10 вересня 2026 — річниця деокупації Куп’янська та Ізюма: історія звільнення

10.09.2026, 07:36 ua.news

10 вересня в Україні згадують звільнення Куп’янська та Ізюма від російської окупації у 2022 році. Саме цього дня під час Слобожанського контрнаступу українські військові повернули контроль над двома важливими містами Харківщини, а російські війська почали відступ із регіону. У 2026 році минає чотири роки від подій, які стали одним із найпомітніших успіхів українських Сил оборони восени 2022-го.

10 вересня 2022 року стало однією з ключових дат українського контрнаступу на Харківщині. На початку вересня Сили оборони України почали масштабну операцію зі звільнення окупованих територій області. Українські підрозділи швидко просувалися вперед, а російські війська не змогли втримати оборону на багатьох ділянках.

Куп’янськ мав особливе військове значення. Через місто проходили важливі шляхи постачання російського угруповання, яке діяло на Ізюмському напрямку. Тому контроль над Куп’янськом був важливим не лише для самого міста, а й для всієї російської системи забезпечення на цій частині фронту. Міністерство оборони України зазначає, що до кінця 9 вересня українські підрозділи вже вийшли до південних околиць Куп’янська.

Наступного дня українські військові зайшли до міста. Куп’янськ був звільнений 10 вересня. У деокупації брали участь, зокрема, підрозділи 14-ї та 92-ї окремих механізованих бригад, спецпідрозділ «Кракен» і 123-й батальйон територіальної оборони «Куп’янськ». Того ж дня українські військові повернули контроль і над Ізюмом. Російські підрозділи поспішно залишили місто вранці 10 вересня, побоюючись оточення. Українські військові зайшли в Ізюм і почали зачистку міста від залишків російських сил та вибухонебезпечних предметів.

Куп’янськ та Ізюм мали велике значення для російського угруповання на сході України. Куп’янськ був важливим транспортним вузлом і використовувався для забезпечення російських військ. Ізюм, своєю чергою, був одним із головних пунктів, через які російська армія намагалася розвивати наступ у напрямку Донеччини. Тому український контрнаступ на Харківщині створив для російських військ дуже складну ситуацію. Втрата Куп’янська поставила під загрозу логістику російського угруповання. Просування українських сил у напрямку Ізюма означало ризик оточення значної кількості російських підрозділів.

Українська операція розвивалася дуже швидко. За чотири доби наступу Сили оборони звільнили близько 2500 квадратних кілометрів території Харківської області, зазначає Міністерство оборони України. Російські резерви не змогли зупинити наступ ні західніше Куп’янська, ні на південному сході від Ізюма. У результаті російське командування почало відводити свої сили. Частину техніки окупанти залишали просто на позиціях і дорогах. В Ізюмі після відступу російських військ також залишилася значна кількість бронетехніки та артилерії.

Куп’янськ став одним із головних напрямків українського наступу. Напередодні звільнення українські військові вже підійшли до міста з кількох напрямків. Російські війська опинилися під загрозою втрати важливого транспортного вузла. 10 вересня українські військові почали заходити до Куп’янська. Відбувалися бої та зачистка території від російських військ. Після цього над містом знову з’явився український прапор.

Для місцевих жителів це був момент, якого вони чекали місяцями. Куп’янськ перебував під російською окупацією, а люди жили в умовах війни, нестачі нормального зв’язку та постійної небезпеки. Після приходу українських військових для міста почався новий етап — повернення українських державних служб, гуманітарної допомоги та поступового відновлення життя. Втім, звільнення не означало, що небезпека одразу зникла. Куп’янщина залишалася близькою до лінії фронту і продовжила зазнавати російських обстрілів. Навіть після деокупації місто та громада залишалися під серйозною загрозою.

Ізюм перебував в окупації приблизно пів року. Російські війська захопили місто навесні 2022 року, а його мешканці протягом кількох місяців жили без нормального доступу до багатьох базових послуг. Під час окупації в місті були проблеми з електроенергією, газом, водою та зв’язком. Люди фактично опинилися в інформаційній ізоляції. Після звільнення місцеві жителі розповідали про те, наскільки важким було життя в окупації.

На початку вересня ситуація змінилася дуже швидко. Українські військові почали наближатися до Ізюма з різних напрямків. Російське командування побоювалося оточення, тому окупанти почали залишати місто. Вранці 10 вересня російські війська поспішно відійшли з Ізюма. Того самого дня до міста зайшли українські військові, серед яких були бійці 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та інші підрозділи Сил оборони.

Один із бійців Ізюмського батальйону територіальної оборони згадував, що 10 вересня разом із бригадною розвідкою вони заїхали до міста з боку Харкова. За його словами, українські військові вже бачили там підрозділи 25-ї бригади. Після звільнення військові почали перевіряти територію, зокрема знешкоджувати міни.

Повернення українського прапора стало лише першим кроком. Після деокупації стало зрозуміло, наскільки сильно місто постраждало під час бойових дій та окупації. Багато будинків були пошкоджені або зруйновані. Частина міської інфраструктури не працювала. Люди залишалися без світла, води, газу та нормального зв’язку. Одним із головних завдань після звільнення стало повернення базових послуг. Українські служби почали відновлювати електропостачання, газ, воду, зв’язок та роботу соціальних установ.

У жовтні 2022 року влада повідомляла, що газопостачання в Ізюмі вже почали повертати. Перші 500 родин знову отримали газ у своїх оселях. Паралельно роботи проводилися в інших районах Харківської області. Але разом із відновленням міста почалася ще одна важка робота — документування злочинів російських військ. Після деокупації правоохоронці та слідчі працювали на місцях можливих воєнних злочинів, збираючи докази та встановлюючи обставини загибелі людей.

Звільнення міст стало надзвичайно емоційною подією для місцевих жителів. Люди виходили назустріч українським військовим, дякували захисникам і повертали на будинки українські прапори. У громадах згадували, що для багатьох людей момент зустрічі з українськими військовими став одним із найсильніших переживань за весь час війни. Після місяців окупації вони знову побачили українську форму та державний прапор.

В одному зі свідчень про деокупацію Харківщини місцева жителька згадувала: «Неначе дихати стало легше! Розуміли, що з того боку розпочнуться обстріли, але то вже було не важливо, крім одного — ми вільні!» Для військових це також був дуже сильний момент. Командувач Десантно-штурмових військ Ігор Скибюк, який брав участь в операції, згадував звільнення Ізюма словами: «Там ми побачили, як виглядає перемога».

Ці слова добре передають атмосферу того часу. Після важких місяців оборони та боїв українські військові побачили результат своєї роботи — міста поверталися під контроль України.

Харківський контрнаступ був спільною операцією різних складових Сил оборони. У звільненні Куп’янська та Ізюма брали участь військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, Сил територіальної оборони та інших підрозділів. У Куп’янську серед підрозділів, які брали участь у звільненні, називають 14-ту та 92-гу окремі механізовані бригади, спецпідрозділ «Кракен» та 123-й батальйон територіальної оборони «Куп’янськ».

В Ізюмі значну роль відіграли десантники. У заходах до першої річниці звільнення міста у 2023 році брали участь військовослужбовці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської та 80-ї окремої десантно-штурмової бригад разом з іншими підрозділами Сил оборони. Важливо пам’ятати, що успіх операції був результатом роботи великої кількості людей. Окрім штурмових підрозділів, це розвідники, артилеристи, медики, сапери, зв’язківці, водії та військові інших спеціальностей.

Саме завдяки спільним діям українських сил вдалося так швидко просунутися Харківщиною. Контрнаступ став одним із найбільш помітних переломних моментів кампанії 2022 року.

Після звільнення Куп’янська та Ізюма 10 вересня почали сприймати як особливу дату для цих громад. Вона нагадує про день, коли український контроль повернувся до двох важливих міст Харківщини. У 2024 році Харківська обласна військова адміністрація окремо відзначала другу річницю звільнення Куп’янська та Ізюма. Начальник ХОВА Олег Синєгубов подякував військовим, а також адміністраціям, комунальникам, медикам, рятувальникам, правоохоронцям та волонтерам, які продовжували працювати в умовах обстрілів.

Тобто ця дата стосується не лише військової перемоги. Вона також про людей, які залишалися у своїх містах, пережили окупацію, допомагали одне одному та після звільнення почали відновлювати нормальне життя. Саме тому 10 вересня має для Харківщини окреме значення. Це день пам’яті про захисників, які звільняли міста, і про цивільних, які пережили окупацію.

У річницю звільнення в містах та громадах проводять пам’ятні заходи. Формат може змінюватися залежно від безпекової ситуації, адже Куп’янськ та Ізюм залишаються під загрозою російських ударів. У 2023 році в Ізюмі до першої річниці організували міські заходи. Там згадали загиблих і закатованих цивільних та українських військових, відбулося покладання квітів до могил полеглих захисників. Також виступали дитячі колективи, представники громади та артисти.

Завершенням заходів стала спільна фотографія військових на горі Кременець — одній із найвищих точок Ізюма. Це місце має особливе значення для міста та стало одним із символічних фонів після його звільнення. У Куп’янську пам’ять про 10 вересня закріпили навіть у міському просторі. Під час перейменування вулиць громада підтримала назви, пов’язані із захисниками міста та його звільненням. Зокрема, одну з вулиць назвали вулицею 10 вересня. За результатами відкритого голосування цю назву підтримали 89,5% учасників.

Куп’янськ та Ізюм звільнили в один день. Обидва міста повернулися під контроль України 10 вересня 2022 року, хоча бойова ситуація та шлях до їх деокупації відрізнялися.

Контрнаступ розвивався дуже швидко. За чотири доби українсь

Читати повністю…