Мешканці Херсона змінюють побут і готуються до відключень світла через атаки дронів
Зображення: Вгору
Інтенсивність російських атак на Херсон зростає, охоплюючи райони, які раніше вважалися відносно безпечними. Безпілотники цілять у громадський та приватний транспорт, магазини, критичну інфраструктуру, а вночі скидають вибухівку на припарковані автомобілі, повідомили журналісти «Вгору».
Через це мешканці міста змінюють звичні маршрути та готуються до можливих тривалих відключень електроенергії. За спостереженнями координатора робочих груп із громадської безпеки Юрія Антощука, у зведеннях частіше згадуються Корабельний та Центральний райони, а також вулиці, де два-три місяці тому дронових атак майже не фіксували. Особливо складною залишається ситуація у Дніпровському районі. Тут ускладнюється робота магазинів, аптек, поштових відділень та доставка продуктів, а частина мереж вже оголосили про закриття своїх закладів.
Змінився також і час атак. Якщо раніше херсонці намагалися вирішувати справи вранці, вважаючи цей час безпечнішим, то зараз, за словами Антощука, ранкові години також характеризуються високою активністю дронів. Саме зранку російські військові атакують транспорт, коли люди їдуть на роботу чи в інших справах. Вночі зросла кількість скидів вибухівки на стоянки та припарковані автомобілі.
Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль також підтверджує збільшення російських дронових атак на Правобережну Херсонщину. За його даними, у травні 2026 року військові зафіксували понад 17 тисяч застосувань ударних дронів противника, у червні понад 19 тисяч, а в липні близько 22 тисяч. У серпні на момент запису розмови військові зафіксували понад 16 тисяч застосувань. Українським військовим вдається знищувати або пригнічувати засобами радіоелектронної боротьби близько 90-92% таких безпілотників. Проте проблема в їхній масовості, навіть невелика частка від десятків тисяч запущених дронів становить серйозну загрозу. Окрім дронів, російські військові застосовують керовані авіабомби та артилерію. Кількість артилерійських ударів зменшилася через знищення багатьох установок, але тепер противник намагається компенсувати їх відсутність ударами дронів на оптоволокні.
Журналістка «Вгору» Валентина Пономарьова, яка живе з родиною в Херсоні, переїхала з Дніпровського району до іншої частини міста. Спочатку там було спокійніше, але тепер дронових атак стає більше. За її словами, містяни адаптують побут до нової небезпеки. У її будинку мешканці перестали зачиняти двері під’їзду, щоб люди з вулиці могли швидко сховатися. Пономарьова розповідає: «У нас наклеєна листівка: не закривайте, будь ласка, двері, аби люди могли сховатися». Мешканці також почали залишати в під’їзді запаси води на випадок пожеж. Таке рішення ухвалили після атаки на сусідній будинок, де після влучання дрона почалася сильна пожежа, яка швидко поширилася між поверхами. Російські дрони продовжували атакувати район, через що рятувальникам було складно дістатися місця пожежі. «Люди почали думати, що треба запасатися водою, аби самотужки хоч якось мінімізувати втрати. Можливо, ми вже розуміємо, що вогнегасники потрібні не тільки в червоній зоні», каже вона.
Постійна небезпека також впливає на пересування містом. Координаторка Громадського центру Українського Червоного Хреста в Херсоні Наталя Шатілова зазначає, що людям стало складніше відвідувати лікарні, державні та інші установи. Через це зростає потреба в цифрових послугах, але не всі херсонці, особливо старшого віку, мають необхідні навички для роботи з електронними сервісами. Залишається проблема житла для людей, які вимушені виїжджати з найбільш небезпечних районів. Місця тимчасового перебування є лише проміжним рішенням, а винаймати житло частина херсонців не може через фінансові обмеження. Шатілова також говорить про категорії херсонців, які не потрапляють під критерії багатьох гуманітарних програм. Перевагу часто мають люди з інвалідністю, маломобільні громадяни та родини з дітьми, тоді як працездатні мешканці, які залишаються в місті, можуть не відповідати вимогам програм підтримки, проте її потребують.
І Юрій Антощук, і Наталя Шатілова наголошують на необхідності завчасної підготовки до холодного сезону. Протягом останніх місяців російські військові неодноразово атакували критичну та енергетичну інфраструктуру Херсона. Через пошкодження місто або окремі райони залишалися без електроенергії та води. Антощук вважає, що за відсутності суттєвих змін у безпековій ситуації восени й узимку атаки на енергетичну інфраструктуру можуть продовжитися. Він радить херсонцям, які залишаються в місті, мати запаси їжі, води та палива для роботи генераторів. Попри небезпеку, значна частина містян не залишає Херсон. За словами Шатілової, люди продовжують їздити на роботу й у справах, допомагають сусідам, літнім та маломобільним людям. Вона описує сьогоднішнє життя в Херсоні: «Якщо щось не жужить, то щось бахає. Якщо не летить щось велике, летить щось маленьке. Постійна насторога, це наш нормальний стан».
Внаслідок російських ударів по шести населених пунктах Херсонської громади загинула одна людина та дев’ять поранені.
Російські війська завдали щонайменше чотири удари дронами по перехрестю вулиць Стрітенської та Комкова в Херсоні, двоє людей травмовані.
Навчально-методичний центр ЦЗ та БЖД Херсонської області попередив водіїв Херсона про високу загрозу атак російських безпілотників на автотранспорт.
За матеріалами: Вгору
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 серпня 2026
