Відсторонення посадовців чи вирок суду: як українці бачать відновлення довіри після корупційних...
31 відсоток українців заявили, що довіру до влади після викриттів у справі «Форест Гамп» задатен повернути обвинувальний вирок суду для фігурантів цієї справи.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Суттєво менші частки опитаних відзначили важливість проведення незалежного розслідування без втручання політичного керівництва (14%) та відсторонення всіх причетних посадовців від державної служби (13%).
Буданов прокоментував згадку його імені на записах НАБУ у справі «Форест Гамп»Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше прокоментував згадку свого імені на записах НАБУ у справі Форест Гамп.27 серпня 2026, 13:18
Лише 7% учасників опитування вважають ефективними такі кроки, як публічний звіт влади про вжиті системні заходи, 3% – проведення незалежного аудиту Sense Bank та інших державних банків. Водночас кожен п’ятий опитаний (21%) переконаний, що нічого з переліченого не зможе відновити довіру, а ще 11% респондентів не змогли відповісти на запитання.
Порівняльний аналіз свідчить, що глибина зануреності в деталі справи «Форрест Гамп» змінює запит респондентів до влади: опитані, які уважно стежать за спецоперацією, демонструють радикально вищу вимогливість і скептицизм, аніж поверхово поінформовані чи необізнані громадяни.
Головна відмінність полягає в фокусі на конкретному судовому результаті – якщо серед залучених спостерігачів майже кожен другий (48% проти 31% загалом) вважає єдиною умовою відновлення довіри до влади обвинувальний вирок суду, то серед малопоінформованих цей показник падає до 33%, а серед необізнаних – до 22%.
Одночасно із запитом на суворе покарання зануреність у тему формує і глибшу кризу довіри: чверть (25%) респондентів, які уважно стежать за справою, переконана, що довіру до влади вже не відновити жодними кроками, тоді як серед загалу цей абсолютний скептицизм фіксується на рівні 21%.
Наявні також відчутні відмінності у сприйнятті чинників відновлення довіри до влади після викриттів у справі «Форест Гамп» залежно від статі, віку та регіону проживання опитаних.
Статеві особливості
Спостерігається тенденція, що чоловіки дещо частіше за жінок вказували на важливість обвинувального вироку суду (35% проти 28% серед жінок) та проведення незалежного розслідування (17% проти 11% серед жінок), натомість серед жінок відносно частіше фіксувалася частка тих, хто вагався з відповіддю (14% проти 8% серед чоловіків).
Вікові відмінності
Серед опитаних молодшого та середнього віку (18–29 та 30–44 роки) зафіксовано нижчі за загальний показник частки тих, хто вважає обвинувальний вирок суду ключовою умовою відновлення довіри до влади після викриттів у справі «Форест Гамп» (24% та 25% відповідно проти 31% загалом).
Водночас у групі 18–29 років респонденти відносно частіше вказували на відсторонення причетних посадовців (17% проти 13% загалом), а в групі 30–44 роки дещо вищою є частка тих, хто не зміг відповісти (15% проти 11% загалом).
Натомість у вікових категоріях 45–54 роки та 55 років і старше опитані суттєво частіше називали вирок суду головним чинником (по 37% у кожній групі проти 31% загалом). Окрім цього, респонденти віком 45–54 дещо роки рідше за загальний показник обирали варіант з відстороненням посадовців (9% проти 13% загалом).
Регіональна специфіка
У Києві респонденти частіше за загальний показник називали обвинувальний вирок суду чинником відновлення довіри (37% проти 31% загалом) та рідше вагалися з відповіддю (6% проти 11% загалом).
На Півночі зафіксовано вищу частку тих, хто вважає таким чинником публічний звіт влади про вжиті системні заходи (13% проти 7% загалом), та дещо нижчу частку тих, хто вказував на відсторонення причетних посадовців (9% проти 13% загалом).
У Центрі опитані дещо частіше вагалися з відповіддю (15% проти 11% загалом). У Західному регіоні респонденти дещо рідше обирали обвинувальний вирок суду (26% проти 31% загалом) та частіше обирали відсторонення причетних посадовців від держслужби як умову відновлення довіри (21% проти 13% загалом).
На Сході опитані частіше за загальний рівень обирали проведення незалежного розслідування (20% проти 14% загалом) та дещо рідше називали обвинувальний вирок суду (27% проти 31% загалом).
На Півдні респонденти рідше за загальний показник вказували на відсторонення посадовців (8% проти 13% загалом) та дещо частіше обирали варіант, що нічого з переліченого не відновить довіру (25% проти 21% загалом).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Перша частина – присвячена корупційним скандалам та доречності проведення виборів. Зокрема, політичним скандалам на тлі розслідувань та спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп».
Зокрема виявилось, що про спецоперацію НАБУ та САП «Форест Гамп» більшість українців чули лише поверхнево. Таких – 47% респондентів.
Крім цього виявилось, що 31% українців покладають провину за відмивання коштів для застави через державний банк безпосередньо на президента.
А понад третина українців – 36% – вважають судову систему та правосуддя сферою, де спостерігається найглибша криза управління.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
