Державі варто перейти від «5–7–9%» до цільових кредитних програм – голова Таскомбанку
Володимир Дубєй пропонує підтримувати насамперед інвестиції в енергетику, логістику та оборонну промисловістьПрограму доступних кредитів «5–7–9%» необхідно оцінювати не за кількістю виданих позик, а за реальним впливом на економіку. Якщо такого аналізу немає, державі варто переходити до більш цільових програм підтримки бізнесу.Про це заявив голова правління Таскомбанку Володимир Дубєй в інтерв'ю Mind.За його словами, сьогодні бракує відкритої оцінки того, який економічний ефект дала програма – чи створила нові робочі місця, чи сприяла зростанню бізнесу та податкових надходжень.«Ми переважно бачимо, скільки кредитів видано, а хотілося б розуміти, що в результаті отримала економіка завдяки цим кредитам. Якщо ми не можемо нормально виміряти цей ефект, тоді, на мій погляд, державі варто переходити до більш цільових програм», – зазначив Володимир Дубєй.На його думку, пільгове фінансування доцільно концентрувати на стратегічних для країни напрямах, зокрема енергетиці, логістиці та оборонній промисловості. Для таких проєктів варто створювати окремі кредитні продукти з прозорими умовами та державним контролем.Водночас банкір вважає, що малий і середній бізнес, який не працює у пріоритетних галузях, має поступово повертатися до ринкових умов кредитування. При цьому банки вже зараз оцінюють, чи зможе позичальник обслуговувати кредит за комерційною ставкою, навіть якщо звертається за програмою «5–7–9%».«Якщо за своєю бізнес-моделлю клієнт таку вартість заборгованості витримати не зможе, ми не даємо йому кредит і в межах «5–7–9%». Іноді відмова від дешевого кредиту – це якраз правильне рішення для клієнта», – сказав Володимир Дубєй.Він пояснив, що, якщо держава затримає або припинить компенсацію різниці між ринковою та пільговою ставкою, позичальник буде змушений сплачувати повну ринкову ставку. Це може створити для бізнесу надмірне боргове навантаження.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Україні під прицілом «надприбутки» банків: парламент – за податок у 50%, Нацбанк говорить про ризики для кредитування. Вже у другій половині 2026 року це позначиться на темпах кредитування економіки, попереджає НБУ.Wed, 26 Aug 2026 16:30:00 +030020309050Новиниhttps://mind.ua/news/20309050-derzhavi-varto-perejti-vid-579-do-cilovih-kreditnih-program-golova-taskombankuhttps://mind.ua/news/20309050-derzhavi-varto-perejti-vid-579-do-cilovih-kreditnih-program-golova-taskombanku#comment_header_layerНовини на mind.uaДіло кредиту,Банк Фінанси та Кредит,бізнесЕкомито ЄС може коштувати Україні $7,2 млрд експорту: що таке СВАМ і як він змінює правила для бізнесуЧерез нього українська продукція може стати дорожчою порівняно з конкурентами, тому може втратити європейські ринкиЗапровадження в ЄС механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ, CBAM) може коштувати Україні до $7,25 млрд експорту до 2030 року. Найбільші ризики виникають для металургії, однак нові правила стосуються також виробників добрив, алюмінію, цементу та іншої продукції, що експортується на європейський ринок.За оцінкою GMK Center, втрати українського експорту через СВАМ можуть становити $1,43 млрд уже у 2026 році та зрости до $7,25 млрд у 2030-му. До того ж Україна ризикує недоотримати до 2030 року близько $1,35 млрд податкових надходжень і понад $1 млрд потенційних інвестицій.СВАМ - це механізм ЄС, покликаний зрівняти вуглецеві витрати європейських виробників та імпортерів із третіх країн.Тобто, якщо компанія виробляє товар із великими викидами CO#8322; і продає його до ЄС, імпорт такого товару має враховувати вартість викидів, які виникли під час його виробництва.Механізм охоплює шість основних категорій: цемент, залізо і сталь, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Повноцінний режим СВАМ діє в ЄС із 1 січня 2026 року, пише УНІАН.Водночас це не класичне мито, яке український виробник сам сплачує на кордоні. Відповідальність за декларування імпортованих товарів і придбання СВАМ-сертифікатів покладається на імпортера в ЄС або його митного представника.Ціна сертифіката прив'язана до вартості дозволів на викиди в європейській системі торгівлі квотами EU ETS. У другому кварталі 2026 року вона становила 75,28 євро за тонну CO#8322;. Із 2027 року ціна визначатиметься щотижня, а не поквартально.Якщо український виробник уже сплатив вуглецеву ціну в Україні, відповідну суму можна врахувати при розрахунку СВАМ. Тому для бізнесу важливо мати достовірні дані про викиди свого виробництва.Чому це проблема для УкраїниУкраїнська промисловість заходить у систему СВАМ у надзвичайно складних умовах - після років війни, руйнування виробничих потужностей, проблем із логістикою та високої вартості енергії.За оцінкою GMK Center, потенційні втрати ВВП України через СВАМ можуть зрости з $372 млн у 2026 році до $1,75 млрд у 2030-му.Для металургії ризики до 2030 року оцінюються приблизно у $1,6 млрд. Найбільші потенційні втрати припадають на прокат - $899 млн, сталеві напівфабрикати - близько $558 млн, чавун - $96 млн та труби - $39 млн.Проблема полягає не лише у вуглецевому платежі. Через нього українська продукція може стати дорожчою порівняно з конкурентами, а це створює ризик втрати європейських ринків.Шляхи виходу для українського бізнесуДля компаній, які експортують продукцію до ЄС, СВАМ означає необхідність уже зараз розбиратися з вуглецевим слідом виробництва.Європейська комісія у серпні 2026 року навіть опублікувала окремі інструкції для виробників за межами ЄС - щодо розрахунку вбудованих викидів, звітності та виконання вимог СВАМ, зокрема:рахувати фактичні викиди виробництва, а не покладатися лише на стандартні значення ЄС;документувати дані про викиди, оскільки фактичні показники можуть бути використані під час декларування;інвестувати у зменшення вуглецевої інтенсивності продукції - це безпосередньо впливає на майбутні витрати;закладати СВАМ у фінансове та експортне планування, оскільки ціна сертифікатів залежить від європейського ринку викидів;переглядати контракти з європейськими покупцями, визначаючи, хто нестиме фінансове навантаження від СВАМ.ЄС уже передбачив механізми для подання даних про викиди. Якщо імпортер використовує такі дані, виробник у третій країні має надати підтверджену інформацію про вбудовані в товар викиди.Українська промисловість при цьому наполягає, що для країни, яка перебуває у стані війни, стандартний підхід ЄС може мати надто високу ціну, тому потрібен окремий механізм.Виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак запропонувала розглянути спеціальний режим, за якого кошти, сплачені українськими підприємствами в рамках СВАМ, спрямовувалися б на декарбонізацію самої української промисловості.Йдеться, зокрема, про можливість використовувати ці кошти для закупівлі європейського обладнання та технологій, необхідних для модернізації виробництва.Інший запропонований варіант - український механізм добровільного платежу на кордоні з подальшим поверненням коштів підприємствам для фінансування проєктів зі скорочення викидів.Такий підхід дозволив би перетворити СВАМ із додаткового фінансового навантаження на джерело інвестицій у модернізацію.Бекграунд. Нагадаємо, в «АрселорМіттал» оцінили загрозу від СВАМ і нових квот ЄС.Wed, 26 Aug 2026 16:30:00 +030020309073Новиниhttps://mind.ua/news/20309073-ekomito-es-mozhe-koshtuvati-ukrayini-72-mlrd-eksportu-shcho-take-svam-i-yak-vin-zminyue-pravila-dlya-biznehttps://mind.ua/news/20309073-ekomito-es-mozhe-koshtuvati-ukrayini-72-mlrd-eksportu-shcho-take-svam-i-yak-vin-zminyue-pravila-dlya-bizne#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкологія,Податок,податок на вуглець,ЄвросоюзПовернення проблемних боргів: як працює механізм суброгації (Pekлama)Для банків цей механізм означає перехід до більш активного управління проблемною заборгованістюРобота з проблемною заборгованістю залишається одним із важливих напрямів для українських банків. Із січня 2025 року Національний банк повністю привів визначення непрацюючих кредитів (NPL) у відповідність до стандартів ЄС. Оновлений підхід розширив перелік активів, які банки мають відносити до непрацюючих, та підвищив прозорість оцінки якості кредитних портфелів.Водночас банки мають не лише обліковувати проблемну заборгованість і формувати під неї резерви, а й визначати стратегію її врегулювання. Положення НБУ про управління проблемними активами прямо передбачає, що така стратегія має бути спрямована, зокрема, на скорочення рівня та обсягу непрацюючих активів і стягнутого майна.На практиці для повернення проблемних боргів банки використовують різні інструменти: реструктуризацію, реалізацію застави, продаж права вимоги, судове та позасудове врегулювання. За відповідних правових підстав одним із таких механізмів може бути суброгація.Що таке суброгаціяЯкщо спростити юридичну конструкцію, суброгація передбачає перехід права вимоги від одного кредитора (заміну кредитора у зобов’язанні) до іншої особи у випадках та на підставах, визначених законом.Принциповий момент полягає в тому, що зобов'язання боржника при цьому не зникає. Якщо відповідне зобов'язання перед кредитором виконала інша особа і закон передбачає перехід до неї прав кредитора, надалі саме вона отримує право вимагати виконання зобов'язання від боржника у відповідному обсязі.Для банку цей механізм є одним зі способів реалізації прав кредитора та захисту майнових інтересів.«Суброгація – передбачений законом механізм реалізації прав кредитора та захисту майнових інтересів. Якщо говорити просто, у визначених законом випадках виконання зобов'язання іншою особою не означає, що боржник автоматично звільняється від боргу. Змінюється кредитор, який надалі реалізує відповідне право вимоги. Для UGB (Укрзагбанку) одним із практичних прикладів застосування такого механізму стало врегулювання заборгованості ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», у межах якого в травні 2026 року Банк забезпечив повернення понад 1,14 млрд грн проблемної заборгованості», – пояснює Олег Кобець, заступник директора Департаменту економічного врегулювання непрацюючих активів UGB.Суброгація і продаж права вимоги – не одне й те са
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 серпня 2026
