Окупаційні чиновники Херсонщини вибивають мільйонні доплати через “суди”
Зображення: Мост
На тимчасово окупованих територіях Херсонщини та Кримського півострова спостерігається незвичайний сплеск позовів до незаконних судів. Місцеві колаборанти та зрадники, яких російські окупанти з 2024 року почали позбавляти високих зарплат, активно вимагають різноманітні доплати та премії.
Фахівці, начальники управлінь та відділів окупаційних міністерств і інших структур через ці “суди” претендують на додаткові виплати від 500 тисяч до 4 мільйонів рублів. Часто ці “суди” задовольняють їхні вимоги. Навіть окупаційні медіа висловили обурення кількістю таких справ, побоюючись, що через “захмарні апетити” може не вистачити коштів на інші потреби незаконно створених російських структур, враховуючи їхній постійний брак фінансів.
Громадянка РФ Валентіна Астраніна, яка у 2024 році очолювала відділ громадських зв’язків і взаємодії зі ЗМІ секретаріату так званої Херсонської обласної думи, через “Ленінський районний суд Севастополя” “відсудила” понад 1,3 мільйона рублів. Ця сума включає майже 850 тисяч рублів надбавок “за особливі умови державної цивільної служби” за січень-жовтень 2024 року, майже 440 тисяч рублів відсотків за затримку виплати та 50 тисяч рублів компенсації моральної шкоди. “Дума” не заперечувала проти основної суми, лише подала апеляцію щодо частини моральної шкоди та мита. “Севастопольський міський суд” 4 червня 2026 року частково задовольнив скаргу “думи” щодо мита, поклавши його сплату на Астраніну, тоді як решту суми мали виплатити їй.
Валентина Астраніна є дружиною колишнього “міністра молодіжної політики” Херсонщини Ігоря Астраніна, який одружився з нею у 2024 році після указу президента РФ Володимира Путіна “Про збереження та зміцнення традиційних російських духовно-моральних цінностей”.
Голова окупаційної адміністрації Генічеської міської громади, 47-річна Юлія Семякіна, також судилася за додаткові виплати. “Генічеський районний суд” в особі судді Ірини Демченко 28 січня 2026 року виніс рішення на її користь щодо надбавок за роботу в окупаційному міністерстві агропромислового комплексу, продовольчої політики і рибальства Херсонщини. Розмір її позовних вимог не оприлюднили. У квітні це рішення скасували, призначивши новий розгляд справи в тому ж “суді” та передавши її іншій “судді”, Мадіні Абдулліній. Інтереси Семякіної в одному із засідань представляв 33-річний колаборант Вадим Волошин, колишній начальник юридичного відділу Генічеської міської ради та заступник голови окупаційної адміністрації Генічеська.
48-річний колаборант Максим Литвиненко звернувся до окупаційного “Херсонського міського суду”. Після того, як він очолював захоплену агрофірму “Радгосп “Білозерський” у 2022 році, він перейшов до окупаційного аграрного міністерства Херсонщини, де спочатку очолив відділ садівництва, виноградарства і виноробства, а потім управління рослинництва, механізації і меліорації, дослужившись до заступника псевдоміністра. Позовну заяву Литвиненка окупаційний суд частково задовольнив 8 квітня 2026 року. Розмір його вимог росіяни не розголошують, проте окупаційні медіа зазначають, що вони “не менші, ніж у інших його колег з VIP-тусовки чиновників незаконно створених на ТОТ Херсонщини установ”, припускаючи “пару-трійку мільйонів рублів”.
Окупаційне міністерство агропромислового комплексу, продовольчої політики і рибальства Херсонщини є лідером за судовими позовами щодо виплат премій та доплат, за даними російських медіа. Мільйонні виплати вимагають як топ-посадовці, так і рядові спеціалісти. Окупаційні медіа нарахували 39 цивільних позовів від нинішніх та колишніх співробітників цього “міністерства”, що становить понад 60% від його штатної чисельності.
Загалом псевдопосадовці Херсонщини подали понад 200 таких позовів щодо недоотриманих виплат за 2024 рік. Серед інших лідерів за кількістю позовів російські пропагандисти називають “міністерство праці і соціального захисту”, “міністерство освіти і науки”, “міністерство фінансів”, окупаційні установи та підприємства “Біосферний заповідник “Асканія Нова”, “Херсонська залізниця”, “Паллада”, “Херсонський суднобудівний завод”, “Херсонобленерго”. Серед окупаційних місцевих органів влади це “адміністрації” муніципальних округів у Херсоні, Новій Каховці, Каланчаку, Олешках, а також окремі структури окупаційних адміністрацій Генічеська, Скадовська, Нижніх Сірогоз і Голої Пристані. Частина цих псевдоустанов не функціонує з 2022-2023 років, проте їхні “чиновники” теж претендують на виплати.
Така ситуація стала можливою завдяки постанові уряду РФ №2571 від 31 грудня 2022 року, яка дозволяла встановлювати значно вищі виплати для посадовців на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Однак з осені 2023 року, після створення псевдоорганів влади за російським зразком, “атракціон нечуваної щедрості” почали згортати. Росіяни вимагали від колаборанта Володимира Сальдо та інших місцевих посіпак привести рівень зарплат “чиновників” до рівня АР Крим.
З 2024 року їм дозволили нараховувати лише 5% надбавки від посадового окладу та премію 50 тисяч рублів на місяць “за виконання особливо важливих і складних завдань”. Це призвело до обвалу середньої зарплати окупаційних ТОП-чиновників до приблизно 180 тисяч рублів на місяць з лютого 2024 року, а з січня 2025 року вона стала ще меншою, в межах 115 тисяч рублів на місяць.
Водночас багатьох “чиновників” на окупованій Херсонщині росіяни встигли працевлаштувати з надбавками 150% від окладу, щомісячними надбавками 20% та щоквартальними преміями 90% від окладу. Хаос у псевдовладних структурах призвів до порушень “норм трудового законодавства”, на підставі яких “чиновники” тепер можуть вибивати собі мільйони, попри відсутність законних підстав для таких виплат, як пишуть окупаційні медіа.
Серед інших “чиновників”, які скористалися можливістю отримати додаткові мільйони рублів, російські медіа називають 29-річного Артура Канцира, уродженця Херсона. Він був соратником ліквідованого зрадника Кирила Стремоусова, воював проти України у складі загону “Вікінг”. На окупованій Херсонщині Канцир очолював апарат голови окупаційної обласної думи, зрадниці Тетяни Томіліної. Наприкінці 2024 року Канцир знову пішов воювати проти українців. Разом з ним позови до псевдосудів подали четверо його колишніх підлеглих.
Окупаційне «мінагро Херсонщини» отримало 39 позовів на понад 70 мільйонів рублів через невиплачені премії керівництву.
Дві жінки з Херсонщини отримали заочні вироки за співпрацю з окупантами: одна за псевдореферендум у Новій Каховці, інша за роботу в окупаційному МВС.
Російського нацгвардійця заочно засудили до 12 років ув’язнення за тортури та жорстоке поводження з цивільними на Херсонщині.
За матеріалами: Мост
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 вересня 2026
