Росія б'є по магазинах, складах і логістиці Києва: чи загрожує столиці дефіцит товарів
Атака Росії на український бізнес - як змінюється логістика навколо столиці
Російські удари дедалі більше нагадують не хаотичний терор, а прицільну стратегію: замість окремих об’єктів – цілі ланцюги постачання, від яких залежить щоденне життя великих міст. За своєю логікою це перегукується з тактикою штучного Голодомору 1930-х – коли голод і дефіцит використовували як зброю для того, щоб зламати волю українського народу.
Сьогодні йдеться не про врожай і хліб, а про склади, логістику й полиці магазинів – але логіка намірів не змінилася: підірвати здатність суспільства функціонувати та упиратися агресії, створивши ілюзію безпорадності. Особливо показовою сьогодні є ситуація в Києві. Поки що столиця не зіткнулася з тотальним дефіцитом продуктів чи товарів першої необхідності. Але система постачання вже працює інакше: частина продукції затримується в дорозі, асортимент окремих магазинів скорочується, а доставка звичних товарів стає дорожчою. Хоча українці вже не раз доводили, що здатні адаптуватися до нових викликів війни, головне питання попереду: чи вистачить цієї гнучкості, якщо масштабні удари триватимуть, і якою буде ціна кожного нового обхідного маршруту?
Росія ламає ланцюги постачання
Серпень став дуже жарким для України – і далеко не через погоду. Росія почала бити не хаотично по містах, а цілеспрямовано по артеріях, які щодня живлять агломерації товарами та необхідними ресурсами. Показовою стала ніч на 5 серпня, коли під удар одночасно потрапили об’єкти ROZETKA, NOVUS, «Нової пошти», «Епіцентру», Fozzy Group, INTERTOP та інших компаній.
Пізніше стало відомо про наслідки влучань у логістичні центри Roshen, COMFY, «Фори» та «Будинку іграшок». У Roshen повідомили про знищення складу в Чубинському Бориспільського району, а «Будинок іграшок» втратив основний розподільчий центр разом зі значною частиною товарних запасів. Не оминули удари й EVA: ракета влучила в розподільчий центр компанії у Броварах, завдавши збитків приблизно на 1 млрд грн.
У ніч на 3 вересня під удар потрапив фармацевтичний логістичний комплекс компанії «Біокон» у Бориспільському районі. Два склади загальною площею 45 тисяч квадратних метрів були знищені, а втрати товарів компанія оцінила у понад 15 млрд грн.
Напередодні, 8 вересня, Київ та область знову опинилися під атакою, а разом із ними — складська та промислова інфраструктура. Зокрема, у столиці було повністю зруйновано супермаркет VARUS, також постраждали приміщення фармацевтичного дистриб’ютора «Оптіма-Фарм».
Атака на український бізнес: як змінюється логістика
До повномасштабної війни великий централізований склад вважався очевидною перевагою. Чим масштабніший об’єкт, тим простіше було керувати запасами, комплектувати замовлення та розподіляти товари між магазинами. Війна цю логіку зламала. Якщо один склад обслуговує сотні торговельних точок, його знищення миттєво б’є по всій мережі. Натомість розподілені запаси на кількох менших майданчиках дають змогу локалізувати втрати: навіть після удару по одному об’єкту система не зупиняється повністю. Саме тому сьогодні дедалі частіше йдеться не просто про відновлення зруйнованої інфраструктури, а про створення антикрихкої логістики.
Показовий приклад — компанія ERC. Ракетний удар знищив її офісно-складський комплекс разом із товаром, однак підприємство одразу запустило план безперервності бізнесу: знайшло новий великий склад, відновило відвантаження, підключило кілька каналів доставки та поступово повернуло асортимент. Це і є принцип, який нині стає критичним: не чекати відбудови зруйнованого об’єкта, а створювати альтернативу ще до того, як система встигне зупинитися.
Бізнесу потрібна нова логістична модель із розподіленими запасами, альтернативними маршрутами та можливістю швидко перемикатися між різними каналами постачання. Дешева й максимально централізована логістика більше не є головним пріоритетом. На перше місце виходить система, здатна пережити втрату одного, а за потреби й кількох ключових об’єктів.
На системну зміну підходів звертає увагу і директор «Логістичної майстерні» Віктор Барановський. Він критикує великі торговельні мережі за те, що роками вони працювали за комфортною для мирного часу моделлю й не створювали достатнього запасу міцності на випадок масштабних ударів. Замість швидких поставок «з коліс», без тривалого зберігання товару на складах, компанії звикли набирати продукцію в борг на 90 днів, а залишки спокійно повертати виробникам.
За словами Барановського, саме недостатня гнучкість системи управління запасами стала однією з проблем, які ринок змушений вирішувати вже під час війни. Тепер, на його думку, бізнесу доведеться не просто розсіювати ризики, а й навчитися «працювати на ходу» — швидко змінювати маршрути, формати поставок та логістичні рішення залежно від ситуації.
Відповідно, замість чергових складів-гігантів логіст радить будувати менші об’єкти — площею до 5 тисяч квадратних метрів — із протипожежними розривами 15–20 метрів між модулями. Такий підхід дає змогу не ставити всю систему на один великий об’єкт і водночас зменшити масштаб потенційних втрат від удару.
Чи може Київ зіткнутися з дефіцитом товарів?
Після ударів по складах і логістичних об’єктах у Києві питання дефіциту перестало бути суто теоретичним. Однак зникнення певного товару з полиці ще не означає, що його не вистачає в Україні. У багатьох випадках проблема може бути не в кількості продукції, а в тому, що бізнесу потрібен час, щоб доставити її до конкретного магазину. Тому ситуацію варто розглядати як кілька послідовних рівнів — від тимчасових перебоїв у постачанні до скорочення асортименту і, в найгіршому випадку, реального дефіциту.
Перший і найпростіший сценарій — тимчасова відсутність. Продукція залишається доступною в інших регіонах або на інших складах, однак через пошкодження логістичного об’єкта чи перебудову маршруту не встигає потрапити до конкретної торгової точки. Для покупця це виглядає як порожня полиця. Але фактично йдеться про перебій у постачанні, а не про дефіцит самого товару. Саме тому після атаки один магазин може мати проблеми з певною позицією, тоді як в іншому районі Києва або в іншій торговельній мережі цей самий товар залишається доступним.
Другий рівень — скорочення асортименту. Якщо магазин раніше отримував продукцію від кількох постачальників або через кілька логістичних каналів, після ударів частина з них може тимчасово перестати працювати. У результаті покупець бачить уже не порожню полицю, а значно менший вибір: умовно, замість десяти брендів молока залишається два-три. Така ситуація вже фіксується в окремих торговельних мережах після ударів по логістичній інфраструктурі. Для бізнесу це також означає зміну принципів роботи. Компаніям доводиться шукати альтернативних постачальників, використовувати інші склади та перенаправляти товар за новими маршрутами. Поки цей процес триває, асортимент у магазинах може залишатися обмеженим.
Третій рівень — коли перебої перетворюються на справжній дефіцит. Це вже принципово інша ситуація: товару фізично недостатньо на ринку або його неможливо оперативно доставити туди, де він потрібен. Саме на цьому етапі наслідки знищення складів і логістичних центрів можуть стати найбільш відчутними для споживачів.
Наскільки серйозний масштаб втрат, показують і офіційні оцінки. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, унаслідок цілеспрямованих російських ударів по складах і продовольчій логістиці вже знищено до 90% сучасних потужностей для зберігання. Втім, попри такі втрати, українці без харчів не залишаться, запевнив чиновник. За його словами, у відповідь на удари постачальники вже перебудовують логістику: переміщують запаси, змінюють маршрути й формати зберігання. «Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається», — резюмував міністр.
Схожої думки дотримуються й самі учасники ринку. Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук також вважає, що підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит продуктів харчування, побутової хімії чи товарів для дому наразі немає. «Великі мережі мають кілька складів, альтернативні маршрути постачання, власний або контрактний транспорт і можливість перерозподіляти товарні потоки між регіонами. І український ритейл з початку повномасштабного вторгнення неодноразово доводив можливість забезпечувати продовольчу безпеку країни», — каже він. Водночас, за словами експерта, локальні й короткострокові перебої цілком можливі. Якщо на знищеному складі була сконцентрована значна кількість певної категорії товарів, у конкретних магазинах або регіонах асортимент тимчасово може звузитися — частину товарів доведеться терміново переміщувати з інших складів, повторно замовляти у постачальників або замінювати аналогами. «Система зазнала серйозного удару, однак український ритейл має досвід роботи після втрати магазинів, складів і логістичних об’єктів та вміє швидко перебудовувати постачання», — підсумовує голова RAU.
Гендиректор NOVUS Україна Марк Петкевич вже повідомив, компанія відходить від моделі одного великого складу та переходить до мережі менших хабів, щоб навіть серйозні атаки не могли паралізувати постачання товарів. «Ми відмовляємося від моделі одного великого централізованого логістичного серця на користь розподіленої мережі менших хабів. Одразу після удару ми активували план антикризового управління логістикою. Першим кроком стало переведення ключових постачальників на формат прямих поставок безпосередньо в магазини, минаючи центральний склад. Паралельно ми задіяли резервні складські майданчики та перенаправили товарні потоки через регіональні вузли. Нова реальність вимагає гнучкості, і ми розбудовуємо інфраструктуру, яку неможливо паралізувати одним ударом», – резюмував він.
Що буде з цінами після ударів по логістиці?
За даними «Економічної правди», яка тричі (спочатку 8 червня, а потім 14 та 24 серпня) п
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 вересня 2026
