Атаки на «Запоріжсталь» і «АрселорМіттал» скорочують випуск сталі на 40%: чого чекати
За п'ять днів російські удари зупинили або частково зупинили два найбільші металургійні комбінати України. У ніч на 11 серпня балістична ракета влучила у промисловий майданчик у Запоріжжі: загинули семеро працівників «Запоріжсталі», ще 21 дістав поранення. Були пошкоджені енергетичні підрозділи, коксове та доменне виробництва. 16 серпня ракети вдарили по «АрселорМіттал Кривий Ріг»: двоє людей загинули, підприємство повідомило про пошкодження енергетичного й доменного виробництва та часткову зупинку процесів.Ці атаки припали на момент, коли українська металургія вже втрачала експорт через небезпечне судноплавство в Чорному морі, дорожчу залізницю та нові обмеження ЄС. зібрав оцінки виробників і експертів, щоб з'ясувати, наскільки великим може бути падіння виробництва та експорту і чи залишилися в галузі способи його компенсувати.Зупинка «Запоріжсталі» показала, наскільки небезпечними є прямі атакиЗапоріжстальЧитайте також:НовиниЧитайте також:НовиниРосійська атака на Запоріжжя: загинули семеро працівників «Запоріжсталі», ще 21 пораненийЕкономічні проблеми поступово роблять українську металургію менш конкурентною, але прямий удар по комбінату може мати значно важчий ефект, пояснив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.За його словами, у другому кварталі «Запоріжсталь» працювала приблизно на 75% потужності. Тарасенко називає її зупинку дуже значною втратою, зокрема тому, що комбінат залишається ключовим українським виробником плоского прокату — листів і рулонів.Масштаб підприємства видно і з виробничої статистики. У 2025 році «Запоріжсталь» виплавила 3,21 млн тонн сталі, тоді як уся Україна — близько 7,41 млн тонн. Отже, на один комбінат припало понад 43% українського виробництва сталі. На підприємстві працювали понад 8 тис. людей, а його продукція постачалася на десятки зовнішніх ринків.У «Метінвесті» назвали масштаб останніх пошкоджень «Запоріжсталі» безпрецедентним і зазначили, що руйнувань такого рівня комбінат не зазнавав із часів Другої світової війни. Проблема полягає не лише у ремонті окремих агрегатів: потрібно відновити взаємопов'язану систему виробничих процесів. Строків повернення підприємства до роботи компанія не називає.АрселорМіттал Кривий Ріг«АрселорМіттал Кривий Ріг» також не розкрив ані строків відновлення після удару 16 серпня, ані вартості пошкоджень і часу вимушених простоїв через російські атаки. Водночас компанія підтверджує, що сукупний воєнний та економічний тиск уже змінює масштаб підприємства. На початку 2022 року разом із дочірніми компаніями воно мало близько 23 тис. працівників, а станом на липень 2026 року — приблизно 17 тис. AMKR наголошує, що ця різниця не дорівнює кількості звільнених: частину виробничих операцій консолідують, а працівникам пропонують інші вакансії та перенавчання.CEO та засновник Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін спробував оцінити ширший економічний ефект тривалого простою «Запоріжсталі». За його розрахунком на основі таблиці «витрати-випуск» Держстату, рік простою комбінату може коштувати:економіці: близько 49,6 млрд грн;бюджетам усіх рівнів: 13,5 млрд грн;валютним надходженням: близько $1,7 млрд.Проте зупинка великого комбінату матиме вплив і на суміжні галузі. Амелін звертає увагу, що «Запоріжсталь» давала «Укрзалізниці» великий ритмічний вантаж. Тонно-кілометри самого комбінату УЗ не розкриває, проте зникнення великих промислових вантажів, на його думку, погіршує фінансову базу залізниці та посилює ризик, що частину витрат доведеться перекладати на інших вантажовідправників, зокрема аграріїв.Масштаб можливого скорочення промислової вантажної бази показує інша цифра «Метінвесту». Через зупинку морської логістики обсяг перевезень продукції лише гірничо-збагачувальних комбінатів групи «Укрзалізницею» в серпні може скоротитися на 1,3 млн тонн на місяць. Це не вантажі самої «Запоріжсталі», але показник демонструє, наскільки швидко проблеми гірничо-металургійного комплексу переходять в ускладнення для залізниці.Другий канал поширення втрат проходить через постачальників і підрядників. Амелін попереджає, що підприємства, для яких комбінат забезпечував значну частину виручки, можуть втрачати обігові кошти вже протягом кількох тижнів. За його оцінкою, для частини таких компаній критичним може стати проміжок у два-шість тижнів.Третя проблема — люди. Металургійний комбінат не можна просто зупинити, а через рік набрати новий колектив. Доменники, прокатники та інші спеціалісти накопичують виробничі компетенції роками. Амелін звертає увагу, що працівник критично важливого підприємства після втрати роботи може також втратити пов'язане з нею бронювання. Частину таких працівників можуть мобілізувати, інші знайдуть роботу в іншому регіоні або за кордоном. Тому навіть після ремонту обладнання підприємство ризикує вже не зібрати колектив у попередньому складі.Саме тому, за логікою Амеліна, для великого промислового підприємства критичним є не лише факт відновлення, а й його швидкість: за час тривалого простою можна втратити постачальників, підготовлений персонал і частину виробничих зв'язків, які набагато складніше відновити, ніж саме обладнання.Закриті порти скорочують виробництво там, де ракети нічого не зруйнувалиПроблема металургів не обмежується пошкодженими комбінатами. За оцінкою GMK Center, через скорочення морського експорту продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) Україна недоотримує близько $150–200 млн експортної виручки щомісяця.В порту Одеси під російським ударом опинився пором CENK T турецької компанії Cenk Ro-Ro – судно, яке регулярно курсує між Туреччиною та УкраїноюЗалежність різних сегментів від моря відрізняється. За словами Тарасенка, через чорноморські порти йшло близько 50% експорту залізної руди, близько 95% чавуну та приблизно половина сталевої продукції. Для руди головним напрямком був Китай, для чавуну — передусім США.«Метінвест» уже бачить прямий виробничий ефект. Першим наслідком блокування портів стало призупинення видобутку на спільному підприємстві Південний ГЗК. На інших криворізьких ГЗК групи видобуток у серпні може скоротитися приблизно на 30% проти середньорічного рівня 2025 року.Найбільше припинення судноплавства, за даними компанії, б'є по постачанню залізорудної сировини до Китаю та Туреччини, чавуну до США, а також заготовки й прокату до Південної Європи та Близького Сходу.У «Метінвесті» наголошують, що повноцінної альтернативи портам Великої Одеси зараз немає ані за можливостями роботи з великими глибоководними суднами, ані за вартістю перевезень. Дунайські порти, а також маршрути через Румунію чи Польщу не здатні прийняти ті самі обсяги вантажів. Компанія пояснює це меншою пропускною спроможністю, іншою конфігурацією маршрутів та браком необхідної інфраструктури.Навіть ті вантажі, які технічно можна перенаправити до європейських портів, стають значно дорожчими в доставці. За оцінкою «Метінвесту», для частини продукції різке зростання логістичних витрат позбавляє такий експорт економічного сенсу. Українські виробники в результаті втрачають конкурентоспроможність на зовнішніх ринках і поступаються замовленнями турецьким, китайським та європейським компаніям.Оголене русло й вузький судноплавний хід Дунаю під час посухиУ «АрселорМіттал Кривий Ріг» описують ту саму проблему на власному прикладі. Підприємство продає продукцію в Україні та експортує її до Європи, Єгипту, Молдови й Туреччини. Через морські обмеження компанія максимально використовує західні прикордонні переходи, співпрацює з європейськими портами й перевізниками, оптимізує залізничні маршрути та формує додаткові запаси продукції у доступних портах, щоб після відновлення морської логістики швидше повернутися до нормальних поставок.Проте AMKR прямо визнає: ці заходи не можуть повністю відновити попередній рівень експорту без українських чорноморських портів. Переорієнтація вантажів на залізницю одночасно збільшує логістичні витрати й погіршує конкурентоспроможність підприємства на експортних ринках.Тарасенко очікує, що випуск залізорудної сировини за нинішніх умов може впасти приблизно на 40% порівняно з першим півріччям.Для сталі точний вплив саме портової блокади відокремити складніше, бо одночасно діють квоти ЄС, тарифи, ціни на енергію та наслідки атак. Загалом експерт допускає скорочення випуску сталі приблизно на 30–40%.Чому у 2026-му відтворити сухопутну логістику 2022 року значно важчеНа початку повномасштабної війни металургійні компанії вже переживали блокаду українських портів і переводили частину вантажів на залізницю та європейські порти. Проте нинішні умови помітно гірші.Проблема полягає не лише в тому, що альтернативні маршрути дорожчі. Для масових вантажів на кшталт залізної руди вони фізично не забезпечують необхідної пропускної спроможності, а за нинішніх світових цін додаткова логістика часто робить експорт економічно невигідним.Кар’єр Інгулецького ГЗК — автосамоскиди з рудою, дробарки та конвеєрний тракт; такий масштаб масових вантажів, які складно швидко переорієнтувати на сухопутні маршрути. Джерело: офіційний фоторепортаж «Метінвесту» з Інгулецького ГЗК.Тарасенко нагадує, що влітку 2022 року тонна залізної руди на світовому ринку коштувала близько $150. Зараз ціна нижча за $95 і має тенденцію до зниження. Одночасно значно зросли витрати виробників, насамперед на електроенергію та залізничні перевезення. Для залізорудного концентрату електроенергія, за оцінкою експерта, може формувати близько половини вартості виробництва.Вивезення великих обсягів залізницею обмежене й пропускною здатністю західних переходів, де металургійні вантажі конкурують, зокрема, з аграрними.Для сталі змінилася ще одна принципова умова. У 2022 році Євросоюз скасував торговельні обмеження для української продукції, і європейський ринок частково поглинув вантажі, які не могли піти морем. Тепер ситуація протилежна.За оцінкою «Метінвесту», нові квоти ЄС скоротили можливості українського експорту сталі приблизно на 60% проти фактичних обсягів 2025 року — до 1,05 млн тонн. Компанія оцінює потенційні втрати українського експорту через це приблизно у $1 м
- Останні
- Популярні
Новини по днях
25 серпня 2026
