НАБУ розкрило нові деталі справи про злочинну організацію за участю посадовців ОП
За даними слідства, учасники організації намагалися заволодіти активами на понад 700 млн грн та легалізували 150 млн грнНаціональне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили нові подробиці резонансної справи про діяльність злочинної організації, яка, за версією слідства, здійснювали рейдерські захоплення, відмиванням коштів та готувала викрадення людини.За даними НАБУ, злочинна організація діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу президента та інших осіб. Її учасники, за даними слідства, заволодівали дорогою нерухомістю та іншими активами через несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції, підроблення судових рішень і документів про право власності.Як повідомив прокурор САП, у справі фігурують:Ірина Мудра – колишня заступниця керівника Офісу президента;Віктор Дубовик – генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу президента;Олена Ференс – заступниця міністра юстиції;Максим Микитась – колишній народний депутат;Вадим Столар – чинний народний депутат;Василь Астіон – бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;Микола Гладищенко, Олег Ступак та Людмила Снігур – колишні та чинні посадовці державного «Сенс Банку»;Валентин Єлізаров, Микита Тарковський, Єгор Меркулов та Олександр Остапенко, яких слідство пов'язує з Максимом Микитасем.За інформацією НАБУ, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств з активами на 248 млн грн. Метою, зокрема, було отримання контролю над нерухомістю в центрі Києва вартістю понад 500 млн грн.Крім того, у травні 2026 року, за версією слідства, фігуранти намагалися заволодіти ще одним комплексом нерухомості в Києві вартістю понад 207 млн грн, однак не змогли довести задум до кінця.Окремий епізод стосується легалізації 150 млн грн, одержаних злочинним шляхом. За даними НАБУ, у червні 2026 року частина учасників організації разом із представниками одного з державних банків організувала введення цих коштів у легальний обіг через рахунки підставних компаній для сплати застави одному з фігурантів іншої кримінальної справи – «Мідас».Також слідство встановило, що одна з груп, яка входила до складу організації, готувала незаконне позбавлення волі та викрадення людини з метою встановлення контролю над суб'єктом господарської діяльності. За даними НАБУ, цей злочин вдалося попередити.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Мудра прокоментувала свою участь у справі «Форрест Гамп» і пояснила звільнення з ОП. Вона стверджує, що сама подала заяву про звільнення з ОП, щоб захищати себе.Thu, 20 Aug 2026 15:20:00 +030020308856Новиниhttps://mind.ua/news/20308856-nabu-rozkrilo-novi-detali-spravi-pro-zlochinnu-organizaciyu-za-uchastyu-posadovciv-ophttps://mind.ua/news/20308856-nabu-rozkrilo-novi-detali-spravi-pro-zlochinnu-organizaciyu-za-uchastyu-posadovciv-op#comment_header_layerНовини на mind.uaСАП,НАБУ,корупційні схемиНовий голова Наглядової ради Brave1: «Той, хто створить надійний зв’язок на фронті, переможе в цій війні»Олександр Борняков – про 7 млрд грн на гранти, насичення ринку дронів, прибуткові ніші для інвесторів, залежність від імпортних компонентів та вихід українського Defense на глобальний ринокЩе кілька років тому вітчизняний Defense майже не мав сформованого ринку. Сьогодні ж лише екосистема Brave1 уже налічує понад 2500 розробників. Індустрія входить у нову фазу: зростає значення зв’язку, автономних систем, РЕБ, ракет, компонентів та інших технологій майбутнього. Саме в менш очевидних для інвесторів нішах можуть з’явитися найперспективніші бізнеси – від виробництва АКБ та магнітів до вибухових речовин і сенсорів.Паралельно український Defense намагається перейти від переважно державного фінансування до приватного капіталу й міжнародних ринків.Як змінювалася оборонна екосистема, які напрями вже стають перенасиченими, де можуть з’явитися найприбутковіші ніші для інвесторів і що потрібно Україні для перетворення оборонних розробок на глобальний бізнес, на інвестиційному форумі Global Tech Kharkiv 2026 розповів новий голова Наглядової ради Brave1 Олександр Борняков.Mind занотував найцікавіші факти та уточнив у спікера важливі деталі.Від 7 дронів до понад 2500 розробників: як виріс український Defense2022 року держава замовила лише сім дронів, згадує Олександр Борняков. Виробників БпЛА можна було полічити на пальцях двох рук. Частина компаній перебувала на межі банкрутства.За кілька років ситуація змінилася радикально. Сьогодні в Україні понад 500 виробників безпілотників різних класів. На ринку працюють великі компанії, окремі зброярі випускають сотні тисяч дронів на рік. «Уже з’явилися супервеликі – єдинороги, які коштують понад мільярд доларів», – каже Борняков. Водночас поруч із ними залишається багато невеликих команд, які швидко тестують нові рішення.Подібний ріст відбувся і в інших сегментах. У 2023 році Brave1 лише починав розбиратися з потенціалом наземних роботизованих комплексів. Тоді ідея використовувати НРК для логістики, евакуації та бою здавалася багатьом передчасною. Нині, за словами спікера, в Україні налічується близько 280 компаній цього напряму.Схожий шлях пройшов РЕБ. Ще кілька років тому на ринку було лише два розробники. Тоді як росія мала значно більші спроможності. Тепер Україна швидко нарощує власний сектор: зараз у цій ніші працює близько 300 компаній.Значно змінився ракетний напрям: за словами Борнякова, ще кілька років тому він перебував у стані занепаду, а нині Brave1 нараховує близько 50 компаній, які працюють над ракетними технологіями.Ще один новий сегмент – штучний інтелект. У 2024 році Brave1 почав окремо досліджувати цей напрям, а нині ним займається близько 200 компаній.На думку Борнякова, одним із факторів такого зростання стала зміна регуляторного середовища.«Ми почали у 2023 році з великого треку – дерегуляції. Змінили понад 50 постанов, шість законів, спростили кодифікацію, можливість сертифікації», – зазначає спікер.Окремо він виділяє збільшення допустимої маржинальності виробників до 25% і прискорення закупівель БпЛА. Саме ці зміни, за його оцінкою, дали поштовх внутрішньому виробництву.Від 500 тисяч до сотень мільйонів грн: як Brave1 фінансує оборонні розробкиЕкосистема Brave1 зараз об’єднує понад 2500 розробників і близько 5000 розробок, з яких понад 600 пройшли кодифікацію.За весь час кластер видав близько 1000 грантів більш ніж на 5,7 млрд грн. Масштаб фінансування також зріс у десятки разів. «На цей рік маємо 7 млрд грн бюджету на гранти. Починали зі 100–200 млн грн на рік», – зазначає спікер.За його словами, сьогодні система грантової підтримки складається з трьох напрямів. Перший – безповоротна допомога на різних стадіях створення продукту. Розробник може отримати:до 500 тис. грн – на тестування ідеї та попередні дослідження;до 2 млн грн – на створення лабораторного зразка;до 4 млн грн – на прототип і полігонні випробування;до 8 млн грн – на створення готового продукту та його бойові випробування.Другий напрям – спеціальні грантові програми. Тут Brave1 формує технологічні завдання з огляду на потреби фронту; компанії можуть одержати до 8 млн грн.Третій інструмент – грантові конкурси під конкретні військові завдання. Тут суми вже на порядок більші: загальний обсяг фінансування окремого конкурсу може сягати 900 млн грн. «Виробники можуть отримувати до 100–200 млн грн. Втім, було й більше – одна з компаній залучила понад 300 млн грн», – пояснює Борняков.Один із прикладів – конкурс на розвиток українського виробництва вибухових речовин. У липні 2026 року переможцями стали шість компаній. Загальна вартість їхніх проєктів – 944 млн грн, з них 620 млн грн профінансувала держава. У межах проєктів планується виробництво TNT, гексогену, ТЕНу та пластифікованих аналогів C4.Дрони вже не в центрі: на які технології робить ставку Brave1Підхід Brave1 до пріоритетів змінюється разом із війною. Частина коштів і далі спрямовуватимуться на технології, які вже довели свою ефективність: БпЛА, НРК, боєприпаси, вибухові речовини, компоненти та морські дрони.Втім, паралельно з’являється другий блок – технології майбутнього. Серед них Борняков називає зв’язок, штучний інтелект, автономні системи, ракети, РЕБ і лазерну зброю.«Вважаю, той, хто зробить надійний зв’язок в умовах фронту, переможе в цій війні. Це моє особисте переконання», – акцентує спікер.При цьому не всі сегменти, які швидко зростали останніми роками, потребують подальшого масштабування. За думку Борнякова, Brave1 може зробити паузу в підтримці БпЛА, оскільки цей напрям став достатньо насиченим.Подібна ситуація формується і в НРК. Компаній у секторі вже багато, але ринок не здатний поглинути таку кількість виробників. «Не можна сказати: виробімо 5 млн НРК. Ринок їх не поглине», – пояснює спікер.Водночас напрям РЕБ, на його думку, перенасиченим назвати не можна: якісних систем досі недостатньо.«Україна має шанс поборотися з Китаєм»: які defense-напрями недооцінюють інвесториІнвестиційний інтерес концентрується навколо кількох найбільш очевидних ніш – перехоплювачів, автономності дронів, штучного інтелекту, софту, морських дронів і засобів зв’язку.«Чи виправданий «хайп» навколо них? Значною мірою так. По-перше, це дійсно актуальні рішення на полі бою. По-друге, софтверні продукти легші до глобального масштабування та мають нижчу капіталомісткість», – пояснює спікер.Проте, на його думку, капітал поки що недостатньо доходить до секторів із вищою капіталомісткістю – компонентів, боєприпасів, вибухових речовин, ракет, РЕБ/РЕР та НРК тощо.«Для цього є низка об’єктивних причин. Зазвичай ці напрями потребують більших капіталовкладень на старті, тому окупність інвестицій триває довше. Крім того, наприклад, боєприпаси – це чисто оборонний сектор без потенціалу dual-use, що може відлякувати частину інвесторів», – уточнює Борняков.Дискусія на конференції Global Tech Kharkiv 2026. Фото: пресслужба Brave1Він вважає, що проблема – і в комунікації між розробниками та інвесторами: «Не менш важливу роль відіграє людський
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 серпня 2026
