Глобальна продовольча карта змінюється: хто замінить Україну та Росію на ринку зерна
Україна та Росія останніми тижнями посилили атаки на порти й інфраструктуру одна одної, повідомляє Bloomberg. Це відбувається у критичний для аграрного ринку період, коли починається активне надходження нового врожаю та зростає потреба у його морських перевезеннях.
Український експорт зерна за першу частину серпня скоротився на 75% у річному вимірі. Водночас російські поставки цього місяця, за оцінками учасників ринку, можуть становити менш як половину середнього показника за останні п'ять років.
Чорноморський регіон є одним із ключових постачальників зерна та соняшникової олії для світового ринку. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть глобального експорту пшениці, тому перебої з поставками швидко позначаються на поведінці імпортерів.
Зокрема, Індонезія, яка є другим за величиною імпортером пшениці у світі, нещодавно придбала партії австралійської пшениці на вересень і жовтень. Інші країни Південно-Східної Азії також закуповують австралійське зерно, тоді як покупці з Бангладеш шукають пропозиції з Румунії. За даними трейдерів, запити вже надходять навіть до постачальників із Північної Америки.
Зазвичай саме чорноморська пшениця є найдешевшою в цей період року та відіграє ключову роль на глобальному ринку. Проте через проблеми з експортом ф'ючерси на пшеницю в Чикаго з кінця червня вже подорожчали приблизно на 15%.
Аналітики BMI зазначають, що криза припала на один із найважливіших періодів для транспортування зерна. Через це її наслідки можуть виявитися особливо відчутними для світового ринку.
Проблеми виникають не лише із самим зерном, а й із його транспортуванням. Трейдерам, які вже продали українське або російське зерно азійським покупцям, дедалі складніше знайти судновласників, готових заходити в зону бойових дій.
Частина компаній намагається замінити українське та російське зерно продукцією з Румунії та Болгарії. Водночас деякі контракти доводиться скасовувати через форс-мажорні обставини.
Ситуацію погіршили атаки на портову інфраструктуру. Нещодавно після удару безпілотників зупинили роботу три великі російські термінали в порту Новоросійська. Україна, зі свого боку, повідомила, що у серпні до портів Великої Одеси не зайшло жодного судна.
Вартість фрахту для доставки серпневих вантажів з України до Індонезії вже зросла приблизно до 90 доларів за тонну проти близько 70 доларів кількома тижнями раніше. При цьому трейдерам навіть за підвищеними ставками складно знайти судна.
Проблеми поширюються і на ринок соняшникової олії. Індія через затримки поставок із Чорного моря почала активніше закуповувати пальмову, соєву та ріпакову олію. Деякі постачальники соняшникової олії вже скасовують раніше заплановані вантажі, через що індійські імпортери звертаються до країн Балтії та Аргентини.
Водночас запаси зерна дають окремим країнам можливість певний час перечекати кризу. Україна також намагається розширити альтернативні маршрути експорту, зокрема через залізницю.
Однак повністю компенсувати морські поставки такими шляхами буде складно. За оцінкою українського міністра аграрної політики Тараса Висоцького, якщо порти залишатимуться заблокованими, близько 30 мільйонів тонн українського аграрного експорту можуть не потрапити на світовий ринок.
Таким чином, затяжна блокада Чорного моря створює ризик подальшого зростання цін на продовольство. Аналітики S&P Global Energy вважають, що ринок може недооцінювати вплив перебоїв в експортній інфраструктурі України та Росії на глобальну доступність пшениці.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 серпня 2026
