БЕБ накрило "конверт" на 23 млрд рівно тоді, коли прокурорський "дах" змився в Париж. Збіг?
Виявляється, для блискавичної ліквідації підпільної імперії з відмивання мільярдів українським силовикам потрібні не нові закони, не мільйонні бюджети й навіть не допомога західних партнерів — достатньо просто відправити чинного генерального прокурора у раптове нічне відрядження до Франції.
Щойно прокурорська вертикаль посипалася після викриття кол-центрів, а податкове керівництво втратило звичний імунітет, детективи БЕБ раптом дістали з дальніх сейфів пильні папки й виявили гігантську пральню на 23,5 мільярда гривень. Ті самі фірми-метелики, які спокійно фігурували в судових ухвалах роками, вмить перетворилися на легку здобич, наочно довівши: вітчизняний фінансовий контроль працює бездоганно, але виключно в коротких антрактах між зміною високих кураторів.
Український фінансовий сектор сколихнула масштабна антикорупційна спецоперація, яка оголила колосальні обсяги нелегального готівкового ринку в охопленій війною країні.
Детективи Бюро економічної безпеки України за оперативного супроводу територіального управління БЕБ у місті Києві, Державної прикордонної служби та Департаменту кіберполіції Нацполіції заблокували діяльність гігантської міжрегіональної мережі конвертаційних центрів. Загальний оборот коштів, що пройшли через цю фінансову пральню, сягнув астрономічних 23,5 мільярда гривень, а прямі збитки держави через несплату податків слідство оцінює у понад 3 мільярди гривень.
Як повідомляє офіційний канал Бюро економічної безпеки України, правоохоронці провели одночасно 50 санкціонованих обшуків на території Києва, Харкова та Одеси. За результатами слідчих дій вилучено готівку в різній валюті на суму понад 130 мільйонів гривень у гривневому еквіваленті, а також значні обсяги комп'ютерної техніки, чорнову бухгалтерську документацію, мобільні телефони та печатки фіктивних підприємств. Директор БЕБ Олександр Цивінський прокоментував результат стисло: «Схема працювала за планом. БЕБ спрацювало по схемі».
Читайте також: Цивінський про розслідування ЗМІ збагачення працівника львівського БЕБ Мудя: Перезавантаження Бюро доведуть до кінця
Слідство встановило, що злочинна організація безперервно діяла з 2023 року, розкинувши свої щупальця на столицю та шість областей України, залучивши до операційної роботи понад 40 ключових координаторів.
Послугами відмивання коштів користувалися більше ніж 200 компаній реального сектору економіки. Для маскування руху капіталу зловмисники створили пул із 97 фіктивних юридичних осіб, а масове дроблення фінансових потоків забезпечувала армія з понад 8 тисяч фізичних осіб-підприємців, які використовувалися виключно як транзитні гаманці.
Механізм роботи цього гігантського конвертаційного хабу складався з класичного перерахування коштів підприємствами за безтоварні операції — нібито за будівельні матеріали, оренду чи консультаційні послуги, які насправді не надавалися.
Далі кошти розсіювалися на пов'язаних ФОПів, де частина грошей спрямовувалася на закупівлю криптовалюти, а решта обготівковувалася через підпільну мережу пунктів видачі кешу. Наразі шістьом ключовим організаторам схеми вже повідомлено про підозру за низкою тяжких статей Кримінального кодексу України, зокрема за створення злочинної організації (ст. 255) та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209).
Читайте також: Безсмертний "Карфаген" на Різницькій: чому антикорупційні блокбастери завершуються мемами замість вироків
Попри вражаючі статистичні звіти та гори вилучених банкнот, головна інтрига цієї справи полягає не в самій ліквідації конвертцентру, а в тому, чому силовики отримали відмашку на реалізацію саме наприкінці вересня 2026 року. Жодна конвертаційна мережа подібного масштабу апріорі не може функціонувати роками без прямого погодження та політичного прикриття з боку фіскальних і наглядових органів. На цю деталь звертає увагу журналіст-розслідувач Євген Плінський, який проаналізував часовий ланцюжок подій і пов'язав успіх детективів із тектонічними зсувами на верхівці правоохоронної системи.
За словами розслідувача, реалізація справи відбулася буквально в момент повного виходу Державної податкової служби з-під неформального контролю групи колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, чия вертикаль була знесена після викриття шахрайських схем спецоперацією НАБУ «Карфаген».
Читайте також: «Карфаген» і «єдине вікно»: підвищили "абонплату" за кришування колцентрів і система розпалася, бо хтось побіг у НАБУ
Хронологія останніх тижнів розгорталася як за сценарієм класичного апаратного краху:
Про системність та глибину контролю прокурорської групи над податковою свідчать матеріали прослуховувань у справі «Карфаген». Головний підозрюваний Сергій Кропива мав пряму власну квоту в керівництві ДПС, провівши на посаду профільного заступника «по цифрі» Ігоря Панченка, з чим Кравченко особисто вітав підлеглого на записах детективів.
Леся Карнаух
Сама ж Карнаух раніше працювала заступницею Кравченка в Київській ОДА, сформувавши монолітну вертикаль, яка з висоти кабінету на Різницькій гарантувала повний імунітет будь-яким оборудкам податківців.
Читайте також: НАБУ провело обшук у ексзаступниці Кравченка Карнаух - ЗМІ
Як підкреслює журналіст, безтоварні скрутки та фіктивний податковий кредит неможливо сховати без сприяння фіскалів — у системі електронного адміністрування ПДВ завжди лишається цифровий слід, який дозволяє виявити фіктивну компанію за кілька кліків мишкою.
Конвертаційні центри роками слугували базовим джерелом тіньової ренти для високих покровителів за формулою «це наша корова, і ми її доїмо». Детективи могли довго збирати фактаж, проте вихід на обшуки блокувався зверху, і лише період тимчасового безвладдя після втечі генпрокурора дав можливість БЕБ дістати матеріали з далеких сейфів.
Окремий резонанс викликали документальні деталі операції, випадково розкриті під час оприлюднення офіційних релізів. Як зазначає Євген Плінський, на фотографіях вилучених печаток, які продемонстрував Офіс генерального прокурора, засвітився перелік кодів ЄДРПОУ компаній, що безпосередньо обслуговували фінансові потоки викритої конвертаційної мережі.
Поглиблений аналіз цих реєстрів вказує на те, що силовики зіткнулися з добре знайомою для судів групою компаній-привидів.
Щонайменше 17 із 28 ідентифікованих підприємств достеменно фігурували в судових ухвалах Подільського районного суду Києва ще у 2024 році (справа № 758/16447/24). Серед них такі структури, як ТОВ «БК «Будвент Девелоп», ТОВ «Твій Звіт Інвест», ТОВ «Ірбіс Систем Україна», ТОВ «Макситоргбуд», ТОВ «Будексперт України», ТОВ «Хотеллайф», ТОВ «Заряд Техніки», ТОВ «Продторгмакс», ТОВ «ТД «Естель», ТОВ «ТД «Про-Макс», ТОВ «Ріна-Сервіс», ТОВ «Целено», ТОВ «Мелеф», ТОВ «Торг Сейл Актив», ТОВ «Інфотех Консалтинг», ТОВ «ЮК «Легаліст», ТОВ «Лавлекс Медіа» та ПП «Консалтінфо». Усі вони вже тоді звинувачувалися слідчими в штучній мінімізації податків та відмиванні грошей, проте продовжували безперешкодно функціонувати.
Реєстраційні дані дозволили розслідувачам виділити кілька системних кластерів, навколо яких будувалася ця фінансова імперія:
Переплетення однакових юридичних адрес, спільних номінальних директорів, синхронне відкриття рахунків у лояльних банківських філіях та постійна поява одних і тих самих кодів у кримінальних справах свідчать про те, що організатори схеми навіть не намагалися ретельно замітати сліди. Вони почувалися в абсолютній безпеці під наглядом силовиків, розуміючи, що доки на Різницькій і у ДПС сидять правильні люди, жодна судова ухвала не перетвориться на реальний вирок.
Успішне знешкодження конвеєра на 23,5 мільярда гривень підтвердило фундаментальне правило української тіньової економіки: ефективність правоохоронних органів залежить не від браку повноважень, а від наявності чи відсутності політичного шлагбаума. Коли після втечі генерального прокурора стара корупційна вертикаль на короткий проміжок часу втратила координацію, органи фінансового контролю змогли продемонструвати блискавичну та результативну роботу.
Утім, головне побоювання бізнесу та експертного середовища полягає в тому, що нинішній розгром конвертцентру виявиться лише епізодом короткої «перезмінки». Призначення на посаду виконувача обов'язків генерального прокурора Антона Ковальського, пов'язаного через колишнього заступника Ігоря Мустецу з групою впливового бізнесмена Іллі Павлюка та заступником голови ОП Олегом Татаровим, породжує серйозний ризик того, що зачищене поле просто передадуть іншим кураторам. Без відкритих міжнародних конкурсів на посади очільників ОГП та податкової вітчизняна корупційна машина має властивість миттєво відрощувати нові щупальця.
Читайте також: Чому влада так не хоче міжнародних експертів у відборах до судів, НАБУ та САП
Поки українська держава щомісяця шукає мільярди на забезпечення Сил оборони та просить західних партнерів про макрофінансову підтримку, існування подібних підпільних хабів обкрадає передову та вимиває ресурси з бюджету.
Якщо нинішні посадки та вилучення кешу не закінчаться реальними тюремними термінами для реальних організаторів і їхніх високих кураторів у кабінетах, країна просто зайде на чергове коло зміни прізвищ. Суспільство вимагає системної ліквідації податкових схем за законом, а не чергового перерозподілу кримінальної ренти під час війни.
—
Святослав Гринько для «Аргумент» за матеріалами БЕБ і дописів Євгена Плинського
Читайте також:
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 вересня 2026
