Іноземні інвестори почали активніше вкладати кошти в Україну у 2025–2026 роках – Rothschild & Co
На КМЕФ 2026 Джованні Сальветті розповів, як змінилися настрої приватних інвесторів та їхній підхід до воєнних ризиківУ 2025–2026 роках міжнародні приватні інвестори почали активніше розглядати можливості для вкладень в Україну, поступово адаптувавшись до умов тривалої війни. Якщо в перші роки повномасштабного вторгнення вони переважно утримувалися від угод через невизначеність, то зараз дедалі більше оцінюють якість бізнесу та його здатність працювати в умовах воєнних ризиків.Про це заявив партнер та регіональний керівник Rothschild Co Джованні Сальветті під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ 2026).«У перші роки, у 2022–2024 роках, інвестори насправді не розуміли, що відбувається. Вони не хотіли наражатися на ризики, оскільки не знали, чи буде швидке завершення війни. Я б сказав, що у 2025–2026 роках приватні інвестори певною мірою нормалізували для себе ситуацію та почали активно шукати можливості», – зазначив Сальветті.За його словами, протягом цього періоду Rothschild Co брала участь в угодах із продажу банків, страхових і будівельних компаній. Одним із найпоказовіших прикладів він назвав вихід «Київстар» на американську біржу Nasdaq.Сальветті зазначив, що під час підготовки угоди команда провела переговори приблизно із 60–70 інвесторами, зокрема американськими фондами та інституційними інвесторами.Водночас спроба зацікавити їх перспективою зростання вартості активів після завершення війни не дала очікуваного результату.«Історія про те, що потрібно інвестувати зараз, бо триває війна, а коли вона закінчиться, ви заробите, оскільки сьогодні активи дешеві, насправді не спрацювала. Причина проста: звідки ви знаєте, коли закінчиться війна?» – пояснив він.Натомість інвесторів переконала фінансова та операційна стійкість компанії, яка продовжувала успішно працювати навіть під час повномасштабного вторгнення.Ще одним важливим чинником залучення капіталу Сальветті назвав відкритість щодо ризиків. На його думку, компанії повинні чітко пояснювати інвесторам можливі загрози, імовірність їх реалізації та потенційні фінансові наслідки.«Велика помилка – приховувати або применшувати ризики. Тоді інвестори самі оцінюють їхню ймовірність і зазвичай виявляються набагато консервативнішими, ніж люди, які перебувають тут. Тому ніколи не приховуйте ризики, навпаки – говоріть про них максимально відкрито», – наголосив Сальветті.За його словами, інвестиційні угоди стають можливими вже зараз, коли обговорення переходить від питання, чи варто чекати завершення війни, до оцінювання справедливої вартості активу та того, наскільки воєнні ризики враховані в його ціні.Mon, 26 Oct 2026 22:15:00 +020020311396Новиниhttps://mind.ua/news/20311396-inozemni-investori-pochali-aktivnishe-vkladati-koshti-v-ukrayinu-u-20252026-rokah-rothschild-andamp-cohttps://mind.ua/news/20311396-inozemni-investori-pochali-aktivnishe-vkladati-koshti-v-ukrayinu-u-20252026-rokah-rothschild-andamp-co#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,економіка,фінансиПонад 70% інвестицій в Україні фінансуються власним коштом підприємців – ЄБРРНа КМЕФ 2026 Франсіс Маліж пояснив, чому український бізнес має обмежений доступ до довгострокового банківського фінансуванняПонад 70% інвестицій в Україні фінансуються власним коштом підприємців, тоді як головною перешкодою для залучення кредитів залишається не дефіцит капіталу, а нездатність фінансової системи брати на себе довгострокові ризики.Про це заявив керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у секторі фінансових установ Франсіс Маліж під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ 2026).«Головна перешкода полягає радше в ризиках, ніж у грошах. Україні не бракує капіталу: понад 70% інвестицій тут фінансуються з власних коштів підприємців. Але бракує спроможності брати на себе ризики протягом тривалого часу», – зазначив Маліж.За його словами, для фінансування великих інвестиційних проєктів в Україні існують три основні обмеження:Строки кредитування. Проєкти з окупністю понад 10 років неможливо фінансувати трирічними кредитами, тоді як українські банки мають обмежені можливості довгострокового фінансування.Страхування воєнних ризиків. Банки не можуть повноцінно оцінити ризики кредитування під заставу активів, які можуть бути знищені внаслідок обстрілів.Розмір фінансування. Через обмеження капіталу один український банк не завжди здатний самостійно профінансувати великий інвестиційний проєкт.Маліж наголосив, що для отримання кредиту українським підприємствам недостатньо мати лише економічно обґрунтований бізнес-план. Важливо також продемонструвати здатність управляти воєнними ризиками, зокрема забезпечити захист активів і наявність резервного електропостачання.«Що робить проєкт придатним для банківського фінансування в Україні сьогодні? Переважно те саме, що й будь-де. Але є ще одна річ – переконливий план пом'якшення воєнних ризиків», – пояснив він.За словами представника ЄБРР, від початку повномасштабного вторгнення банк інвестував в Україну близько 11 млрд євро. Для розширення фінансування ЄБРР надає довгострокові кредити безпосередньо компаніям, працює через українські банки та використовує кредитні гарантії.Такі інструменти, зокрема, дозволяють банкам пропонувати довші строки кредитування та розподіляти ризики великих проєктів між кількома фінансовими установами.Як приклад Маліж навів підписану в червні угоду щодо фінансування вітрової електростанції потужністю 189 МВт за участю чотирьох інших інвесторів розвитку та підтримки Європейського інвестиційного банку.«Проєкт може отримати банківське фінансування тоді, коли кожен ризик бере на себе сторона, яка найкраще здатна ним управляти. Наше завдання – взяти на себе ту частину ризику, яку ринок наразі не може оцінити», – підсумував Маліж.Mon, 26 Oct 2026 21:55:00 +020020311394Новиниhttps://mind.ua/news/20311394-ponad-70-investicij-v-ukrayini-finansuyutsya-vlasnim-koshtom-pidpriemciv-ebrrhttps://mind.ua/news/20311394-ponad-70-investicij-v-ukrayini-finansuyutsya-vlasnim-koshtom-pidpriemciv-ebrr#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,інвестори«Наша відповідь – будувати більше»: ДТЕК не зупинятиме інвестиції через війну – ТімченкоНа КМЕФ 2026 генеральний директор компанії повідомив про 4,3 млрд євро інвестицій SCM від початку повномасштабного вторгненняГрупа SCM інвестувала 4,3 млрд євро від початку повномасштабного вторгнення, залишаючись, за оцінкою керівництва ДТЕК, найбільшим інвестором в Україні. Попри втрату частини активів і масштабні руйнування компанії групи мають намір продовжувати інвестувати у відновлення та розвиток бізнесу.Про це заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ 2026).За його словами, для ДТЕК війна фактично розпочалася ще 2014 року, коли компанія була змушена переміщувати частину бізнесу та втратила значні активи. Відповіддю на ці виклики стало будівництво нових потужностей.«Ми були змушені релокувати наш бізнес, ми втратили значну його частину. І якою була наша відповідь? Будувати більше», – наголосив Тімченко.Він також згадав про втрату енергетичних потужностей, у розвиток яких компанія раніше інвестувала понад 700 млн євро. За словами керівника ДТЕК, навіть після таких втрат стратегія компанії залишається незмінною – продовжувати будівництво та інвестування.Тімченко наголосив, що інвестиції SCM під час повномасштабної війни є не лише економічним рішенням, а й сигналом працівникам, українському суспільству й міжнародним партнерам про намір компаній залишатися та працювати в Україні.«Я пишаюся тим, що SCM інвестувала 4,3 млрд євро від початку повномасштабного вторгнення, залишаючись найбільшим інвестором. Це сигнал нашим працівникам, народу України та всьому світу, що ми віддані цій країні. Це наша країна», – підсумував Тімченко.Mon, 26 Oct 2026 21:35:00 +020020311393Новиниhttps://mind.ua/news/20311393-nasha-vidpovid-buduvati-bilshe-dtek-ne-zupinyatime-investiciyi-cherez-vijnu-timchenkohttps://mind.ua/news/20311393-nasha-vidpovid-buduvati-bilshe-dtek-ne-zupinyatime-investiciyi-cherez-vijnu-timchenko#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,економікаМінекономіки не відмовляється від підвищення ПДВ на 1% для фонду компенсації воєнних збитків, але розглядає й інші варіантиМіністр Кравченко назвав 1% ПДВ оптимальним варіантом, а створення фонду для бізнесу – абсолютним пріоритетомltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Міністерство економіки не відмовляється від можливості підвищення ПДВ на 1% для наповнення фонду компенсації воєнних збитків, проте готове розглядати й інші варіанти.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це під час Київського міжнародного економічного форуму заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, повідомляє кореспондент Укрінформу.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>За словами міністра, дискусія з Міністерством фінансів і народними депутатами щодо механізму підтримки бізнесу, який зазнав збитків через обстріли, ще триває. Кравченко наголосив, що міністерство залишається на позиції: 1% ПДВ є оптимальним варіантом з усіх можливих. Він не ідеальний, але це «найменше із усіх зол». Водночас у Мінекономіки готові й до альтернативних рішень.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Створення фонду для компенсації збитків бізнесу міністр назвав абсолютним пріоритетом. У Мінекономіки розраховують, що фонд почне працювати з 2027 року. Важливим є також залучення міжнародної фінансової допомоги, проте, за словами Кравченка, вона спрацює лише тоді, коли в Україні з'являться власні джерела фінансування цього фонду.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що рада підтримала спрощення адміністрування ПДВ: що зміниться для бізнесу. Законопроєкт розширює можливості електронного кабінету платника та спрощує податкові процедури.Mon, 26 Oct 2026 21:10:00 +020020311439Новиниhttps://mind.ua/news/20311439-minekonomiki-ne-vidmovlyaetsya-vid-pidvishchennya-pdv-na-1-dlya-fondu-kompensaciyi-v
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 жовтня 2026
