Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Справи ТЦК і МСЕК: доля найгучніших розслідувань корупції та насильства під час мобілізації

slovoidilo.ua

Справи ТЦК і МСЕК: доля найгучніших розслідувань корупції та насильства під час мобілізації

Випадки з насильством або корупцією у процесі мобілізації (а інколи і першим, і другим водночас) завжди привертають велику суспільну увагу. Правоохоронні органи нерідко супроводжують пресрелізи про затримання відповідних підозрюваних фотографіями в кайданках та великими сумами грошей на підлозі – але потім ці справи зникають з медійного поля. «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці теперішній стан найгучніших справ із працівниками ТЦК і МСЕК.

Основну роль у розслідуванні зловживань у ТЦК відіграє ДБР, яке й передає ці справи до суду. У деяких випадках у ході слідства підозрювані самі зрештою визнають свою провину.

Так сталося у справі заступника начальника Рівненського обласного ТЦК та СП, який брав хабарі у розмірі 10–12 тисяч доларів за створення фіктивної відстрочки від мобілізації. В одному з випадків військовозобов'язаний навіть придбав для посадовця автомобіль Toyota Highlander 2013 року.

Однак більшість гучних випадків наразі перебуває на етапі обвинувального акта в суді – наприклад, справа чергового на тимчасовому мобілізаційному пункті в Закарпатській області. За версією слідства, у березні 2026 року він прикував чоловіка на ніч до драбини. За статтею 127 КК йому тепер загрожує до 6 років позбавлення волі.

Також направлено обвинувальний акт до суду у двох резонансних справах про корупцію: одного з голів ТЦК Волині звинувачують у фіктивній відстрочці на основі підробленого медичного звіту за 7 тисяч доларів США хабаря – що загрожує 10 роками за ґратами. Затримали його у червні 2026 року.

Своєю чергою СБУ за матеріалами НАЗК направила до суду обвинувальний акт проти Леоніда Викочки, начальника Бучанського РТЦК. Його звинувачують у набутті неправомірної вигоди в обсязі 21 мільйона гривень. Викочка очолював РТЦК у 2022–2024 роках.

У травні 2025-го працівники ТЦК Подільського району Києва перевозили мобілізованих із навчальних центрів на заході країни до Києва. Під час транспортування між одним із чоловіків, який мав проблеми зі здоров’ям, і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт – до мобілізованого застосували фізичну силу та електрошокер, і по прибуттю до Києва стало відомо, що чоловік помер. Наразі над співробітником ТЦК і керівником, який не спинив його, триває судовий процес.

Однією з наймасштабніших стала справа колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова. Точніше, не одна – а цілих чотири справи. Борисова звинувачують у неправомірному збагаченні на 142,9 мільйона гривень, спробах легалізувати ці кошти, ухиленні від несення обов’язків військової служби та перешкоджанні діяльності ЗСУ з підробкою документів. Усі чотири справи перебувають на розгляді суду. По всіх них за Борисова внесли застави й наразі він не перебуває під вартою.

Справа колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи – одна з найрезонансніших у своєму роді. У жовтні 2024 року ДБР провело обшуки в неї та її родини, де знайшло 6 мільйонів доларів готівкою. За версією слідства НАБУ і САП, Крупа незаконно збагатилася на понад 160 мільйонів гривень. Одним із джерел їхнього надходження стало надання фейкових інвалідностей десяткам прокурорів області.

Частина справ із МСЕК уже завершилася судовим вироком. Голові Первомайської МСЕК присудили 68 тисяч гривень штрафу та трирічну заборону обіймати посади у закладах охорони здоров’я. Підставою для вироку стало виявлення недостовірних відомостей у декларації на 2,7 мільйона гривень.

Визнала свою провину колишня очільниця Миколаївської МСЕК Віра Бєлякова, у якої під час обшуку виявили 450 тисяч доларів США готівкою. Суд затвердив її угоду з прокуратурою, яка передбачає 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном та донат на ЗСУ в розмірі 220 тисяч доларів.

Нагадаємо, ВАКС продовжив строк дії обов’язків Тетяни Крупи до 7 жовтня, задовольнивши клопотання прокурора.

Тим часом частина прокурорів Хмельниччини, яким скасували ступінь інвалідності після перевірок рішень МСЕК, поновила її через суди. Підставою більшості скасувань стали не медичні, а процесуальні особливості справ.

Про розмір отриманих хабарів посадовців МСЕК по всій країні «Слово і діло» писало в окремій інфографіці ще на початку масштабних викриттів.

Також ми розбирали, які доходи задекларували керівники обласних центрів МСЕК.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
27 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин