Останній дім – не в Україні: де насправді поховали Марка Вовчка і чому це не історія про зраду
Ця обставина може дивувати тих, хто звик асоціювати Марка Вовчка насамперед з українською літературою. Однак її біографія була пов'язана з різними містами й країнами, а останньою адресою письменниці став кавказький Нальчик.
Марко Вовчок – літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, української письменниці й перекладачки XIX століття. Вона народилася 10 (22) грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Орловської губернії.
У своїх творах письменниця порушувала теми кріпацтва, людської гідності, нерівності та життя селян. Її проза вирізнялася увагою до жіночих доль і соціальної несправедливості. Найбільшу популярність Марко Вовчок здобула після виходу збірки "Народні оповідання", перше видання якої з'явилося в Петербурзі 1857 року.
"Народні оповідання" Марка Вовчка / Фото "Якабу"
Марко Вовчок також перекладала твори з французької, англійської, німецької та польської мов. Її літературна діяльність не обмежувалася українською прозою, хоча саме українська культура згодом стала головним простором її літературної репутації.
Походження псевдоніма "Марко Вовчок" остаточно не встановлене. Існує кілька версій: його пов'язують із прізвищем першого чоловіка письменниці Опанаса Марковича, участю Пантелеймона Куліша у створенні псевдоніма, а також із родинним переказом про пращура Марка, прозваного Вовком.
Це цікаво! Подейкують, що у Марко Вовчок був закоханий Тарас Шевченко, а Пантелеймон Куліш пропонував їй утекти до Європи.
Життя Марка Вовчка було пов'язане з кількома містами. Вона жила в Петербурзі, певний час перебувала у Франції, а останні роки провела на Кавказі.
У 1906 році письменниця оселилася в Долинську – тодішньому хуторі неподалік Нальчика, який нині входить до меж міста. Будинок, де вона прожила останні роки, зберігся: там працює меморіальний будинок-музей Марка Вовчка.
Саме в Долинську завершився її життєвий шлях. Марко Вовчок померла 28 липня (10 серпня) 1907 року. Подвійна дата пояснюється різницею між юліанським і григоріанським календарями.
Повного тексту заповіту Марка Вовчка в доступних музейних і довідкових публікаціях не наведено. Водночас музейні матеріали зазначають, що письменницю поховали на території садиби відповідно до її останньої волі.
Меморіальний комплекс у Долинську об'єднує будинок, у якому жила письменниця, музейну експозицію та її могилу. Завдяки цьому останній період життя Марка Вовчка прив'язаний до конкретного місця, яке зберігає пам'ять про неї.
Це не суперечить її значенню для української культури. Адже місце смерті й поховання не завжди збігається з країною, з якою пов'язаний літературний спадок людини.
Могила Марка Вовчка розташована на території меморіальної садиби. На ній встановлено надгробну плиту з вертикальним залізним хрестом. На написі зазначено дати життя письменниці: 10 (22) грудня 1833 – 28 липня (10 серпня) 1907 року.
Неподалік могили встановлено пам'ятник письменниці. Скульптуру на повний зріст відкрили в Нальчику 1978 року; її автором був український скульптор Василь Фещенко.
Могила Марка Вовчка у Нальчику, фото 1910-х років / фото з книги Твори Марка Вовчка. – Київ-Лейпціг: Українська накладня
Меморіальний будинок-музей у Нальчику зберігає пам'ять про останній період життя Марка Вовчка. Тут поєднані будинок, у якому вона жила, музейна експозиція та могила письменниці.
Її біографія розгортається між різними містами – від маєтку Єкатерининське й Петербурга до Франції та Кавказу. Водночас її творчість, зокрема "Народні оповідання", залишається важливою частиною української літератури.
Тож не варто шукати конспірології. Марко Вовчок побажала, щоб її поховали там, де вона провела свої останні дні. Там же й по сьогоднішній день стоїть її могила.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 серпня 2026
