НКЦПФР, зацікавленої в корпоративному сегменті?– Ми жодним чином не намагаємося конкурувати з Мінфіном. Розуміємо, що країна сьогодні у стані війни.Були зустрічі з Мінфіном стосовно муніципальних облігацій. І нас запевнили: міністерство не бачить проблем у тому, щоб муніципальні випуски були в Україні, і сам Мінфін навіть сприятиме цьому.До речі, нещодавно в нас була спільна з представниками Мінфіну зустріч з містами на базі Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Тому, я вважаю, що нові фінансові інструменти з’являтимуться, і ми будемо прямувати до цього.– На ринку корпоративних облігацій з’явилися помітні історії (NovaPay з портфелем понад 4 млрд грн, Vyriy Industries із дебютним випуском на 5 млрд грн). Який сьогодні загальний обсяг корпоративних облігацій в обігу та як він співвідноситься з банківським кредитуванням бізнесу? І хто реально купує ці папери – банки, ІСІ чи фізособи?– Станом на сьогодні публічних випусків є на суму понад 38 млрд грн, а цього року емісія становить 3,47 млрд грн.Покупцем є інституційні інвестори (банки та інші фінансові компанії), а також роздрібні клієнти. У принципі, роздрібний інвестор в Україні зростає. Загальновідома цифра у 272 тис. роздрібних інвесторів – порахована по Розрахунковому центру. Це інвестори, які прийшли на біржу та зробили певні біржові операції.А ще є позабіржові операції, і доволі багато інститутів спільного інвестування. Ця ніша на ринку капіталів добре розвивається, думаю, що роздрібних інвесторів навіть дещо більше, ніж публічних (тих, що пройшли через біржу).Якщо оцінювати загалом, то за останні шість років в Україні кількість роздрібних інвесторів зросла у 12 разів, і це вже тренд. До речі, ОВДП відіграли в цьому процесі не останню роль – це свідчить про те, що українці хочуть і готові інвестувати.– А які галузі наступні в черзі за облігаційним фінансуванням?– За останні дев'ять місяців у нас було багато зустрічей із бізнесом. Зараз намагаємося його максимально залучати й показати, що вхід на ринок капіталу – простий. Нещодавній приклад – підписання у вересні цього року Меморандуму між НКЦПФР і ТПП України.Ніша defense в Україні – це нова «золота жила» сьогодення: вже є значний попит на defense-інструменти та MilTech. Також у топі – сфера енергетики (зокрема, «зелена»), і ми вже бачимо зацікавленість із боку бізнесу.До речі, коли ми говорили з містами про випуск муніципальних облігацій, там здебільшого фокус на створення енергонезалежності (розподілена генерація, СЕС, ВЕС, когенерація). І, на моє переконання, для міст це прекрасна нагода залучати кошти саме в ті сфери, де повернення становить шість – вісім років. Також нішею для облігаційних залучень можуть стати й агрокомпанії. Але зміна часів та обставин змінюватиме попит на ті чи інші цінні папери.Проте для мене головне не сфери, а максимальне спрощення входу на ринок капіталу для приватних випусків – щоб звільнити цей процес від усілякої бюрократії. До речі, вже три місяці працює робоча група, куди ми долучили бізнес. Разом коригуємо нормативні акти, аби прибрати звідти все, що ускладнює цей вхід.Про кадрову політику та результати роботи– 14 вересня уряд вніс законопроєкт №16067 про вдосконалення діяльності НКЦПФР, 28 вересня з’явився альтернативний з/п №16067-1. Комісія переходить із-під президента під Кабмін й отримує статус ЦОВВ зі спецстатусом, склад скорочується з восьми до п'яти осіб, з’являється Рада комісії з трьох незалежних членів і представників парламенту та уряду. Керівництво обирається за конкурсом, а Бюджетна рада, де учасники ринку мали голос, ліквідується. Ухвалити закон треба до кінця 2026 року – це вимога програми МВФ. Чи не втрачає регулятор незалежності, переходячи під уряд, адже саме незалежного регулятора вимагають МВФ і ЄС? І чи не паралізує роботу норма про чотири голоси з п’яти?– Я більше схильний до формули «три голоси з п’яти». Бо якщо ми говоримо про п’ять членів НКЦПФР, то, коли двоє підуть у відпустку, це паралізує всі рішення комісії, що втрачає сенс і логіку.Незалежність регулятора визначається не тим, кому він підпорядкований, а процедурами: конкурсним добором керівництва, колегіальністю рішень, підзвітністю та захистом від втручання. Саме ці гарантії законопроєкт має закріпити, і ми працюватимемо з парламентом, щоб вони в ньому залишилися.Моя особиста думка: зараз комісія показує доволі широку роботу щодо євроінтеграційного процесу, віртуальних активів, сек#700;юритизації, ОІР, інститутів спільного інвестування, добровільних пенсійних фондів, дерегуляції. Це закони, які вже ухвалено або подано на розгляд нардепів.Вважаю, що 2027 рік буде важливим щодо імплементації цих законів фактично на ринок капіталів. А дворівнева структура управління, запропонована МВФ, може бути реалізована й у поточній моделі, коли НКЦПФР підпорядкована президентові. Остаточне рішення ухвалює парламент, і за будь-якої моделі комісія виконуватиме свою роботу.– А чи достатньо буде в НКЦПФР повноважень і ресурсів, щоб одноча
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2026
