Спецпроєкт «Дронова економіка»: як прискорилось постачання БпЛА військовим через DOT-Chain Defence
Чотири роки тому безпілотники в Україні складали два десятки невеликих фірм. Сьогодні їх випускають понад чотири сотні компаній мільйонами штук на рік, а дешевий апарат із рюкзака став головною зброєю фронту і чинником великої.
Спецвипуск видання «Економічні новини» під назвою «Дронова економіка» розповідає про те, як Україна за чотири роки збудувала дронову економіку, що забезпечує потреби фронту, впливає на рішення європейських урядів і виходить на світовий ринок. Водночас унікальність України у сфері безпілотних систем і штучного інтелекту – це не випадковий результат війни, а прояв історичного патерну. Сучасний мілтех є прямим продовженням генетичного коду українських інновацій, що сформувався завдяки багаторічним розробкам у галузях авіації, ракетно-космічних технологій, робототехніки, програмування та інженерії. Саме поєднання цього технологічного спадку, підприємницької ініціативи та досвіду війни дозволило Україні за короткий час сформувати одну з найдинамічніших екосистем безпілотних технологій у світі. Ця екосистема продовжує розвиватися не лише через серійне виробництво, а й завдяки гнучкому підходу до створення нових рішень. Як повідомляють у Міністерстві оборони України, на державному маркетплейсі оборонних технологій Brave1 Market відкрито можливість для українських військових купувати не лише серійні рішення, а й замовляти повністю кастомні дрони, адаптовані під конкретні бойові завдання, інформують Економічні новини.
Процес відбуватиметься за прозорою та конкурентною процедурою, що унеможливлює будь-які корупційні ризики.
Військовий підрозділ формує запит, вказуючи лише бажані тактико-технічні характеристики, кількість та терміни постачання. Простір для кастомізації великий. Військові можуть вказувати тактико-технічні характеристики за більш ніж 17 пунктами, серед яких:
Це дає змогу військовим замовляти дрони з унікальними характеристиками під свої оперативні потреби – наприклад, для виконання конкретної місії. Далі система автоматично розсилає запит потенційним постачальникам, які мають змогу відгукнутися або проігнорувати його. Замовник не бачить, хто саме відгукнувся – система оцінює пропозиції виключно на основі об’єктивних даних. Якщо ТТХ у кількох заявках повністю збігаються, відбуваються автоматичні торги, де перемагає пропозиція з найнижчою ціною. Після цього підрозділ може укласти пряму угоду з виробником.
Важливо, що за цією процедурою можна замовляти навіть некодифіковані рішення, що надає більше гнучкості порівняно з іншими інструментами державних закупівель. Серед доступних технологій:
У планах Brave1 – суттєво розширити цей перелік, зокрема додати наземні роботизовані комплекси. Наразі цей функціонал працює виключно для закупівель за власні кошти підрозділів (не за єБали).
Усі етапи взаємодії та ухвалення рішень автоматично фіксуються в системі. Якщо підрозділ відмовляється від закупівлі, він має зазначити обґрунтовану причину відмови. Також передбачено функціонал для подачі скарг як на замовника, так і на постачальника. Завдяки автоматизованим закупівлям військові отримуватимуть рішення, заточені під конкретні місії на полі бою, постачальники – чіткі та прозорі правила гри, а держава – повний цифровий слід і верифіковані дані.
Система вже працює – військові закупівельники можуть створювати заявки та активно тестувати новий функціонал. Функціонал розроблено спільно з експертами ініціативи «Проєкт 100», що об’єднує фахівців із Проєкту реформи оборонних закупівель та Офісу підтримки змін МОУ для підвищення закупівельної спроможності військових частин Сил оборони.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 серпня 2026
