Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Некошені газони у Київі: біолог пояснив, чому експеримент екоактивістів загрожує містянам

enovosty.com

Некошені газони у Київі: біолог пояснив, чому експеримент екоактивістів загрожує містянам

Відмова від скошування трави в Києві за ініціативою екоактивістів та урбаністів загрожує містянам і довкіллю, якщо її впроваджують без залучення науковців. Замість естетичних дикорослих галявин у місті виникають розплідники кліщів та шкідливих бур’янів.

Про це у коментарі «Главкому» розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хомяк.

За словами експерта, головне завдання міських газонів – це безпека та комфорт мешканців, а не збереження дикої природи.

«Не можна «по-більшовицькому» одним рецептом лікувати всі хвороби. Місто – це про безпеку перебування. Біорізноманіття треба зберігати за містом. На некошених ділянках одразу виникає загроза кліщів, яким потрібна висока трава на різних стадіях розвитку. Крім того, на некошених площах у Києві активно розростається амброзія та золотушник канадський – інвазійні види, що є сильними алергенами», – зазначив науковець.

За словами біолога, активісти часто наводять як приклад Європу, проте там до таких експериментів підходять з ретельним моделюванням і прогнозом, а не просто залишають траву рости саму по собі. Без належного догляду наші природні бур’яни просто пригнічують засіяні декоративні квіти.

Також науковець звернув увагу на застарілу нормативну базу комунальних служб, яка заважає адекватному догляду за зеленими зонами в умовах зміни клімату.

«Законодавча база «Зеленбудів» ще радянська. У них є графіки й нормативи, зокрема, тривалості робочого часу, але немає гнучкості. Наприклад, ефективний полив потрібно робити ввечері, але комунальні підприємства обмежені правилами охорони праці та тарифікацією. У результаті система працює за паперовими вимогами а не на результат», – пояснив Хомяк.

Експерт наголошує: щоб відмова від скошування була вдалою, кожну ділянку потрібно детально аналізувати, підбирати специфічні види трав під конкретні навантаження (для прогулянок, вигулу собак чи просто для краси) та орієнтуватися на багаторічний науковий прогноз.

Нагадаємо, щороку з початком теплого періоду скошування трави стає однією з найбільш обговорюваних тем серед киян, оскільки частина мешканців активно підтримує природні підходи до утримання дикорослих зон, а інші віддають перевагу традиційним доглянутим газонам. У Києві цього року збільшили кількість міських ділянок із режимом обмеженого скошування трави до 119 локацій загальною площею 251 гектар.

Прагнення столичної влади підтримати європейські екотренди та зменшити скошування трави на деяких локаціях зіштовхнулося із суворою реальністю. В окремих районах Києва рослинність розрослася вище людського зросту й почала створювати дискомфорт для містян.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
31 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин