Вісім років і конфіскація трьох будинків: засудили окупаційного очільника Верхнього Рогачика
Нововоронцовський районний суд Херсонської області засудив до восьми років позбавлення волі жителя Каланчака, якого визнав винним у добровільному зайнятті керівної посади в окупаційній адміністрації Верхнього Рогачика.
Про це відомо з вироку суду у справі №954/968/25, повідомляє Район.Каховка.
Журналісти Район.Каховка проаналізували текст вироку.
Отже, чоловік керував створеним росіянами «муніципальним округом», набирав працівників, займався комунальними та фінансовими питаннями, а також публічно закликав жителів брати участь у російських президентських виборах. Крім ув'язнення, суд постановив конфіскувати все належне йому майно.
Вирок у справі №954/968/25 Нововоронцовський районний суд Херсонської області ухвалив 10 серпня 2026 року. Фігурант справи — Фігурант справи — Віталій Васютинський, громадянин України, уродженець Каланчака, який раніше не був судимий. Його визнали винним за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — у добровільному зайнятті посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади на тимчасово окупованій території.
Як встановив суд, не пізніше 20 жовтня 2023 року чоловік добровільно обійняв посаду так званого «глави Верхнерогачикского муниципального округа Херсонской области».
Цього дня створена окупантами «рада депутатів» ухвалила рішення №22 про його «обрання». Суд дійшов висновку, що чоловік діяв умисно, усвідомлював протиправність своїх дій і прагнув кар'єрного зростання в окупаційній системі.
На посаді його повноваження не були формальними.
За матеріалами справи, він:
Таким чином, суд встановив, що обвинувачений фактично виконував функції місцевого керівника окупаційної влади Росії, а не лише формально значився на посаді.
Одними з доказів у справі стали публікації та відео з ресурсів окупаційної адміністрації.
Зокрема, слідство зафіксувало публікацію від березня 2024 року, у якій «глава Верхньорогачицького муніципального округу» звертався до місцевих жителів із закликом прийти на виборчі дільниці та проголосувати на невизнаних «виборах президента Російської Федерації».
Суд розцінив це як підтвердження активної участі обвинуваченого у діяльності окупаційної адміністрації та реалізації її політики на захопленій території України.
Ще в одній зафіксованій публікації чоловік, представлений як «глава округу», коментував хід російських виборів на окупованій Херсонщині.
Він заявляв, що голосування нібито відбувається «на високому рівні», а атмосфера на дільницях є «майже домашньою». Цю публікацію суд також використав як доказ його публічного позиціонування як керівника окупаційного органу влади.
Оскільки значна частина матеріалів була отримана з окупаційних сайтів і Telegram-каналів, слідство окремо перевіряло, чи справді на відеозаписах та фотографіях зображений обвинувачений.
Під час портретної експертизи експерт порівняв кілька відеофайлів та фотографію і дійшов висновку, що на досліджених матеріалах зображена одна й та сама особа.
Також у справі проводили впізнання чоловіка за фотографіями.
При цьому один із таких протоколів суд визнав недопустимим доказом: документ не містив підписів ані особи, яка впізнавала обвинуваченого, ані людини, яка склала протокол. Суд зазначив, що порушення процедури ставить під сумнів результат такого впізнання.
Інший протокол впізнання суд допустив до доказової бази, попри заперечення захисту.
Одним із ключових питань справи стало використання українськими слідчими матеріалів із відкритих російських та окупаційних інтернет-ресурсів.
Захисниця наполягала, що інформація на таких ресурсах створюється самою окупаційною владою, а тому не може автоматично сприйматися як достовірна.
Суд із цим не погодився.
У вироку зазначено, що Кримінальний процесуальний кодекс України не забороняє використовувати як джерело доказування інформацію з відкритого доступу лише через те, що сайт або Telegram-канал створений чи адмініструється представниками окупаційної влади.
При цьому суд наголосив: оцінюється не правдивість російської пропаганди як такої, а сам факт існування публікації, її дата, зміст, відео, фотографії та згадки про конкретну людину. Достовірність такої інформації суд має перевіряти у сукупності з іншими доказами.
У цій справі публікації окупаційних ресурсів підтверджувалися іншими матеріалами: документами про «обрання» чоловіка, відомостями щодо структури окупаційної адміністрації, російськими реєстрами та портретною експертизою.
Суд визнав таку сукупність доказів достатньою для висновку про винуватість.
Ще одним аргументом захисту стало перебування чоловіка на окупованій території.
Адвокатка посилалася на міжнародне гуманітарне право та заявляла, що сторона обвинувачення не дослідила достатньою мірою обставини його життя в окупації — зокрема ситуацію з родиною, майном та здоров'ям.
На думку захисту, за таких умов не можна було автоматично вважати, що чоловік добровільно погодився працювати на росіян.
Суд цей аргумент відхилив.
Він зазначив, що не отримав об'єктивних даних про погрози, примус або інші обставини, які могли б виключати добровільність.
Натомість суд врахував тривалу поведінку обвинуваченого: документально оформлене «обрання», фактичне керівництво окупаційною адміністрацією, публічні виступи як її керівника, участь у російських виборчих заходах та продовження роботи на посаді.
У сукупності це, на думку суду, підтверджує свідомий та добровільний характер співпраці з окупаційною владою.
Чоловіка судили заочно — у порядку спеціального судового провадження, або in absentia, адже Васютинський перебуває в окупованій частині Херсонщини і продовжує очолювати окупаційну адміністрацію.
Повідомлення про підозру склали 28 березня 2025 року, а 4 квітня його оголосили в розшук. 24 квітня 2025 року суд дозволив проводити спеціальне досудове розслідування.
Обвинувальний акт надійшов до Нововоронцовського районного суду 12 травня 2025 року, а 22 січня 2026 року суд ухвалив проводити спеціальний судовий розгляд за відсутності обвинуваченого.
Судові виклики публікували в «Урядовому кур'єрі», на сайті Офісу Генерального прокурора та порталі «Судова влада України».
Надіслати кореспонденцію за зареєстрованою адресою чоловіка у Каланчаку було неможливо, оскільки місцеве відділення «Укрпошти» через окупацію не працює.
Його інтереси в суді представляла адвокатка. Вона зазначила, що зв'язку з обвинуваченим не має й не знає його особистої позиції щодо справи.
Прокурор просив призначити обвинуваченому 10 років позбавлення волі, заборонити протягом 15 років обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, та конфіскувати все його особисте майно.
Суд призначив:
8 років позбавлення волі;
13 років заборони обіймати відповідні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та установах, які надають публічні послуги;
конфіскацію всього належного обвинуваченому майна.
Оскільки чоловік перебуває на волі та засуджений заочно, відлік восьмирічного строку розпочнеться з дня його фактичного затримання.
Тринадцятирічну заборону обіймати посади рахуватимуть уже після відбуття основного покарання.
Пом'якшуючих обставин суд не встановив.
Обтяжуючою обставиною визнав вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Захист заперечував і проти цього, вважаючи, що умови війни та окупації вже фактично охоплені самим складом злочину про колабораційну діяльність.
Однак суд вирішив, що в конкретному випадку обвинувачений свідомо скористався обстановкою, створеною російською окупацією, щоб зайняти керівну посаду в незаконному органі влади, тому подвійного врахування тієї самої ознаки немає.
Окремою частиною вироку стала конфіскація майна.
Суд постановив конфіскувати все майно, що належить обвинуваченому, а раніше накладений на нього арешт залишив чинним до виконання вироку.
Серед майна, зазначеного в рішенні, є земельна ділянка площею 2 гектари, житловий будинок у Каланчаку загальною площею 50,7 квадратного метра, земельна ділянка площею 0,15 гектара, ще один житловий будинок площею 76 квадратних метрів, а також третій житловий будинок.
Також суд перелічив п'ять транспортних засобів:
Крім того, з засудженого стягнуть 12 734,40 гривні витрат держави на проведення судової експертизи.
Цивільного позову в кримінальному провадженні не заявляли.
Вирок можна оскаржити до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо апеляційної скарги не подадуть, рішення набере законної сили після завершення цього строку.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 серпня 2026
