«Справжній Ретт Батлер» бив її: страшна історія кохання авторки «Віднесених вітром»
Перший шлюб Маргарет Мітчелл тривав лише кілька місяців. Але страх перед колишнім чоловіком, за свідченнями її біографів, залишався з нею роками — настільки, що письменниця тримала біля ліжка заряджений пістолет. Згодом у рисах цього чоловіка дослідники впізнаватимуть одного з можливих прототипів Ретта Батлера.
Авторка «Віднесених вітром» подарувала світові одного з найпривабливіших чоловічих героїв ХХ століття. Та за образом Ретта Батлера стояла не лише романтична фантазія. Одним із чоловіків, у яких біографи впізнають його риси, був перший чоловік письменниці — бутлегер Ред Апшоу. Їхній шлюб тривав лічені місяці й закінчився насильством, страхом і розлученням.
Коли 1939 року Кларк Гейбл з’явився на екрані в ролі Ретта Батлера, жінки отримали майже ідеального «поганого хлопця»: красивого, насмішкуватого, безстрашного, незалежного, небезпечного — і водночас здатного на велике кохання.
Мільйони глядачок закохалися.
Маргарет Мітчелл такий тип чоловіків знала не з книжок.
Її першого чоловіка звали Беррієн Кіннард Апшоу, але всі називали його Редом. Біографічний проєкт PBS American Masters прямо зазначає: Апшоу вважають одним із реальних джерел образу Ретта Батлера. Він був зухвалим, привабливим, не надто поважав правила, а під час американського «сухого закону» заробляв бутлегерством — нелегально торгував алкоголем.
Але там, де книжковий Ретт Батлер перетворювався на романтичного героя, реальний Ред ставав для Маргарет кошмаром.
Маргарет виросла в Атланті у родині, де історію американського Півдня знали майже як сімейний літопис. Її батько був адвокатом і знавцем історії міста, а дід Рассел Мітчелл воював у Громадянській війні й дістав у битві при Антітемі два кульові поранення в голову. Мати Маргарет, Мей Белль, водночас була активною прихильницею виборчих прав жінок.
Сама майбутня письменниця теж мало скидалася на покірну «південну леді». Вона писала оповідання, ставила домашні вистави, любила танці й уміла шокувати пристойне товариство. Під час одного з благодійних балів Маргарет виконала настільки чуттєвий танець, популярний у паризьких нічних клубах, що це стало світським скандалом.
На початку 1920-х за нею серйозно упадали двоє друзів — Ред Апшоу і Джон Марш. Маргарет обрала Реда.
2 вересня 1922 року вони одружилися.
А тепер деталь, яку навіть для мелодрами можна було б вважати надто сміливою: шафером Реда на весіллі був Джон Марш — чоловік, за якого Маргарет згодом вийде заміж. Весільна фотографія з усіма трьома збереглася в архіві Atlanta History Center.
Шлюб виявився катастрофою. Уже через чотири місяці Апшоу пішов. Біографічні джерела свідчать, що він фізично знущався з дружини, мав вибуховий характер і проблеми з алкоголем. Зрештою шлюб було розірвано.
А далі — деталь, яка змушує зовсім інакше подивитися на романтичну легенду про «справжнього Ретта».
За свідченнями біографів Мітчелл, вона багато років тримала біля свого ліжка заряджений пістолет. Її особиста секретарка Маргарет Боу пізніше підтверджувала: зброя справді лежала на нічному столику, і письменниця пояснювала, чому. Вона боялася Реда. Пістолет, за цими свідченнями, зник біля її ліжка лише після того, як на початку 1949 року Мітчелл дізналася про смерть колишнього чоловіка.
Через сім місяців не стане і самої Маргарет.
Після невдалого шлюбу Маргарет треба було заробляти на життя. 1922 року вона влаштувалася до Atlanta Journal Sunday Magazine. Для дівчини з її світського кола це було майже бунтом — поважні атлантські дебютантки тих часів зазвичай не бігали містом із блокнотом репортера.
А Маргарет виявилася чудовою газетяркою.
За чотири роки вона написала 129 матеріалів, працювала коректоркою, рецензувала книжки, підміняла автора колонки порад і бралася навіть за новинні тексти. Саме журналістика навчила її писати так, щоб читач не міг відірватися.
4 липня 1925 року Маргарет вийшла заміж за Джона Марша — того самого шафера з першого весілля.
Якщо Ред був вибухом, Джон став опорою.
Через травму щиколотки Маргарет довелося залишити газетну роботу. Вона багато сиділа вдома й читала. Саме тоді чоловік підтримав її ідею спробувати написати власну книжку. На старому швейному столику з’явилася друкарська машинка Remington.
Так почали народжуватися «Віднесені вітром».
Тільки Скарлетт спочатку звали зовсім не Скарлетт — героїня носила ім’я Пенсі О’Гара.
І сам роман Мітчелл писала зовсім не так, як зазвичай уявляють роботу письменника. Спочатку вона створила останній розділ, а решту писала шматками, без послідовності. Готові частини складала у великі конверти — їх назбиралося майже сімдесят. Якщо приходили гості, Маргарет накривала рукопис рушником, аби ніхто не здогадався, чим вона займається.
І невідомо, скільки б ті конверти ще лежали вдома, якби Маргарет одного разу не розсердилася.
1935 року редактор видавництва Macmillan Гарольд Летем приїхав до Атланти шукати нових авторів. Він почув, що місіс Марш нібито пише роман, і попросив показати рукопис. Маргарет відмовилася.
Та потім одна знайома необережно зауважила, що Маргарет, мовляв, недостатньо серйозна людина, щоб написати справжню книжку.
Мітчелл спалахнула.
Вона зібрала конверти і віднесла їх Летему. Рукопис був таким величезним, що редакторові довелося купити валізу, аби його забрати.
«Віднесені вітром» вийшли 1936 року. Роман мав 1037 сторінок і коштував три долари. За перші шість місяців продали понад мільйон примірників — неймовірний результат, особливо якщо згадати, що Америка ще жила в умовах Великої депресії.
Продюсер Девід Селзнік заплатив за права на екранізацію 50 тисяч доларів, а 1937 року Маргарет Мітчелл отримала Пулітцерівську премію.
Коли ж 15 грудня 1939 року фільм «Віднесені вітром» урочисто показали в Атланті, місто збожеволіло. За оцінками тогочасної преси, у святкуваннях навколо прем’єри протягом кількох днів взяли участь близько 300 тисяч людей, а губернатор Джорджії оголосив день прем’єри святковим.
Маргарет написала лише один роман, опублікований за її життя, — і він зробив її всесвітньо відомою.
Та сама письменниця була значно складнішою за власну легенду.
Сьогодні «Віднесені вітром» справедливо критикують за романтизацію рабовласницького Півдня й расові стереотипи. І водночас у 1940-х Мітчелл анонімно допомагала темношкірим студентам здобувати медичну освіту. Вона співпрацювала з президентом Morehouse College Бенджаміном Мейсом і давала гроші на стипендії. Одним із тих, кому допомогла письменниця, був Отіс Сміт, який згодом став відомим темношкірим педіатром у Джорджії.
11 серпня 1949 року Маргарет і Джон Марш вирушили до кінотеатру подивитися британський фільм «Кентерберійська історія».
На Peachtree Street їхнє життя розділилося на «до» і «після».
Автомобіль, що мчав вулицею, збив Маргарет. Її доправили до лікарні Grady Hospital. Письменниця так і не прийшла до тями. П’ять днів біля лікарні чекали люди, а президент США Гаррі Трумен, губернатор Джорджії та мер Атланти просили тримати їх у курсі її стану. У лікарні навіть встановили додаткові телефонні лінії.
16 серпня Маргарет Мітчелл померла.
Їй було лише 48 років.
Після її смерті, відповідно до її бажання, більшу частину оригінального рукопису «Віднесених вітром» та інші неопубліковані тексти знищили. Зберегли лише окремі сторінки, необхідні для підтвердження авторства.
А Ретт Батлер залишився.
Чи був Ред Апшоу тим самим «справжнім Реттом»? Тут варто бути точними: сама Мітчелл заперечувала, що її герої просто списані з конкретних людей, а дослідники говорять радше про можливі прототипи та запозичені риси.
Але паралель важко не помітити.
Ред був зухвалим, ризиковим, порушував закон і вмів зачаровувати. У романі ці риси дісталися Ретту Батлеру. Тільки література зробила те, чого життя зробити не змогло: перетворила небезпечного чоловіка на героя, якого можна любити.
І, мабуть, найдивовижніша деталь цієї історії така: жінка, яка роками тримала біля ліжка пістолет через страх перед колишнім чоловіком, створила одного з найвідоміших романтичних героїв ХХ століття.
Можливо, саме тому «Віднесені вітром» і не мають солодкого щасливого фіналу.
Хочете читати більше корисних матеріалів про життя, здоров’я, побут і суспільство?Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 вересня 2026
