Україна вироблятиме ракети до Patriot: коли можна чекати перші перехоплювачі власного виробництва
Виробничі потужності теоретично можуть запрацювати наприкінці 2027-го – на початку 2028 рокуУкраїна готується запустити ліцензійне виробництво ракет для американських систем Patriot, але перші перехоплювачі українського виробництва з'являться не раніше ніж за кілька років, пише Defense Express.За словами президента Володимира Зеленського, на розгортання виробництва може знадобитися близько 1–1,5 року після отримання відповідної ліцензії. Подальше виготовлення самих ракет також потребуватиме часу.Про це Зеленський розповів після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку. За його словами, Україна веде переговори з американською Raytheon, яка готова до співпраці, а Київ попросив Трампа допомогти прискорити процес отримання ліцензії.Йдеться про PAC-2 GEM-T – один із двох основних типів перехоплювачів для Patriot. Raytheon є виробником цієї ракети. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими ракетами та тактичними балістичними ракетами.Це важливе уточнення, оскільки PAC-3 MSE – інший перехоплювач Patriot, який виробляє вже Lockheed Martin.PAC-3 MSE використовує технологію hit-to-kill – знищує ціль прямим влучанням, тоді як PAC-2 GEM-T використовує уламково-фугасну бойову частину, яка підривається поблизу цілі.Для України вибір GEM-T має і практичний бік: Raytheon уже має виробничий ланцюжок для цієї ракети та розширює його в Європі. У Німеччині спільне підприємство Raytheon і MBDA – COMLOG – розгортає виробництво GEM-T, а новий завод у Шробенгаузені має відігравати важливу роль у постачанні перехоплювачів, зокрема для України.Однак є принципова різниця між запуском виробництва та появою готових ракет у ЗСУ.Зеленський говорить приблизно про 1–1,5 року на розгортання виробництва. Якщо ліцензійні процедури вдасться завершити найближчим часом і цей термін відраховувати від моменту отримання ліцензії, виробничі потужності теоретично можуть запрацювати наприкінці 2027-го – на початку 2028 року.Але це ще не означатиме, що того ж місяця Україна отримає першу партію власних ракет. Спочатку потрібно буде пройти повний виробничий цикл, випробування та приймання готових перехоплювачів. Тому кінець 2028-го або 2029 рік можна розглядати лише як орієнтовний сценарій для появи перших ракет українського виробництва – і лише за умови, що в Україні створюватимуть достатньо повний цикл виробництва.Точні строки наразі невідомі. Вони залежатимуть від того, що саме Україна вироблятиме самостійно, які компоненти надходитимуть від американських і європейських партнерів і чи йтиметься про повний цикл або переважно фінальне складання.Як приклад видання наводить Німеччину. Там Raytheon і MBDA вже мають багаторічну співпрацю щодо Patriot, однак розширення виробничих потужностей для GEM-T почалося лише наприкінці 2024 року. Водночас перші ракети нового німецького виробництва очікуються у 2026 році.Тому найближчим часом українська ППО все одно залежатиме від постачань готових перехоплювачів із США та Європи, а власне виробництво Patriot – це створення довгострокового джерела ракет для української ППО, а не швидке рішення нинішнього дефіциту.Raytheon у квітні уклала контракт на $3,7 млрд на постачання Україні перехоплювачів Patriot GEM-T, а сама компанія заявляє про подальше нарощування їхнього виробництва.Thu, 24 Sep 2026 07:41:00 +030020310162Новиниhttps://mind.ua/news/20310162-ukrayina-viroblyatime-raketi-do-patriot-koli-mozhna-chekati-pershi-perehoplyuvachi-vlasnogo-virobnictvahttps://mind.ua/news/20310162-ukrayina-viroblyatime-raketi-do-patriot-koli-mozhna-chekati-pershi-perehoplyuvachi-vlasnogo-virobnictva#comment_header_layerНовини на mind.uaозброєння,США,Українаросійський Мі-8 залетів у Польщу на 42 секунди: Варшава підняла винищувачі, але вертоліт не збилаХарактер інциденту свідчить про чергову спробу росії перевірити готовність польської ППОросійський військовий вертоліт Мі-8 порушив повітряний простір Польщі, залетівши з боку Калінінградської області. Машина пробула в польському небі 42 секунди та заглибилася приблизно на 300 метрів. Польські військові підняли в повітря винищувачі, а наземні сили ППО привели у стан готовності.Інцидент стався 23 вересня о 11:08 на північ від міста Бранево. Політ Мі-8 відстежували польські радари, повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі. За його оцінкою, характер інциденту свідчить про чергову спробу рф перевірити готовність польської протиповітряної оборони.Проте російський вертоліт ніхто не збив. Після короткого заходу в польський повітряний простір він залишив його, а польська сторона обмежилася підняттям винищувачів і приведенням наземних систем у готовність. Польське командування заявило, що системи ППО цілодобово стежать за повітряним простором країни.Інцидент прокоментував військовий експерт Ігаль Левін: «Просто нагадаю, що у 2015 році, коли Туреччина збила російський Су-24, той перебував у її повітряному просторі «всього» 17 секунд. Літак був уражений уже після повернення до повітряного простору Сирії та впав він також уже на сирійській території.росія тоді втерлася, ввела проти Туреччини «санкції» – включно із забороною на турецькі помідори, обмеження на туризм і низку інших заходів, але воювати з Туреччиною, звичайно ж, не наважилася. 42 секунди на війні – це і так багато, але для авіації це взагалі до**я: за ці секунди машина встигає покрити кілометри відстані.Тобто поляки буквально показують російською: мовляв, прилітайте, висаджуйте в нас десант – ми не проти», – написав він у своєму телеграм-каналі.Нагадаємо: напередодні стало відомо, що 15 вересня цивільний дрон опинився приблизно за кілометр від американської протиракетної бази Aegis Ashore у Редзіково.Польські військові весь час стежили за ним і встановили місце перебування оператора, але, за даними Onet, чергова офіцер частини зателефонувала на номер екстреної допомоги 112, після чого до ситуації залучили поліцію.Польське Міноборони згодом заявило, що дрон був цивільним, не становив загрози й перебував під повним контролем військових. Водночас апарат порушив заборонену для польотів дронів зону. За версією відомства, він не наближався до критичних об'єктів бази, тому військові діяли відповідно до процедур.Це вже не перший випадок порушення польського повітряного простору російськими об'єктами. Наприкінці липня на території Люблінського воєводства впали уламки російської ракети Х-101, а польські винищувачі тоді також піднімалися в повітря.Нагадаємо: глава МЗС Радослав Сікорський лише минулого тижня закликав країни НАТО збивати російські ракети та дрони ще над територією України, щоб вони не могли залетіти до країн Альянсу.Thu, 24 Sep 2026 07:11:00 +030020310159Новиниhttps://mind.ua/news/20310159-rosijskij-mi-8-zaletiv-u-polshchu-na-42-sekundi-varshava-pidnyala-vinishchuvachi-ale-vertolit-ne-zbilahttps://mind.ua/news/20310159-rosijskij-mi-8-zaletiv-u-polshchu-na-42-sekundi-varshava-pidnyala-vinishchuvachi-ale-vertolit-ne-zbila#comment_header_layerНовини на mind.uaПольщаІмпортери дали маху: пшениця різко подорожчала на 40% через проблеми в Чорному моріСвітовий ринок чекав, що постачання Чорним морем знову розпочнуться, тому не поспішав купувати альтернативне зерно, а тепер доводиться купувати його дорожчеltr>Світові покупці пшениці кілька місяців відкладали великі закупівлі, сподіваючись, що ситуація з постачаннями Чорним морем нормалізується. Але запаси поступово закінчуються – і тепер за зерно доводиться платити значно дорожче.ltr>Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго вже підскочили приблизно на 40% від червневих мінімумів, досягнувши максимуму за три з половиною роки, пише Reuters.ltr>Причина – різке скорочення постачань із Чорноморського регіону на тлі російсько-української війни й атак на судна та портову інфраструктуру.ltr>росія, яка є найбільшим експортером пшениці у світі, у вересні, за оцінкою Kpler, відвантажить близько 1 млн тонн проти 5 млн тонн у вересні минулого року.ltr>Україна також експортує близько 1 млн тонн – приблизно половину торішнього вересневого обсягу.ltr>Особливість ситуації в тому, що протягом кількох місяців великі імпортери чекали, що Чорне море знову запрацює, тому не поспішали купувати альтернативне зерно. Тепер їм доводиться шукати його в інших частинах світу – і платити за це премію.ltr>Наприклад, Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі, цього місяця отримала з Чорноморського регіону лише близько 60 тис. тонн проти 500 тис. тонн роком раніше. Індонезійські борошномели вже переключаються на Аргентину й Австралію, причому за австралійську пшеницю доводиться платити приблизно на 20–25% більше, ніж раніше за чорноморські постачання.ltr>Така сама ситуація в Єгипті, найбільшому світовому імпортері пшениці. У першій половині вересня країна імпортувала лише 143,9 тис. тонн проти 876,1 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Частина єгипетських борошномельних підприємств зараз працює приблизно на 30% потужності – вони вичікують, сподіваючись, що чорноморські постачання відновляться і ціни впадуть.ltr>А поки покупці чекають, ринок стає все дорожчим. Пшениця з Румунії для постачання до Південно-Східної Азії зараз коштує близько $340 за тонну, а австралійська – близько $345. Це приблизно на 25% вище, ніж ціни на чорноморське зерно до початку нинішньої кризи.ltr>Для України проблема подвійна. російські атаки на судноплавство та порти скорочують пропозицію чорноморського зерна на світовому ринку і б'ють по можливості українських аграріїв продавати власний урожай.ltr>За даними Мінагрополітики, за перші 20 днів вересня український аграрний експорт становив лише 44% потенційного обсягу з урахуванням нинішнього виробництва, хоча це вже краще за серпневі 30%.ltr>Дорога пшениця на світовому ринку не означає більші доходи для українських аграріїв. Якщо зерно фізично не може дістатися покупця морем або альтернативна логістика робить перевезення надто дорогим, український виробник не отримує світову ціну – він отримує проблему зі збутом урожаю, пояснював міністр агрополітики Тарас Висоцький.ltr>Нагадаємо: за його даними, Україна може недоотримати до $10 млрд експортної виручки
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 вересня 2026
