“Здатися ми не можемо і не маємо права. Інакше нас зітруть”, – Ігнат про реактивні дрони, балістику і що ми з цим робимо (ВІДЕО)
Реактивні “шахеди”, які раніше здебільшого атакували Київ і центральну Україну, тепер долітають до Львівщини та Волині. Росія випробовує їхню дальність, нарощує застосування ракет-дронів і розвиває мережеве керування безпілотниками. Україна тим часом тестує нові засоби перехоплення, а ракети до Patriot доводиться буквально просити в союзників по кілька штук.
Як реактивні “Герані” долітають до західних областей, які засоби найкраще справляються з новими дронами, наскільки ефективні турелі зі штучним інтелектом та як дефіцит протиракет впливає на захист українського неба – в подкасті РБК-Україна “ЦЕ БАЗА” розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
– Буквально за декілька годин до нашої з вами зустрічі на Київ летіла балістика. Одна із актуальних тем цих тижнів пов’язана з попередженнями щодо пуску балістичних ракет росіянами. Декілька разів нам не надавали попередження. Поясніть, яка ситуація з цим зараз?
– На жаль, були випадки, коли ми не отримували інформацію від партнерів. Про це говорив і президент України. І що тут приховувати: інколи спочатку стається вибух, а тривога лунає вже після або одночасно з ним.
Але ми в будь-якому разі розраховуємо на інформацію від партнерів. У нас є власні джерела інформації і власна розвідка. Є радіолокаційне поле над Україною – ми бачимо повітряні цілі і на певній відстані за межами України – на кількасот кілометрів.
Водночас інформацію, розвіддані щодо застосування балістики або ракет, які атакують за балістичною траєкторією (“Цирконів”, ракети до С-400 тощо) ми отримуємо від партнерів. І для нас критично важливо отримувати цю інформацію якомога швидше.
Пам’ятаєте нещодавню атаку на Київ, коли було близько 39 ракет? Під час першої хвилі, близько 22:00 (ввечері 18 жовтня, – ред.), ми, на жаль, не отримали попередження через якісь певні причини. Можливо, це були технічні причини, можливо, ще щось. Зараз партнери разом із нашими фахівцями з’ясовують, що сталося, і роблять усе можливе, щоб надалі таких прогалин не було.
Після десятої години було ще три хвилі атак – аж до сьомої ранку. Це була одна з найбільших атак. Під час наступних хвиль попередження вже надходили: іноді раніше, іноді пізніше. Але навіть ці кілька хвилин завдяки попередженню мають величезне значення. У громадян, особливо мешканців великих міст, Києва, з’являється час бодай кудись сховатися: спуститися з верхніх поверхів, перейти нижче або до найближчого укриття, адже у випадку балістики рахунок іде буквально на секунди.
– А як ця система попередження працює на практиці? Є спалах, який, як кажуть експерти, фіксується з космосу?
– Звісно. Можна мати й агентурні джерела, які повідомлятимуть нам, що десь готується пуск. Але зрозуміло, що космічна розвідка становить для нас дуже серйозний інтерес. Чимало країн у світі мають супутники, які стежать за земною поверхнею, і так можна побачити спалах – це може бути або вихід ракети, і не лише балістика, а й РСЗВ. Такі пуски видно з космосу, якщо дозволяють умови.
Тому ми розраховуємо максимально швидко отримати цю інформацію і так само швидко передати її через систему оповіщення Повітряних сил. Далі працює відповідний алгоритм. Частина процесів автоматизована й працює дуже швидко. Інформація передається ДСНС, на пост номер один, органам цивільного захисту. Далі вмикаються сирени, гучномовці й повідомлення в застосунку “Повітряна тривога”.
– Там тепер видно, які цілі в даний момент перебувають над Україною…
– Так. Це спільний проект Мінцифри, Міністерства оборони, Генерального штабу і Повітряних сил. Інформація про повітряні цілі, яка тепер з’являється в додатку, подається з наших систем – фактично із системи “Віраж-планшет”. Але там вона доволі обмежена.
Є окреме роз’яснення, яке можна почитати: чому це не шкодить і чому ворог не отримує через цей додаток потрібної йому інформації. Головна мета оновленого застосунку – максимально ефективно сповіщувати населення. Там відображаються “шахеди”, КАБи, крилаті ракети. Балістику, на жаль, додаток не показуватиме…
– Він просто не встигне, наскільки я розумію.
– Так. Можливо, в майбутньому щось придумують. Але ті відомства, які я назвав, зробили застосунок “Повітряна тривога” більш дієвим.
Там уже не просто карта, яка зафарбовується в жовтий або червоний колір залежно від рівня небезпеки. Тепер там з’являються, наприклад, маленькі позначки “шахедів”, зокрема реактивних. Можна натиснути, збільшити й побачити, в якому регіоні летить ціль, з якою швидкістю і куди.
Звісно, інформація може бути дещо неточною, щоб це не шкодило обороні. Але рівень поінформованості населення буде достатньо високим, щоби будь-яка людина зі смартфоном могла ухвалити правильне рішення.
– А як він допоможе, якщо інформація там, очевидно, подається із затримкою? Ми ж не хочемо давати росіянам точну картинку. Виходить, що водночас не даємо її й собі.
– Дивіться, є реальний Skymap, є наші системи “Віраж-планшет”, Delta. У Збройних силах України працює багато систем. Там є доволі деталізована інформація і про чужі цілі, і про власні, про їхній рух, напрямок і точне місцезнаходження. Звісно, усе це призначене для військового користування.
Щодо цивільного додатка – повірте, було дуже багато дискусій. Фахівці довго сперечалися, як саме подавати інформацію так, щоб не нашкодити. Усі ризики врахували. І водночас зробили так, щоб це було зручно для населення. Люди, наскільки я бачу, сприйняли застосунок нормально. Звісно, критики теж будуть, але подивимося.
Зараз він ще працює фактично в тестовому режимі. На старті були проблеми, тому що мільйони українців одразу зайшли в застосунок, навантаження було дуже великим, трафік величезний, і він падав. Але на сьогодні ці проблеми вже владнали. І це навіть нам, прес-службі, полегшує роботу. Адже ми ведемо офіційний Telegram-канал Повітряних сил.
У мене постійно працюють офіцери, вони змінюють один одного. І комунікаціям важко одночасно займатися і сповіщеннями, і роботою з пресою. Можливо, в майбутньому цей застосунок частково візьме цю роль на себе. І тоді Telegram-канали, які сьогодні фактично пишуть про те ж, уже не матимуть якоїсь унікальності в цьому плані, тому що застосунок і так усе показуватиме.
Але щодо балістики ми все одно будемо повідомляти, бо тут питання безпеки.
– Я чудово розумію, що ви не коментуєте політичні питання, але так чи інакше припинення передачі розвідданих розглядають як можливий тиск Сполучених Штатів на Україну. Експерти кажуть, що ми отримуємо супутникові дані не лише від Штатів, а й від європейських партнерів. І якщо припустити, що США вийшли з цієї системи, чи зможемо ми в майбутньому покладатися на дані інших партнерів? Чи їх завжди буде недостатньо?
– Ми отримуємо інформацію від центрів НАТО. Є партнери – Великобританія, Франція, Німеччина та інші країни. Звісно, що ми розраховуємо на всіх, і на Сполучені Штати в тому числі.
Ми в жодному разі не хотіли би втрачати цю співпрацю, тому що бачимо, скільки американської зброї й американських технологій використовують Збройні сили і, зокрема, Повітряні сили. Навіть європейське озброєння – ті ж літаки Gripen, які ми хочемо отримати – має левову частку деталей і компонентів американської компанії Lockheed Martin.
Розвіддані – це дуже загальне поняття: є інформація про ситуацію на лінії фронту й багато іншого. І ми теж дуже розраховуємо, що наші партнери послідовно надаватимуть нам ці дані, тому що володіти інформацією про те, що відбувається, надзвичайно важливо.
– Щодо ракет-перехоплювачів – наскільки я розумію, питання не лише в тому, хто нам їх дає чи не дає, а й у тому, скільки їх узагалі виробляють. І виробляють їх набагато менше, ніж Росія, КНДР, Китай виробляють балістичних ракет. Тобто протибалістичних ракет у принципі менше. Так буде завжди?
– Я думаю, ми переходимо в ту стадію, коли маємо бути готові до таких викликів. Візьмімо три останні обстріли: під час одного було близько 39 ракет, потім 16, сьогодні – 23. Якщо додати поодинокі пуски, виходить близько 80 ракет за тиждень. За такого темпу це понад 300 ракет на місяць, які атакують як балістика. Хоча я сумніваюся, що росіяни зможуть постійно його підтримувати: їхні запаси теж не безмежні.
Однак якщо противник буде запускати понад 300 таких ракет на місяць, виникає очевидне питання: скільки потрібно ракет-перехоплювачів до Patriot – PAC-2, PAC-3 – або до інших перспективних комплексів, які нам обіцяють французи та німці. Йдеться про SAMP/T NG та нову модифікацію IRIS-T, яка, як заявляється, зможе працювати проти балістики.
Це доволі складне питання. Ви розумієте, що ракет у нас зараз настільки мало…От під час атаки, коли було 39 ракет, ми перехопили лише п’ять.
Що в такому випадку може допомогти? Превентивна відповідь – тобто симетричні дії. Потрібно бити по їхніх пускових установках, по підприємствах, які виготовляють самі ракети і компоненти до них. А найголовніше – продовжувати працювати разом із нашими партнерами над санкційним тиском.
Закон Ліндсі Грема – один із прикладів того, що американській адміністрації варто було б запустити, щоби примусити Росію до того миру, якого прагне Україна – справедливого миру. Саме потужні санкції проти нафтогазової сфери Росії можуть змусити її припинити це. Ракети й дрони – це дуже дороге “задоволення” – мільярди доларів, які вони на це витрачають. Я вже не говорю про авіацію.
– Об’єктивно українських “санкцій” недостатньо – ми не можемо тотально знищити всі ОТРК і всі заводи. Деякі підприємства, як в Алабузі, вони взагалі ховають під землю.
– Або роблять потрійне кільце ППО. Я буквально нещодавно дивився новини: вони вже будують башти з турелями, ставлять “Панцирі”, “ТОРи” й так далі. Фактично створюють неприступну фортецю від українських дронів, як я це розумію. Але фортеці на те й існують, щоб їх руйнувати.
– У Європі ще є ракети-перехоплювачі до Patriot PAC-3, які ми можемо ще просити? Чи їхні можливості вже обмежені й вони самі повинні зберігати певні запаси?
– Звісно. З представниками країн-партнерів постійно зустрічаються і президент, і міністр оборони, і головнокомандувач, і командувач Повітряних
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 жовтня 2026
