До 12 років за «роботу» в кол-центрі: хто тепер може сісти за шахрайські схеми
Шахрайські кол-центри: як не стати жертвою | The PageСкандальна справа Сергія Кропиви (Канцлера), екскерівника кіберполіції та посадовця Офісу генерального прокурора, та його «Музи» Єлизавети Івахненко, яких в рамках операції НАБУ «Карфаген» підозрюють у прикритті незаконних статків на 89 млн грн, привернула увагу до проблеми так званих кол-центрів. Ці «офіси», як їх ще називають, масово ошукують українців та іноземців. І, як виявилося, тривалий час їх діяльність в Україні залишалися під прикриттям на вищому рівні.На цій хвилі 16 вересня Верховна Рада ухвалила новий законопроєкт №10190, який запроваджує сувору кримінальну відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів («офісів»). розповідає, що змінилось у чинному законодавстві, у яких випадках дії кол-центру вважаються злочином з юридичної точки зору, хто несе відповідальність за шахрайські дії, як повернути кошти, якщо ви стали жертвою зловмисників, і як не потрапити на гачок вербувальника до шахрайських кол-центрів.Читайте також:Чому шахрайські кол-центри продовжують працювати попри обшукиЯк законодавство посилює відповідальність за кол-центриВ остаточному тексті Кримінальний кодекс доповнено однією статтею – 255-4. «Раніше шахрайський кол-центр кваліфікували переважно як шахрайство, вчинене організованою групою. Організована група була формою співучасті, а не окремим злочином. Отже, треба було доводити конкретні епізоди заволодіння коштами. Статтю 255 КК про злочинну організацію застосувати вдавалося не завжди, бо її ознаки складно довести», – розповідає адвокат, радник, керівник практики кримінального права ЮФ «Ілляшев та Партнери» Костянтин Кривенко.За словами експерта, тепер з'явилося нове поняття – електронно-комунікаційна шахрайська організована група. Це об'єднання трьох або більше осіб, організованих для систематичного шахрайства з використанням електронних комунікацій, з узгодженим планом і розподілом функцій. Створення такої групи і керівництво нею караються позбавленням волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Участь у ній, а також сприяння її діяльності – від 5 до 10 років.Окремо карається залучення людей, зокрема через пропозиції «роботи» та поширення таких вакансій: від 3 до 5 років, а повторно – від 5 до 10. Для службових осіб, які використали своє становище, передбачено від 8 до 12 років.«Конструкцію законодавець взяв зі ст. 255 КК про злочинну організацію, включно з механізмом звільнення від відповідальності. Рядовий учасник чи пособник, але не організатор і не керівник, звільняється від відповідальності за певних умов. Він має до повідомлення про підозру добровільно повідомити правоохоронців про групу і активно сприяти викриттю її керівників чи припиненню діяльності», – додає Костянтин Кривенко.Експерт вважає зміни у законодавстві сильним інструментом. Нижня ланка отримує реальний стимул до співпраці, а слідство – доступ до доказів проти керівництва. Але результат залежатиме від якості розслідувань.«Загалом це адекватна і рішуча реакція держави. Але закон – лише інструмент. Результат залежатиме від якості розслідувань. Доведеться також напрацювати практику кваліфікації. Як нова стаття співвідноситься зі ст. 190 і ст. 255 КК? Де межа між участю в групі і сприянням їй? Що вважати «усвідомленням» для рядового працівника? Як це запрацює насправді – покаже практика найближчих років», – додає Кривенко.У Києві накрили міжнародні шахрайські кол-центри. фото: kiev.vgorode.uaКоли звичайний кол-центр перетворюється на шахрайську групуКол-центр сам по собі – це звичайний інструмент комунікації з клієнтами, який може використовуватися в банку, в інтернет-магазині, у службі доставки. Проте існують кол-центри, через які вчиняються кримінальні правопорушення. Найчастіше до таких правопорушень належить шахрайство. «Найчастіше – це шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою (ст. 190 КК). Але в такому ж форматі можуть працювати схеми вимагання, збуту наркотиків чи зброї. Кваліфікація залежить від того, що саме роблять учасники. Якщо людину переконують, що її гроші в небезпеці, і вона сама переказує їх на «безпечний рахунок» – це шахрайство. Якщо гроші вимагають під погрозою насильства чи розголошення відомостей – це вже вимагання», – стверджує Костянтин Кривенко.З юридичної точки зору кол-центр стає злочином за наявності одного з цих факторів:Обман як бізнес-модель: вам дзвонить «служба безпеки банку», «інвестиційний радник» чи «держслужба з виплат компенсацій» і розповідає неправду, щоб ви самі віддали гроші, продиктували код, придбали неіснуючий товар тощо»;Якщо шахрайські дії здійснюють з метою заволодіти чужою власністю;Системність: скрипти, бази номерів, ролі, підставні картки для прийому грошей. Якщо все це є, перед нами не «агресивний телемаркетинг», а шахрайство.«Юридично кожен такий епізод – це стаття 190 Кримінального кодексу. А з 18 вересня 2026 року з'явилась окрема стаття 255-4, яка карає саму «електронно-комунікаційну шахрайську організовану групу», тобто три і більше людей, які заздалегідь зорганізувались, щоб систематично ошукувати людей через телефон чи інтернет, і мають спільний план та розподіл ролей», – коментує Михайло Гончарук, адвокат, керуючий партнер АБ «Гончарук та партнери».Найважливіше в цій ситуації те, що тепер не треба доводити кожну окрему крадіжку. Злочином є сам факт створення такої групи, участі в ній чи допомоги їй.Хто несе відповідальність за шахрайські дії кол-центрівНова стаття 255-4 КК покликана «охопити» широке коло потенційних учасників злочинної групи, тому за шахрайські дії відповідають:ті, хто створив схему і керує нею;оператори, які дзвонять, і ті, хто «дотискає» людину до потрібної дії;«обслуга», яка формально не в команді, але все забезпечує (телефонія, підміна номерів, бази, сайти, картки);вербувальники;посадовці, які прикривають чи допомагають через службове становище.Важливим елементом має бути розуміння, що такий учасник усвідомлює протиправність своїх дій.Поліція припинила діяльність шахрайських кол-центрів, фото: УкрінформПідписуйтесяЩо варто робити, щоб не стати жертвою шахрайських кол-центрів«Найчастіше докази працюють у своїй сукупності, оскільки кожен елемент підкріплює інший, не дозволяє його спростувати, поставити під сумнів тощо. Запис розмови показує, як саме вас обманювали. Листування – інструкції і реквізити. А банківська виписка доводить сам переказ (рух коштів): скільки, коли і на чий рахунок», – зазначає Михайло ГончарукПотерпілий бачить лише свій бік історії. Хто саме телефонував і в чиїх руках гроші – слідство встановлює вже самостійно: через операторів зв'язку, банки, експертизи.Щоб не стати жертвою шахрайських дій кол-центрів, експерти радять:записати номер, з якого дзвонили, дату і час;робити скріншоти так, щоб було видно номер або акаунт співрозмовника, а не лише текст повідомлень;нічого не видаляти, навіть якщо соромно;взяти в банку довідку про операцію з реквізитами отримувача.«Скріншот, з якого незрозуміло, хто автор, суд може й не прийняти. А от коли час дзвінка збігається з часом переказу до хвилини – це дуже переконливо», – додає Михайло ГончарукУ Києві і сімох областях викрили шахрайські кол-центри, фото: УкрінформЯкщо ви самі переказали гроші шахраєві, банк не несе відповідальностіОтримані обманом кошти проходять через велику кількість рахунків, що має ускладнити їхнє відстеження, та в результаті акумулюються для розподілу серед учасників групи. Якщо говорити про повернення, то усе впирається в одне питання: хто натиснув «переказати»?«Якщо гроші списали без вас (зламали застосунок, перевипустили SIM-картку), відповідальність може лягти на банк. В загальних рисах, до того, як ви повідомили банк, ризик за втрату на вас, після – на банку. Тому дзвонити до банку треба негайно. Якщо ж ви самі розкрили дані картки, пін-коди тощо, банк від відповідальності звільняється», – пояснює Гончарук.За словами експерта, якщо ви самі переказали гроші або продиктували код з SMS, для банку це ваше розпорядження. Він його виконав і повертати гроші зі своєї кишені не мусить. У цьому випадку гроші на рахунку отримувача, зазвичай дропа, юридично стають безпідставно набутими і їх можна стягнути через суд, але треба встановити, на чий рахунок вони пішли, реквізити власника рахунку тощо.«Звісно, ситуація значно ускладнюється, коли рух коштів (криптовалют) має транскордонний характер. І тут ніхто не запропонує простого шляху для повернення своїх активів. Або виявиться, що вартість повернення свого дорівнює або перевищує втрачене», – додає Гончарук.Саме тому, шахрайська діяльність кол-центрів набула такого поширення та резонансу.Читайте також:Картки, гроші, кримінал: що мають знати підлітки та їхні батьки про участь у шахрайських схемахЯкщо ваші персональні дані «зливають» – це вже злочин«Простий тест: чи давали ви комусь згоду на те, щоб ваш номер, ПІБ і банк опинилися в таблиці кол-центру? Ні. От і відповідь. Закон «Про захист персональних даних» дозволяє обробляти дані лише за вашою згодою або на іншій законній підставі. У купленої «бази» такої підстави немає, тож порушення починається з моменту, коли вона опинилась у кол-центрі», – коментує Гончарук.Сам незаконний обіг баз може бути окремим злочином, навіть якщо ще нікого не обдурили, і регулюється:статтею 182 КК: незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про людину;статтею 361-2 КК: «злив» інформації з обмеженим доступом з комп'ютерних систем, тобто класичні витоки з баз компаній і реєстрів;статтями 231 і 232 КК, коли йдеться про банківську таємницю (закон «Про банки і банківську діяльність»). Працівник банку, який продає дані клієнтів, відповідає окремо.У Києві припинила роботу низка шахрайських кол-центрів, фото: zn.uaЯкщо вам видали скрипт «служби безпеки банку», ви вже учасник групиЗа словами експертів, до вересня 2026 року окремої статті не було. Вербувальника можна було притягнути хіба як співучасника шахрайства чи злочинної організації, а це ще треба довести. Іноді використовували статтю про торгівлю людьми, але вона тут зазвичай не розповсюджується: пот
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 жовтня 2026
