Не залишайте гнилі яблука під деревом: які можна пустити в компост, а які треба винести із саду
Наприкінці яблучного сезону під деревами нерідко лежать десятки плодів: побитих, перестиглих, підгнилих або червивих. Залишати їх там до весни не варто. Але й викидати все підряд теж не потрібно — частину падалиці можна перетворити на органіку для городу.
Спочатку яблука треба перебрати. Тут важливіше не те, наскільки непривабливо виглядає плід, а чому саме він зіпсувався.
Якщо яблуко просто перезріло, побилося при падінні або почало розкладатися без явних ознак хвороби чи шкідників, його можна компостувати. А от плоди з підозрілими плямами, пліснявою, ходами личинок та іншими ознаками ураження краще не класти у звичайну домашню компостну купу.
Звичайні фруктові та овочеві залишки підходять для домашнього компостування.
Але відро яблук — дуже волога маса. Якщо просто висипати кілька відер плодів у купу, вона може злежатися, погано пропускати повітря і почати неприємно пахнути.
Краще яблука трохи подрібнити й перемішати з сухими матеріалами: опалим здоровим листям, соломою, дрібними гілочками або подрібненим картоном без пластикового покриття.
Свіжі плоди потрібно закласти всередину компосту, а не залишати зверху. Так вони менше приваблюватимуть мух, ос і гризунів.
Куди подіти опале листя? Зробіть із нього компост: простий гід для двору й городу
Є ще простіший спосіб — компостування безпосередньо в ґрунті. Для цього підійдуть яблука без ознак хвороб і зараження шкідниками.
Садоводи радять для такого способу закопувати органічні залишки на глибину приблизно 30 см або більше й добре прикривати землею, щоб до них не дісталися тварини.
Яблука краще порізати або розчавити, покласти невеликим шаром у яму чи траншею і засипати ґрунтом. Місце варто запам’ятати або позначити й дати органіці час перегнити.
Не треба закопувати кілька мішків падалиці в одну маленьку яму. Органіка розкладається краще, коли не утворює щільної мокрої маси.
Якщо на яблуках видно ознаки захворювання або всередині є личинки шкідників, із домашнім компостом краще не експериментувати.
Проблема в тому, що звичайна купа біля дому часто не нагрівається настільки, щоб гарантовано знищити збудників хвороб чи шкідників. У такому випадку не варто додавати заражені рослинні рештки до холодного домашнього компосту.
Такі плоди потрібно зібрати й прибрати з саду, а далі утилізувати відповідно до місцевих правил поводження з органічними відходами.
Це особливо важливо, якщо падалицю пошкоджує плодожерка чи інший шкідник: залишені під деревом яблука можуть допомогти частині шкідників пережити сезон.
Ні, спеціально «гасити кислотність» яблук золою, крейдою або вапном не потрібно.
Під час нормального компостування початкова кислотність органічних матеріалів змінюється, а готовий компост наближається до нейтральної реакції. Не варто додавати вапно до компосту: воно може сприяти втраті азоту у вигляді аміаку.
Із деревною золою теж краще не перестаратися — велика кількість різко змінює pH. Тож простіше правило для падалиці таке: не «нейтралізувати» яблука, а змішати їх із достатньою кількістю сухої органіки.
Отже, восени варто пройтися під яблунями з двома ємностями. В одну — звичайна побита й перестигла падалиця для компосту. В іншу — плоди з ознаками хвороб і шкідників, які потрібно винести із саду.
Хочете читати більше корисних матеріалів про життя, здоров’я, побут і суспільство?Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
