«Укрзалізниці» загрожує жорстка економія: 20% працівників можуть скоротити, а збиткові рейси — закрити
Укрзалізниця може скоротити 15–20% персоналу, закрити збиткові маршрути та заморозити інвестиції через фінансові проблеми.
«Укрзалізниця» може вдатися до масштабної оптимізації у 2027 році, якщо не отримає достатньої бюджетної підтримки або не врегулює борги за єврооблігаціями. Серед можливих заходів — скорочення 15–20% основного персоналу, закриття збиткових маршрутів і замороження більшості капітальних інвестицій.
Такий варіант розвитку подій описано в аналітичному звіті «Що відбувається з Укрзалізницею?», який представили член наглядової ради компанії Анатолій Амелін та колишній перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер, повідомляє BorgExpert.
Автори документа вважають, що уникнути жорсткого сценарію можна за кількох умов. Зокрема, йдеться про фінансування державного замовлення в межах PSO у 2027 році щонайменше на 20 млрд грн із донарахуванням компенсації за 2026 рік, реструктуризацію єврооблігацій та утримання касового розриву на рівні до 26 млрд грн.
Найкращим для компанії автори звіту вважають варіант, за якого у держбюджеті-2027 передбачать 24 млрд грн на компенсацію суспільно важливих перевезень «Укрзалізниці». Ще одним джерелом фінансування можуть стати передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Компенсацію за 2026 рік пропонують донарахувати вже у IV кварталі. Водночас профільний комітет Верховної Ради раніше розглядав можливість збільшення відповідного фінансування до 26 млрд грн.
Якщо PSO залишиться на рівні 16 млрд грн, навіть пакет жорстких заходів, за розрахунками авторів звіту, зможе зменшити річний збиток лише до 6,1 млрд грн. За збільшення фінансування до 24 млрд грн його можна буде утримати приблизно на рівні 5,1 млрд грн.
Із нинішніх 16 млрд грн бюджетної підтримки лише 5,55 млрд грн спрямовують на покриття операційних збитків. Решта коштів має інвестиційне призначення. На 2027 рік автори пропонують визначати PSO як різницю між собівартістю державного замовлення та тарифними доходами.
Найбільші проблеми у пасажирському сегменті спостерігаються у приміських перевезеннях. Середня поїздка завдовжки близько 46 км обходиться пасажиру у 15–20 грн, тоді як собівартість такого перевезення перевищує 300 грн.
Через це приміський сегмент щороку формує понад 10 млрд грн збитків. Місцеві бюджети повинні компенсувати перевезення пільговиків, однак фактично відшкодовують лише 15–20% відповідних витрат.
Водночас міжнародні пасажирські перевезення залишаються прибутковими для УЗ. У 2026 році від цього напряму очікують близько 2,4 млрд грн прибутку.
Ще 1,5–2,5 млрд грн можна потенційно заощадити шляхом оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням. Зокрема, йдеться про зменшення кількості хронічно малозавантажених нічних і дублюючих рейсів.
За оцінкою авторів звіту, завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальше зменшення чисельності працівників сервісних підрозділів центрального офісу до 50% може дати економію близько 4–5 млрд грн.
Частину звільнених працівників пропонують перекваліфікувати та перевести на дефіцитні робітничі професії.
Водночас суттєво скоротити штат компанії складно через наявний кадровий дефіцит, який оцінюється у 15–20%. Крім того, через війну «Укрзалізниці» потрібні додаткові працівники для аварійного відновлення інфраструктури та забезпечення безпеки руху.
Від початку повномасштабної війни штат компанії зменшився на 62,8 тис. осіб — приблизно до 170 тис. працівників. Попри це, «Укрзалізниця» залишається найбільшим роботодавцем України.
Ще 2–3 млрд грн економії антикризовий план передбачає отримати через перегляд ремонтів і оптимізацію залізничної мережі.
Капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах, де є підтверджений вантажний і пасажирський трафік. Водночас до 1,2 тис. км інфраструктури можуть перевести у «гарячий резерв». Такі рішення мають враховувати оборонні потреби та погоджуватися з Генеральним штабом.
Також автори пропонують переглянути портфель незавершеного будівництва. Упродовж 2025 року він зріс на 98,5% — до 24,08 млрд грн.
Об’єкти з готовністю понад 90%, які після введення в експлуатацію можуть генерувати грошові потоки, пропонується добудувати. Інші проєкти можуть законсервувати.
За розрахунками авторів звіту, додаткові 4,5–6 млрд грн компанія потенційно може отримати завдяки комерційним заходам. Серед них — динамічне ціноутворення на квитки, продаж близько 370 тис. тонн металобрухту та розширення додаткових вантажних сервісів.
Водночас потенціал динамічного ціноутворення оцінюють нижче за раніше озвучені 6,9 млрд грн. За річної квиткової бази близько 7,4 млрд грн консервативна оцінка додаткового доходу становить 300–500 млн грн на рік.
Підвищення вантажних тарифів на 30% із 1 серпня потенційно може забезпечити 20–26 млрд грн додаткового валового доходу. Однак через можливе переведення 7–11 млн тонн вантажів на автомобільний транспорт чистий фінансовий ефект оцінюється у 17–19 млрд грн.
Фінансова стабілізація «Укрзалізниці» також залежить від врегулювання ситуації з єврооблігаціями. У січні компанія відмовилася від купонних виплат на $45 млн за облігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках.
Йдеться про два випуски євробондів:
«Укрзалізниця» запропонувала кредиторам комплексний план реструктуризації. Він передбачав, зокрема, списання 20% номінальної вартості боргу, продовження строків погашення до 2033 року та тимчасове зниження купонної ставки.
Власники облігацій наразі не погодилися із запропонованими умовами.
Фінансові показники компанії погіршуються на тлі падіння обсягів вантажних перевезень і регулярних російських атак на залізничну інфраструктуру. За підсумками 2025 року виручка «Укрзалізниці» зменшилася на 15,6% — до $2,189 млрд, EBITDA скоротилася на 30,2% — до $293 млн, а співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 5,2.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 серпня 2026
