Бандеролі замість Шахедів: що відомо про реактивні загрози росіян
Ударні дрони-камікадзе "Шахед-136" (в російській версії "Герань-2") з осені 2022 року були основним і найбільш масовим засобом армії РФ для повітряних ударів по українському тилу. Тепер їхня ера добігає кінця. Натомість на арену виходять реактивні аналоги, які набагато важче збити українській протиповітряній обороні. Завдяки цій зброї РФ вже змогла заблокувати українські порти на Чорному морі.
Про це повідомляє ВВС Україна.
Під час обстрілу Києва в ніч з 4 на 5 серпня частка реактивних БПЛА в загальному залпі вперше складала більше половини, повідомили українські Повітряні сили. В ту ніч росіяни запустили 115 ударних дронів, збити і подавити з яких вдалося майже 85%.
На наступний день РФ запустила 101 шахед — і знову більше половина з них були реактивні. Процент збиття впав ще нижче — до 65%.
Власне, нові типи шахедів Росія і створює для того, щоб зупинити тенденцію, яка складалася протягом 2025−2026 років, коли Україна змогла підняти процент збиття ударних БПЛА противника до надзвичайно високих 90−95%.
Цього вдалося досягти зокрема завдяки стрімкому розвиткові індустрії українських зенітних дронів-перехоплювачів.
Вантажні кораблі, захоплені в приціл реактивних дронів Герань-4 в порту Миколаєва. З липня цього року РФ почала систематично атакувати судна біля українського узбережжя і фактично заблокувала експорт Чорним морем / Фото: Міноборони РФ
Вони без проблем наздоганяли в повітрі звичайні шахеди (вони ж Герань-2), обладнані малопотужним бензиновим двигуном, який дозволяв розвивати швидкість лише до 150−200 км/год.
Не надто велика висота польоту (до 2 км), відносно мала швидкість, а також відсутність можливості для онлайн-керування через брак доступу до Старлінку і проблеми з mesh-системами призвели до поступового закату ери шахедів.
Тепер ці «мопеди», названі так через характерний звук дзижчання мотора, відходять в минуле. Але Росія вже знайшла заміну для них.
Нова реактивна загроза
Якщо просто, то реактивний безпілотник — це той, що має невеликий турбореактивний двигун замість звичайного двигуна внутрішнього згорання. Це дозволяє дрону летіти в 2−2,5 раза швидше, а значить, з більшою вірогідністю долати рубежі ППО, які інколи можуть просто не встигати розгорнути необхідні засоби для збиття.
Фактично, це ерзац-крилаті ракети, але набагато дешевші, менші за розмірами і набагато менш потужні.
Протягом цієї війни саме Україна першою почала застосовувати такі реактивні БПЛА, щоправда під назвою «ракето-дрони». Тут можна згадати публічно представлені Пекло, Барс і Рута.
Однак Росія першою побачила потенціал саме масового їх застосування. За даними української розвідки, РФ вже серійно виготовляє близько 500 таких реактивних дронів на місяць і планує довести їх частку до 50% від загальної кількості шахедів.
Вдень 26 липня Росія атакувала реактивними дронами супермаркет АТБ у Чернігові. Загинуло двоє людей, серед них 10-річна дівчинка / Фото: Дмитро Брижинський
За словами заступника начальника Головного управління розвідки Вадима Скібіцького, оборонне замовлення РФ на 2026 рік включає майже 100 тисяч безпілотників типу Шахед, аналогів та дронів-імітаторів.
І якщо протягом 2025 — початку 2026 року випадки застосування реактивних шахедів були не масовими і не регулярними, то починаючи з другої половини поточного року їх кількість почала зростати, а запуски стали майже щоденними.
Під час обстрілів 5 і 6 серпня РФ запустила більше 50 реактивних шахедів, як вказано в звіті Повітряних сил. Під час атаки 24 липня таких було близько 30 штук.
Заступник командира антишахедного батальйону Darknode з позивним Артес сказав ВВС News Україна, що військові фіксують зростання частки реактивних БПЛА росіян.
«Частка реактивних ударних дронів відносно загальної кількості пусків зростає: за нашими спостереженнями, вона може становити від 25% до 50% усіх денних пусків», — зазначив він.
Цілі вони вражають різні. На суходолі часто б’ють по тепловозах, у морі — по танкерах-зерновозах. Атакують також електропідстанції, склади, ангари. Під удар реактивних шахедів потрапляли також виробництва, інфраструктурні об'єкти, об'єкти електро- та енергогенерації, авіаційні бази.
Для ударів по Україні російська армія використовує цілу лінійку реактивних дронів, які входять до сімейства шахедів («гераней»).
Герань-3 найбільш схожа за формою планера на класичний Shahed-136 (Герань-2). В її основі іранська розробка, представлена в 2023 році під назвою Shahed-238.
Це безпілотник в формі «трикутного крила» без хвостової частини довжиною 3,5 м та шириною 3 м з вбудованим турбореактивним двигуном. За даними української розвідки, РФ використовує китайські двигуни Telefly JT80, які продаються у вільному доступі і можуть коштувати до 24−30 тисяч доларів за штуку.
Цей двигун дозволяє Герані-3 розвивати швидкість до 300−350 км/год.
Перша реактивна версія під назвою Герань-3 має невеликий турбореактивний двигун і розвиває швидкість до 350 км/год / Фото: ГУР МОУ
Ще більш потужна модифікація цього безпілотника — Герань-4.
За даними української розвідки, Росія почала бойове застосування цього БПЛА лише в травні поточного року.
Герань-4 має ту саму трикутну форму і розміри як звичайний шахед, але посилену конструкцію корпусу і покращену аеродинаміку. Це пов’язано з використанням набагато більш потужного реактивного двигуна (за даними ГУР, мова про китайські Telefly LX-WP-160 або TF-TJ2000A). Вони можуть розганяти дрон до майже 500 км/год.
Посилений корпус власне і забезпечує цілісність конструкції для польотів на таких швидкостях і з високим перевантаженням при маневруванні.
Кардинально відрізняється від своїх «родичів» остання модифікація реактивних безпілотників з сімейства шахедів, а саме Герань-5. Ймовірно, вона побудована на базі іранського дрона Karrar і візуально схожа на звичайну крилату ракету.
Герань-5 може запускатися з літака і розвиває швидкість до 600 км/год.
Цей ракето-дрон має довжину 6 м і ширину 5,5 м. Бойова частина — до 90 кг.
Ця версія поки що найрідше застосовується для ударів по Україні. Росіяни надають перевагу використанню реактивних Герань-3 і Герань-4, які мають бойову частину близько 50 кг.
Герань-4 схожа за формою, але має посилений корпус, кращу аеродинаміку та більшу швидкість — до 500 км/год / Фото: ГУР МОУ
Найбільшу шкоду завдають ці дрони в модифікації «сікер» (від англійського seeker — «шукач»). Такі «герані» мають автоматичне розпізнавання і захоплення цілей. Російські ресурси показують їх активне використання в останні тижні для ударів по кораблях в акваторії Чорного моря поблизу українського узбережжя.
Читайте також: Росія нищить українську металургію: балістична атака зупинила завод «Каметсталь»
За словами радника президента Сергія Бескрестнова (позивний Флеш), в таких «геранях» встановлено кілька камер, які працюють у різних режимах, а також mesh-модем, за допомогою якого пілот керує дроном онлайн по радіозв'язку.
«Якщо пілот „сікера“, наприклад, захоплює в ціль локомотив з відстані кілометр, то малопотужна система радіоелектронної боротьби на локомотиві не захистить його. Алгоритми машинного зору доведуть „сікер“ до цілі без участі оператора», — пояснює Флеш.
Герань-5 — це фактично крилата ракета, яку може запускати військовий літак. Вона може розганятися до 600 км/год / Фото: ГУР МОУ
Це працює так: завдяки високій швидкості реактивна «герань» долає рубежі української ППО, при наближенні до рухомої цілі — корабля, локомотива чи автомобіля — система БПЛА визначає і захоплює ціль, оператор її підтверджує, а далі дрон вже в автоматичному режимі атакує мішень.
З кінця червня міністерство оборони РФ оприлюднило близько 40 відеозаписів використання реактивних «гераней» з системою «сікер» для ударів по українських цілях. Крім кораблів, під атаки потрапляли літаки, безекіпажні катери, магазини, склади, локомотиви, АЗС, вантажівки, електропідстанції.
Швидкі, малопомітні, високоточні. Заступник командира батальйону Darknode з позивним Артес називає реактивні безпілотники «керованими крилатими ракетами».
Але навіть ця зброя має низку недоліків. І це окрім ціни, яка в 2−3 рази вища за звичайні БПЛА-камікадзе.
«Перше — дистанція: що вищою є швидкість реактивного двигуна шахеда, то більша витрата палива. А що більша витрата палива, то менший заряд понесе дрон або меншу відстань він пролетить», — пояснює військовий.
Згідно з інформацією про удари реактивних «гераней», їхня робоча дистанція — до 500 км, тому вони найчастіше атакують прифронтові і прикордонні території Київської, Чернігівської, Харківської, Одеської, Сумської, Полтавської і Дніпропетровської областей. У випадку керованого по mesh-системі БПЛА ця відстань може збільшуватися, але тоді для роботи дрона потрібен ретранслятор кожні 100 км.
Другий недолік — маневреність: на високих швидкостях реактивний дрон фізично не може виконувати круті повороти.
Якщо йому потрібно «покружляти» в секторі інтересу, доводиться скидати швидкість — а це якраз і створює зручне вікно для перехоплення.
За словами Артеса, батальйон Darknode має понад 3000 збитих БПЛА типу Shahed, реактивних з них — десятки. Більшість з них знищені класичними дронами-перехоплювачами, і це стало результатом «правильно підібраної тактики та влучного моменту для ураження».
Як же протидіяти реактивним дронам? Україна використовує для цього зенітні ракетні комплекси, такі як Vampire, винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи з ПЗРК, а також дрони-перехоплювачі.
Для останніх, щоправда, це достатньо важке завдання. Річ у тім, що дрони-перехоплювачі створювались для протидії «звичайним» шахедам з ДВЗ і максимальна швидкість їх польоту складає до 250−300 км/год.
А реактивні БПЛА можуть розвивати швидкість до 500 і навіть 600 км/год. Плюс вони летять набагато вище — до 9 км — і багато з них керуються в онлайн-режимі оператором.
В компанії Дикі шершні, яка виробляє перехоплювач Sting, кажуть, що вже мають на своєму рахунку збиті реактивні дрони.
«Наразі ми можемо перехоплювати близько 90% звичайних шахедів, а реактивних — близько 10%, якщо враховувати збиття саме дронами-перехоплювачами», — сказав ВВС представник виробника, який
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 вересня 2026
