Як обрати країну для бізнес-експансії?
Системний підхід для компаній, у яких 100% клієнтів приходять з онлайнуЯкщо поставити запитання власникові бізнесу або маркетологу «Який у вас цільовий регіон?», часто можна почути: «Європа». Така відповідь завжди заводить у глухий кут. У Європі 50 країн. Ви ж не намагаєтеся просуватися одночасно на всі?Питання щодо вибору країни для експансії хвилювало українські компанії задовго до 24 лютого 2022 року. Але з початком повномасштабного вторгнення потреба зберегти бізнес, заробляти гроші та платити людям зарплати воно постало перед значно більшою кількістю компаній. І далеко не всі з них мали час розібратися, як підходити до вибору ринку системно.Власним лаконічним, але комплексним підходом вибору цільового регіону для бізнес-експансії з Mind поділився Андрій Чумаченко, FounderСЕО агентства B2B-маркетингу BASE, співзасновник Netpeak та ведучий подкасту «Це по роботі».Одразу дисклеймер: підхід націлений на компанії, у яких 100% клієнтів приходять з онлайну.Перехресна система фільтрів: 8 кроківЗамість того щоб обирати країну інтуїтивно або за принципом «там у нас є знайомий», ми накладаємо один на один кілька фільтрів. Кількість і тип цих фільтрів дуже залежать від конкретного бізнесу, але сама механіка універсальна.1. Зібрати список усіх країн світу. Не забуваємо видалити зі списку рф і білорусь.2. Відсікти за часовим поясом. Якщо в нашому бізнесі потрібне спілкування з клієнтом – наприклад, у нас є сейлзи, які обробляють вхідні заявки, визначаємо бізнес-час, який нам підходить. Якщо ми не працюємо ночами, то залишаємо в списку тільки ті країни, чий бізнес-час збігається з київським.3. Накласти індекс проникнення англійської. Припустимо, ми готові працювати з клієнтами з усього світу, але наші сейлзи знають лише англійську (вже за це їм велика подяка). Тоді беремо індекс EF EPI (світовий рейтинг країн за рівнем володіння англійською мовою серед дорослих) і додаємо значення до країн, які залишилися після пункту 2.4. Накласти індекс легкості ведення бізнесу. Гіпотеза: що простіше вести бізнес у країні, то більше різних бізнесів у ній працює, а отже, то більше там наших потенційних клієнтів. Гуглимо Ease of Doing Business і додаємо індекси в таблицю. Дані там не найсвіжіші, але для такого дослідження це не критично.5. Накласти профільний параметр під свій продукт. Тут усе залежить від того, чим ви займаєтесь. Якщо ваші клієнти – стартапи, тобто молоді компанії, які запускаються з інвестиціями та потребують швидкого зростання, шукаємо кількість стартапів по країнах і знову накладаємо дані на таблицю. Для іншого бізнесу це буде інший параметр.6. Відсортувати та відзначити перетини. Позначаємо країни, які по кожному з індексів потрапляють у топ-20. На цьому етапі ми маємо список країн, з якими збігаємося за робочим часом, з високою ймовірністю розмовляємо однією мовою та в яких багато бізнесів загалом і стартапів зокрема.7. Додати вартість кліку. Щоб трохи заощадити, беремо середню вартість кліку в Google Ads по країнах у нашій тематиці. Можна нагуглити середні показники, подивитися в самому інструменті або скористатися відповідним сервісом. Ці дані дають розуміння конкуренції: чим вища ціна за клік, тим сильніше прогрітий аукціон, а отже, тим дорожче нам коштуватиме вихід на ринок і тим більше конкурентів там плаває.8. Отримати 3–5 країн і йти в глибину. В ідеалі на цьому етапі ми явно бачимо кілька країн, які підходять за всіма параметрами. Тепер можна зайнятися глибшим аналізом уже конкретно по них.Запитання, на які треба відповісти на цьому етапі:Чому там така низька ціна за клік?Що там роблять (або не роблять) наші конкуренти та чому?Розібравшись, формуємо посадкові сторінки під обрані країни та запускаємо контекстну рекламу на невеликі бюджети, щоб перевірити гіпотезу. Чи є там попит? Як поводяться відвідувачі сайту? Що їх цікавить?Далі – перевіряємо гіпотезу, моніторимо в процесі, аналізуємо результати, масштабуємо успішні кейси.Тестовий запуск покаже вам цифри, але не пояснить, чому вони саме такі. І найчастіша причина слабкої конверсії на новому ринку лежить не в бюджеті чи в оферті.Незвичне рішення коштує дорожче, ніж здаєтьсяВихід на ринок із зовсім новою концепцією – це великий ризик. Люди здебільшого дуже не люблять щось нове. Подивіться на найпопулярніші сайти та застосунки: вони рідко наважуються на радикальні зміни, бо це майже завжди викликає хвилю критики.Індустрія розваг відповідає на цей запит передбачувано – ті самі актори, нескінченні перезапуски серіалів, римейки фільмів і ремастери ігор. Нових ідей не бракує, проблема в тому, що інвестори бояться вкладати в незнайоме.У маркетингу це працює так само. Усі звикли, що кнопка «відправити заявку» розташована вгорі сайту й має яскравий колір. Якщо на вашому сайті вона внизу та в колір тексту – користувачі губляться, конверсія падає, а зрозуміти, у чому саме проблема, стає дуже важко.І це стосується не лише кнопок.Якщо людина звикла до певного стандарту в дизайні, функціоналі чи сервісі, її буде відлякувати навіть найменший відхід від знайомого. На чужому ринку, де ви й так стартуєте без впізнаваності бренду, це особливо дорого коштує.Тому глибокий аналіз відфільтрованих 3–5 країн (з пункту 8 запропонованого вище підходу) має закінчуватися не тільки цифрами, а й списком локальних стандартів, до яких аудиторія вже звикла.Тема виходу на міжнародні ринки – одна з тих, де українському бізнесу зараз найбільше бракує системності. Тому автор розбирає її окремим уроком у своєму безплатному курсі із системного маркетингу «Маркетологія». Деталі та реєстрація – за посиланням.Fri, 14 Aug 2026 09:30:00 +030020308625Openmindhttps://mind.ua/openmind/20308625-yak-obrati-krayinu-dlya-biznes-ekspansiyihttps://mind.ua/openmind/20308625-yak-obrati-krayinu-dlya-biznes-ekspansiyi#comment_header_layerНовини розділу Openmind на mind.uaбізнес,ЕкспортНСТВ і бізнес: як ресурс для модернізації промисловості не перетворити на новий фінансовий тягар?Чому вибір архітектури системи торгівлі викидами – це не про екологію, а про промислову політику та конкурентоспроможність українських виробників на ринку ЄСУ липні 2026 року у Верховній Раді майже одночасно з'явилися три парламентські законопроєкти щодо Національної системи торгівлі викидами парникових газів (НСТВ). Це означає, що дискусія про цю систему в Україні перейшла з площини багаторічних планів у площину конкретних правил, які визначатимуть витрати підприємств, інвестиційні рішення та конкурентоспроможність вітчизняної промисловості.І відбувається це в дуже показовий момент. З 1 січня 2026 року CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, механізм транскордонного вуглецевого коригування) уже перейшов у фінансову фазу, тому для українських експортерів вуглецева ціна перестала бути віддаленим кліматичним ризиком і поступово стає фактором собівартості та доступу до ринку Європейського Союзу. Водночас сам ЄС переглядає логіку своєї системи торгівлі викидами, дедалі тісніше пов'язуючи її з конкурентоспроможністю промисловості, інвестиціями й технологічною модернізацією.Саме тому найбільша помилка української дискусії навколо НСТВ сьогодні полягає в тому, що значна частина бізнесу досі сприймає її як чергову екологічну реформу, тобто справу екологів підприємств. Насправді це вже питання для власника бізнесу, CEO, CFO та стратегічного директора, тому що йдеться про вартість капіталу, доступ до фінансування, CBAM, модернізацію виробництва й конкурентоспроможність продукції на ринку ЄС.Тож головне питання сьогодні не лише зрозуміти, який із запропонованих законопроєктів щодо НСТВ є юридично кращим, а і яку економічну модель ми створюємо. Як систему торгівлі викидами з інструменту технологічного оновлення української промисловості не перетворити на ще один регуляторний платіж, Mind розповіла Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, генеральна директорка «Офісу сталих рішень».Євросоюз уже змінив логіку вуглецевої політикиКоли EU ETS (European Union Emissions Trading System) запускали у 2005 році, її головною метою було скорочення викидів через економічний сигнал: викиди отримували ціну, а бізнес мав реагувати на неї зміною технологій та інвестиційних рішень.За 20 років економічний контекст радикально змінився. Фінансова криза, пандемія COVID-19, енергетична криза, повномасштабна війна росії проти України та загострення глобальної конкуренції між Європейським Союзом, США й Китаєм показали, що кліматичну політику вже неможливо розглядати окремо від промислової.Саме тому сьогодні поряд із декарбонізацією в політиці Європейського Союзу дедалі частіше звучать інші поняття: конкурентоспроможність, продуктивність, інвестиції, технологічне лідерство, стратегічна автономія та промислова трансформація.Система торгівлі викидами дедалі більше стає частиною цієї економічної архітектури. Йдеться вже не лише про те, як скоротити викиди, а й про те, де за 10 або 15 років вироблятимуться сталь, цемент, добрива, хімічна продукція, батареї, водень та інші стратегічні товари.Саме цей сигнал є принциповим для України, адже ми маємо інтегруватися не в модель Європейського Союзу двадцятирічної давнини, а в ту економічну модель, яку він формує сьогодні.Механічне копіювання правил тут не спрацює, оскільки Україна входить у цей процес за зовсім інших стартових умов.Український бізнес одночасно відновлює виробничі потужності, працює в умовах воєнних ризиків, стикається з дорожчим капіталом, нестабільною логістикою, високими страховими витратами та потребою масштабної технологічної модернізації.Саме тому промисловість модернізується не завдяки новим платежам, а завдяки доступу до капіталу.НСТВ визначатиме не лише ціну викидів, а й вартість капіталуДля великої промисловості це, можливо, найважливіший аспект майбутньої системи.Металургійний комбінат, цементний завод, підприємство хімічної промисловості чи виробник мінеральних добрив не можуть пройти технологічну трансформацію лише за рахунок поточного прибутку. Такі проєкти мають довгі інвестиційні цикли, потребують сотень мільйонів, а іноді й мільярдів євро капіталовкладень і плануються на д
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 серпня 2026
