Замість залагодження конфлікту офіс Зеленського загострює суперечку із Сеулом
Суперечка виникла після того, як президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених.
Радник Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що жодної домовленості про нерозголошення не існувало.
«Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», – написав він у коментарях до допису медіарадниці посла України у Великій Британії Оксани Тороп.
Тороп у відповідь заявила, що, за її інформацією, домовленість про конфіденційність була. Вона також зазначила, що питання полонених було лише частиною ширшого переговорного процесу між Києвом і Сеулом, деталі якого не розголошувалися.
Литвин повторно заперечив існування домовленості: «Домовленості мовчати не було».
Водночас президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна розкрила інформацію всупереч домовленості про нерозголошення. За його словами, Сеул і Київ погодилися зберігати деталі передачі в таємниці через можливі дипломатичні наслідки, ризики для національної безпеки та безпеки Корейського півострова.
При цьому в офісі президента Південної Кореї повідомили, що Сеул заздалегідь знав про намір України повідомити про передачу військовополонених. За даними The Korea Times, Київ поінформував корейську сторону про плани зробити заяву, однак, за словами південнокорейського чиновника, інформація була розпливчастою і не містила деталей щодо способу оприлюднення.
Українська сторона своєю чергою заявила, що було оприлюднено лише сам факт передачі військовополонених без деталей операції. В Офісі президента наголосили, що повне приховування факту передачі також було б незвичним.
Суперечка є особливо чутливою з огляду на те, що йдеться не просто про протокол розголошення інформації, а про перше відоме повернення до Південної Кореї північнокорейських військових, захоплених українськими силами в Росії. Двох військовослужбовців КНДР захопили в Курській області в січні 2025 року. Вони заявляли про бажання потрапити до Південної Кореї.
У липні Зеленський і Лі Чже Мьон домовлялися врегулювати питання північнокорейських військовополонених на гуманітарних засадах, відповідно до міжнародного права та з урахуванням їхньої волі.
Таким чином, нинішня публічна суперечка створює додаткову напругу у відносинах Києва та Сеула. Водночас твердження про наявність або відсутність конкретної домовленості про нерозголошення наразі залишаються предметом взаємно суперечливих заяв української та південнокорейської сторін. Південнокорейський президент назвав розголошення інформації шкодою для домовленостей, тоді як представник Зеленського категорично заперечує сам факт такої домовленості.
Підготувала: Ніна Петрович
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 вересня 2026
