Україна ратифікувала ЗВТ з Туреччиною: що буде з митами на огірки та помідори
Україна намагається врятувати тепличників від дешевих турецьких овочів антидемпінговими митами. У травні 2026 року Туреччина вже намагалася домогтися скасування або призупинення українських антидемпінгових мит на огірки та помідори. Тепер президент підписав закон про ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, тому постало питання, чи не створить ЗВТ нових підстав для перегляду цих заходів. поговорив про ризики для українських тепличників з Анжелою Махіновою, одним із провідних юристів України у сфері міжнародної торгівлі, партнеркою практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko.Анжела Махінова є одним із провідних юристів України у сфері міжнародної торгівлі, спеціалізується на представленні інтересів національних виробників та іноземних компаній у торговельних розслідуванняхЧитайте також:НовиниЧитайте також:НовиниСєяр Куршутов: гроші ЄС це знак довіри, але справжній іспит для економіки попередуЯк антидемпінгові мита дали тепличникам можливість вижитиУ липні 2025 року Україна на п’ять років запровадила антидемпінгові мита у розмірі 20,1–26,9% на свіжі огірки та помідори з Туреччини. Розслідування підтвердило, що турецькі постачальники продавали продукцію за демпінговими цінами, а українські виробники через це втрачали продажі, скорочували виробництво і працювали з від’ємною рентабельністю.Масштаб цінового перекосу виробники показали вже після введення мит. Як писав , у першому кварталі 2026 року турецькі огірки надходили в Україну в середньому по 1100 євро за тонну, тоді як середня ціна для ЄС становила 1500 євро, а для Німеччини — 2200 євро. Турецькі помідори продавали Україні приблизно по 1000 євро за тонну, удвічі дешевше, ніж Румунії.Мита не зупинили турецький імпорт, але підвищили його ціну та частково вирівняли умови конкуренції. На український ринок змогли повернутися постачальники з інших країн, а вітчизняні тепличні комбінати отримали можливість продовжувати роботу. За оцінкою самих виробників, антидемпінгові заходи фактично дали галузі час на виживання і відновлення. Паралельно держава фінансувала розвиток садів і тепличного господарства через програму єРобота.Саме тому ратифікація угоди про вільну торгівлю з Туреччиною знову викликала занепокоєння. Після запуску ЗВТ звичайне 10-відсоткове мито на турецькі огірки та помідори має зникнути, і тепличники побоюються, що нове здешевлення імпорту зведе нанівець ефект від антидемпінгового захисту.Які мита залишаться після запуску ЗВТДля турецьких огірків і помідорів звичайне 10-відсоткове мито обнуляється. Чи означає це, що імпортери більше не сплачуватимуть антидемпінгових мит?Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною передбачає лібералізацію ординарних мит. У випадку свіжих огірків та помідорів це справді 10%.Однак статті ІІІ.4 та ІІІ.5 угоди прямо дозволяють застосовувати антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи з дотриманням правил СОТ. Тому набрання угодою чинності не вплине на чинні антидемпінгові заходи, зокрема запроваджені щодо імпорту огірків і помідорів із Туреччини.Після набрання угодою чинності імпортери й надалі сплачуватимуть антидемпінгові мита та ПДВ.Як скасування базових 10% позначиться на тепличникахЯкщо антидемпінгові заходи збережуться, наскільки відчутним для тепличників буде скасування звичайного 10-відсоткового мита?Окремих економічних розрахунків впливу скасування 10-відсоткового мита не проводили, але це однозначно позначиться на українському ринку.Одночасне застосування антидемпінгових мит і звичайного 10-відсоткового мита не призвело до скорочення імпорту з Туреччини. Навпаки, він зріс разом із цінами, що дало українським тепличним господарствам можливість працювати в умовах чеснішої конкуренції.Це також свідчить, що Туреччина має значний запас міцності в ціні, який дозволяє долати ординарні та антидемпінгові мита.Скасування 10% спростить умови для турецьких виробників і знову може призвести до зниження їхніх цін в Україні. Це посилить тиск на українські тепличні господарства.Чи може Туреччина використати ЗВТ для скасування митЧи може набрання угодою чинності стати юридичною підставою для перегляду, призупинення або скасування антидемпінгових заходів?Угода про ЗВТ з Туреччиною не передбачає автоматичного або обов’язкового перегляду, призупинення чи скасування антидемпінгових заходів. Зробити це можна лише на підставах і в порядку, передбачених українським законодавством та Угодою СОТ про антидемпінгові заходи.Законодавство дозволяє провести проміжний перегляд, за результатами якого антидемпінгове мито можна скасувати, продовжити або змінити як у бік зменшення, так і в бік збільшення. Ініціювати такий перегляд можна через рік після запровадження заходів.Також існує перегляд у зв’язку із завершенням строку дії мит і можливість призупинити їх на дев’ять–дванадцять місяців.Усі ці процедури потребують належних підстав. Політична вимога або укладення угоди про ЗВТ самі по собі такими підставами не є.Проміжні перегляди тривають 12 місяців і відбуваються за процедурою, подібною до базового антидемпінгового розслідування.Турецькі виробники могли оскаржити мита в суді, але відмовилися від позову. Тому судове оскарження саме цих заходів уже неможливе.Хто може запустити перегляд або призупинення митЧи може Туреччина самостійно домогтися дострокового скасування або призупинення антидемпінгових заходів?Проміжний перегляд антидемпінгових мит можна ініціювати вже через рік після їх запровадження. Звернутися з такою вимогою можуть, зокрема, іноземні виробники та експортери. Проте результатом перегляду може стати не лише зменшення або скасування мит.ПідписуйтесяЯкщо українські тепличні господарства доведуть потребу в сильнішому захисті, ставки можуть, навпаки, підвищити.Інша ситуація з призупиненням мит. Воно можливе лише у національних інтересах України та за умови, що тимчасова зміна ситуації на ринку робить відновлення шкоди для українських виробників малоймовірним.Закон прямо не визначає, хто саме може ініціювати призупинення. Водночас аргументи щодо національного інтересу можуть подавати лише українські суб’єкти. Тому, за оцінкою Анжели Махінової, турецькі виробники та експортери не можуть бути ініціаторами призупинення антидемпінгових мит.Що станеться, якщо антидемпінгові мита скасуютьЯкий сценарій очікує галузь, якщо антидемпінгові заходи все-таки приберуть?Скасування антидемпінгових мит у нинішніх умовах негативно вплине на українські тепличні господарства, оскільки призведе до зростання імпорту. Саме через загрозу знищення галузі було ініційовано антидемпінгове розслідування.Якби заходи не запровадили, Україна могла б уже зіткнутися із закриттям теплиць і повною залежністю від турецького імпорту огірків та помідорів. До введення мит турецька продукція витісняла з українського ринку навіть імпорт із ЄС, хоча до європейських огірків і помідорів звичайне 10-відсоткове мито не застосовується.Закриття тепличних господарств означає втрату податків і робочих місць, а також негативно позначиться на продовольчій безпеці держави.Чи допоможе двосторонній захисний механізмУгода дозволяє застосувати двосторонній захисний захід у разі різкого зростання імпорту. Наскільки швидко він може захистити тепличників?Попередньо можна сказати, що процедура застосування двостороннього захисного заходу триватиме 270–330 днів. Це менше, ніж класичне антидемпінгове розслідування, яке займає 12–18 місяців.Однак двосторонній захисний захід фактично означає відновлення звичайного мита, яке діяло до набрання угодою чинності. Для огірків і помідорів це лише 10%.Натомість ставки, запроваджені за результатами антидемпінгового розслідування, залежать від розміру демпінгу і можуть бути значно вищими. Тому українським виробникам може бути вигідніше ініціювати саме антидемпінгові розслідування.Хто повинен стежити за імпортомЯкі показники держава повинна моніторити після запуску ЗВТ і яке зростання імпорту має запускати захисну реакцію?У законодавстві та угоді немає єдиного порогового значення. Механізм двосторонніх захисних заходів є загальним і застосовується до різних галузей.Для одних індустрій зростання імпорту вже на 5–10% може бути критичним, тоді як інші здатні витримати збільшення на 20%.Угода також не передбачає, що держава повинна самостійно проводити такий моніторинг і автоматично ініціювати розслідування. Українські виробники мають знати про цей механізм і застосовувати його для захисту власних інтересів.Які ще аграрні галузі можуть постраждатиЯкі українські аграрні сектори, крім виробників тепличних овочів, можуть відчути посилення турецької конкуренції?Аналіз імпортної статистики свідчить, що серед товарів, які можуть додатково постраждати від імпорту з Туреччини, є виноград та інші свіжі овочі.У 2025 році Україна імпортувала з Туреччини свіжих помідорів на $81,7 млн, огірків — на $33,3 млн, інших свіжих овочів — на $23,7 млн, винограду — на $30,7 млн.Водночас доступ до ринків двох країн не є повністю симетричним. Україна скасовує мито на турецькі помідори й огірки. Туреччина натомість відкриває для українських помідорів безмитну квоту лише на 3000 тонн на рік, а поза квотою застосовуватиме звичайний режим найбільшого сприяння.Для українських огірків Туреччина знижує мито на 75%, тобто імпортери й надалі сплачуватимуть 25% базової ставки. Подібна ситуація є й щодо інших товарів, тому говорити про проривні результати угоди для України поки не можна.Як держава може підтримати тепличниківЯкі форми допомоги тепличникам будуть дієвими та не суперечитимуть правилам СОТ?За загальним правилом більшість грантів і компенсацій витрат, передбачених для однієї конкретної галузі, може потрапити до категорії оспорюваних субсидій і спричинити обмежувальні заходи з боку інших країн.Однак Україна перебуває у стані війни, тому застосування підтримки можливе з посиланням на статтю ХХІ ГАТТ, яка передбачає винятки з міркувань безпеки. Водночас такі заходи потребуватимуть належного юридичного обґрунтування.Чи загрожує ЗВТ скасуванням антидемпінгових митУгода про вільну торгівлю з Туреччиною наразі не створює для українських тепличників загрози автом
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 серпня 2026
