Крик нації: хто такий Василь Стус, якого зобразили на банкноті 2000 гривень
Ким був Василь Стус, що зображений на банкноті 2000 гривень | The Page«Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації», — писав Василь Стус про покликання справжнього митця.Сьогодні, 4 вересня, Національний банк України вводить в обіг нову банкноту найвищого номіналу — 2000 гривень із зображенням Василя Стуса. підготував короткий огляд про життєвий та творчий шлях відомого поета-дисидента, який виступав проти радянської влади й поплатився за це власною свободою та життям, навмисне обірваним у карцері.Читайте також:НБУ вводить в обіг банкноту 2000 гривень із Василем Стусом13 років таборів за українське словоВасиль Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівка на Вінниччині. Із 47 років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських та магаданських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.Йому забороняли бачитися з сім’єю, вилучали поезію, листи та рукописи, над ним знущались фізично та хотіли знищити морально. Тому Василь Стус увійшов в українську літературу не просто як талановитий поет, публіцист, перекладач та літературознавець, а як борець за справедливість та права українського народу.«Поетичне слово стало причиною Василевої біди, за його Слово його тяжко покарано. Але воно ж, Слово, віддячилося тим, що додало сили і гордості за найтяжчих умов», — писав про поета громадський діяч та літературознавець Іван Дзюба.Василь Стус, Фото з відкритих джерелПоет вивчав латину, знав німецьку мову та читав Гейне в оригіналіВасиль був наймолодшою четвертою дитиною в родині. Коли поетові було 3 роки, родина переїхала у Сталіно (сьогодні Донецьк).Василь добре вчився і закінчив школу з медаллю. Після закінчення школи Стус поїхав до Києва, щоб вступити на журналістику, однак не зміг через те, що був «занадто малим» за віком.Проте поет вступив у інший ВНЗ — на факультет української філології педагогічного інституту у Сталіно його зарахували без вступних іспитів.Стус вивчав латину, добре знав німецьку мову та читав Гейне в оригіналі. В університеті на заняттях з німецької перекладав без словника. А відповідав завжди виключно українською.Також студент багато читав і більшість вільного часу проводив у бібліотеці. Згодом деякі викладачі почали давати йому твори Максима Рильського, раннього Тичини та заборонених авторів Розстріляного відродження.Вперше твори Стуса надрукували в «Літературній газеті» у 1959 році. Передмову до віршів поета-початківця написав Андрій Малишко.З 1961-го року Стус викладав українську мову в одній зі шкіл Горлівки.Під час показу «Тіні забутих предків» Стус публічно виступив проти репресійВасилю Стусу свого часу пропонували вступити до партії. Це могло відкрити йому шлях до кар’єрного зростання і навіть до посади директора школи. Однак поет відмовився. У 1963 році він вступив до аспірантури Інституту літератури АН УРСР у Києві, де познайомився з представниками покоління шістдесятників — Іваном Світличним, Михайлиною Коцюбинською та іншими. Стус також став учасником Клубу творчої молоді.4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Напередодні Україною прокотилася хвиля арештів представників творчої інтелігенції. На прем’єру прийшли відомі українські митці та інтелектуали, серед них був і Василь Стус.Під час показу Стус публічно виступив проти репресій. Як згадував Іван Дзюба, поет підвівся і закликав присутніх встати на знак протесту проти арештів. Спочатку піднялися кілька людей, а згодом до них приєдналися інші. «Василь піднявся…крикнув: «Хто протестує проти арештів, встаньте!» Кілька спочатку людей піднялися, потім більше, потім більше. Але не всі…», — так згадує той день Іван Дзюба. Цей виступ мав для Стуса серйозні наслідки — його виключили з аспірантури. Після цього поет був змушений заробляти на життя, працюючи на різних роботах, зокрема чорноробом.Василь Стус у батьківській хаті з друзями. Фото: Facebook/ Олена АліванцеваУ грудні 1970 року, під час похорону художниці Алли Горської, Стус заявив, що її вбивство було організоване радянською владою. Він знав, що за похованням стежать агенти КДБ, які фіксували те, що відбувалося.У цьому контексті варто згадати символічну присутність творчості Алли Горської на новій банкноті 2000 гривень. Її прикрашає образ сокола-боривітра з мозаїчного панно, яке у 1967 році Горська створила в Маріуполі у співавторстві зі своїм колегою Віктором Зарецьким. У 2022 році цю мозаїку пошкодили російські окупанти.Стус став одним із підписантів «Листа 139-ти»Поет відкрито виступав проти посилення ідеологічного тиску та репресій щодо дисидентів. У 1968 році Стус став одним із підписантів «Листа 139-ти», адресованого генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретареві ЦК КПУ Миколі Підгорному. Українські представники інтелігенції вимагали припинити незаконні політичні арешти та переслідування інакомислячих.ПідписуйтесяСтус також надсилав відкриті листи до Спілки письменників та партійних органів, у яких критикував радянську тоталітарну систему та її політику обмеження прав і свобод людини.Його творчість фактично була під забороною в СРСР. Вірші Стуса поширювали через самвидав або друкували за кордоном. Збірка «Зимові дерева» вийшла 1970 року в Брюсселі.У 1979 році Василь Стус приєднався до Української Гельсінської групи — правозахисної організації, яка виступала за дотримання прав людини в Україні.Василь Стус був двічі ув’язнений у радянських таборах. Під час першого ув’язнення, у 1976 році, він написав заяву про відмову від радянського громадянства, пояснивши своє рішення словами: «Бути радянським громадянином — значить бути рабом».У таборах Стус неодноразово потрапляв до карцеру та оголошував голодування, протестуючи проти жорстокого поводження з ув’язненими.Медведчук визнав «провину» Стуса без його згодиПісля другого арешту його захисником призначили адвоката Віктора Медведчука, що за часів незалжності України став відомим проросійським політиком і наразі позбавлений українського громадянства. За свідченням літературного критика Євгена Сверстюка, Стус відразу зрозумів, що адвокат не зацікавлений у його захисті, і намагався відмовитися від нього. Однак суд не прийняв цю відмову. Під час процесу Медведчук, як зазначалося в «Хроніці поточних подій», визнав «провину» Стуса без його згоди. У результаті поета засудили до 10 років примусових робіт і ще 5 років заслання.Жорстокість вироку Стусові привернула увагу правозахисників за кордоном. 12 жовтня 1980 року радянський фізик і правозахисник Андрій Сахаров звернувся до учасників Мадридської наради з перевірки виконання Гельсінських угод. Він назвав вирок Стусові одним із найжорстокіших і наголосив, що покарання поета стало фактично розплатою за його принциповість, нонконформізм та вірність власним переконанням.Репресії проти Стуса продовжувалися і в таборі. 10 січня 1983 року його на рік помістили до камери-одиночки та зменшили норму харчування. Причиною стали його нотатки «З таборового зошита», які вийшли у самвидаві.Обкладинка книги Вахтанга Кіпіані про суд над Стусом та рішення суду щодо цієї книги та Кіпіані. Фото: Facebook/ Вахтанг КіпіаніНаприкінці серпня 1985 року Стуса знову покарали карцером. Формальним приводом стало те, що під час читання книги в камері він обперся рукою на нари. На знак протесту поет оголосив сухе голодування.У 1985 році українська діаспора хотіла висунути Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, але не встигла підготувати всі необхідні матеріали відповідно до процедури номінації.Одна з версій загибелі поета — від удару карцерними нарамиПомер Василь Стус в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. Одна з версій загибелі — переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко, поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштованого наглядачами.Радянська влада не дозволила поховати його в Україні. Лише після завершення терміну ув’язнення, у 1989 році, рідні змогли перепоховати поета на Батьківщині.У таборах Василь Стус написав значну частину своєї творчої спадщини — близько тисячі поезій, зокрема збірки «Палімпсести» та «Птах душі». Також Стус перекладав твори Гете, Рільке, Лорки.Проте за словами близьких і дослідників творчості Стуса, табірна адміністрація знищила його рукописи — близько 300 віршів, написаних у неволі.«У поезії Стуса поет самотній, і його самотність страшна. Поза ними єдина супутниця поета — самота... Самота — не тільки факт поетичного життя, це також його свідома програма», — так висловлювався про поета мовознавець та літературний критик Юрій Шевельов.За свою творчість Василь Стус удостоєний Міжнародної літературної премії «Amnesty International».Символічно, що купюра найвищого номіналу 2000 гривень із зображенням Василя Стуса виходить в обіг саме в річницю смерті найвідомішого українського поета-дисидента. На п’ятому році великої війни ця нова постать на українських грошах стає символом свободи, нескореності й боротьби проти імперії.Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + EnterТегиВідродженняОглядНаціональний банк України
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 вересня 2026
