РФ може випробувати НАТО восени: Балтія, Польща та Фінляндія закликали ЄС готуватися
Країни Балтії, Польща та Фінляндія звернулися до Єврокомісії через зростання безпекових ризиків. Вони закликали ЄС посилити захист східного флангу та підготуватися до можливих гібридних атак.
Представники п’яти держав заявили про погіршення безпекової ситуації через частіші порушення повітряного простору та проникнення безпілотників. Про це стало відомо з листа до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, який 30 липня підписали єврокомісари від Литви, Латвії та Естонії Андрюс Кубілюс, Валдіс Домбровскіс і Кая Каллас, а також представники Польщі та Фінляндії, – повідомляє Радіо Свобода.
Автори листа наголосили, що інциденти з порушенням повітряного простору та появою безпілотників уже впливають на ділове середовище й відчуття безпеки серед населення.
Балтійські дипломати, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, також підтвердили отримання додаткової розвідувальної інформації про можливі російські операції під чужим прапором. Водночас ознак неминучої військової атаки на момент розмови вони не спостерігали.
За словами дипломатів, потенційна загроза не обмежується лише Балтійським регіоном. У країнах НАТО вже фіксували випадки, які пов’язували з Росією, зокрема диверсії, підпали, замахи на вбивства та проникнення безпілотників на територію Німеччини, Польщі та Словаччини.
На цьому тлі 25 серпня відбувся візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Джерела видання повідомили, що він закликав Кремль не допускати ескалації щодо союзників США – Естонії, Латвії та Литви.
Раніше The Wall Street Journal із посиланням на американську розвідку повідомляло, що Росія може вже восени спробувати перевірити готовність НАТО реагувати на обмежене вторгнення.
У зверненні до Урсули фон дер Ляєн представники п’яти держав запропонували спрямувати близько 115 мільярдів доларів на зміцнення ділового та інвестиційного середовища у прифронтових країнах ЄС.
Крім того, вони закликали:
Окремо автори листа наголосили на необхідності підготовки до гібридних, кібернетичних, диверсійних, електронних та інформаційних атак.
Також вони запропонували, щоб восени вся Єврокомісія відвідала одну з держав східного флангу та безпосередньо оцінила ситуацію зі зростанням загроз.
Естонія, Латвія та Литва тривалий час готуються до різних сценаріїв російської агресії. Усі три держави вже досягли або наближаються до встановленої НАТО цілі щодо витрат на оборону на рівні 5% ВВП до 2035 року.
Паралельно країни розвивають технології для протидії сучасним загрозам.
Естонська компанія DefSecIntel Solutions використовує штучний інтелект для аналізу зображень і збору розвідувальної інформації. Її технології застосовують для захисту кордонів Естонії та ще близько десятка країн.
Естонський стартап Wayren створив програмне забезпечення для смартфонів, планшетів та інших пристроїв. Воно має захищати обмін інформацією на полі бою від зовнішнього втручання.
Водночас у листі до Урсули фон дер Ляєн майже не згадується проєкт так званої «стіни дронів». Йдеться про систему датчиків, радарів і засобів перехоплення безпілотників уздовж східного кордону ЄС.
Попри активне обговорення цієї ініціативи торік, її практична реалізація залишається обмеженою через фінансові, технічні та юридичні проблеми.
Ще одним проблемним напрямом залишається Rail Baltica – залізничний проєкт, який має з’єднати Балтійські країни з Польщею та іншою частиною ЄС. Його розглядають не лише як транспортне сполучення, а і як стратегічний військовий коридор для швидкого переміщення військ та техніки НАТО в регіон. Водночас реалізація проєкту затримується.
Окреме значення для безпеки регіону має Сувалкський коридор – вузька територія між Польщею та Литвою, розташована між Білоруссю та російським Калінінградським анклавом.
Військові планувальники вважають, що у разі масштабного конфлікту Росія може спробувати перерізати цей коридор.
Литва вже розпочала підготовку до будівництва нового військового полігону поблизу села Капчямієстіс. Там планують створити умови для одночасних навчань до 4 тисяч литовських військових та військовослужбовців країн НАТО.
Оборонні заходи посилюють і на кордонах Латвії, Литви та Польщі з Білоруссю. Там зводять паркани, укріплення та рови, які мають перешкоджати можливому військовому проникненню та нелегальному перетину кордону.
Водночас колишній командувач Збройних сил Литви Валдас Туткус поставив під сумнів достатність таких заходів, наголосивши на змінах у характері сучасної війни.
«Ми купуємо 1000 вантажівок. Ми будуємо оборонну лінію, хоча добре розуміємо, що сучасна війна не ведеться танками», – сказав він виданню «Current Time».
Раніше президент Латвії Едгарс Рінкевич заявив, що візит директора ЦРУ до Москви не змінив оцінку військової загрози з боку Росії для країн Балтії. За його словами, безпосередньої загрози вторгнення РФ наразі немає, однак ризики диверсій, кібератак та інших гібридних операцій зберігаються.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 серпня 2026
