Де у Львові найчистіше повітря та як його перевіряють
У Львові якість повітря перевіряють на перехрестях і за допомогою стаціонарних станцій. За останній рік повітря у місті стало більш забрудненим.
Виконувачка обовʼязків начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Галина Микітчак розповіла, що, за результатами моніторингу, яке провели у другому кварталі 2026 року, умовно чистим повітря було на семи перехрестях Львова та населених пунктів громади:
На інших 30 перевірених перехрестях повітря віднесли до категорії слабко забрудненого.
Спостереження на перехрестях проводить хімічна лабораторія комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління». Такі перевірки відбуваються щоквартально на 37 визначених перехрестях Львівської громади.
Під час перевірок фахівці визначають рівень забруднення речовинами, характерними для викидів автомобільного транспорту. Зокрема, вимірюють концентрації оксиду вуглецю, оксиду азоту, діоксиду азоту та діоксиду сірки.
Часто обладнання розміщують біля пішохідних переходів або поблизу дороги, де люди безпосередньо перебувають поруч із транспортним потоком. Наприклад, для перехрестя вулиць Мазепи та Миколайчука вказане місце біля пішохідного переходу зі сторони будинку №7 на вулиці Миколайчука.
Результати таких перевірок показують стан повітря у конкретному місці та в конкретний період проведення вимірювань. Це відрізняється від роботи автоматичних станцій, які можуть збирати дані постійно та передавати їх у режимі реального часу.
Про те, як у Львові можна онлайн перевірити якісь повітря, ми раніше розповідали тут.
Показники на тих самих перехрестях можуть відрізнятися залежно від кварталу.
У другому кварталі 2025 року на 21 із 37 перехресть не виявили перевищень жодного з чотирьох показників. Серед локацій без перевищень тоді були перехрестя у Рудному, Лисиничах, Брюховичах, Великих Грибовичах, а також перехрестя вулиць Бандери, Антоновича та Русових. Найвищі показники з перевищеннями оксиду вуглецю та діоксиду азоту фіксували, зокрема, на перехрестях Богдана Хмельницького — Опришківської, Липинського — Богдана Хмельницького, Личаківської — Пасічної та Стрийської — Наукової.
У третьому кварталі 2025 року без перевищень були 22 із 37 перехресть. Найвищі показники забруднення тоді зафіксували біля Верхнього Шувару, на перехрестях Сахарова — Стрийської, Личаківської — Пасічної, Липинського — Богдана Хмельницького та на кількох інших великих транспортних вузлах.
У четвертому кварталі 2025 року перевищень не виявили на 23 із 37 перехресть. Найвищі показники оксиду вуглецю та діоксиду азоту зафіксували на перехрестях проспекту Чорновола, вулиці Городоцької та проспекту Свободи, вулиць Сахарова і Стрийської, Городоцької і Залізничної, а також на інших завантажених транспортних вузлах.
У першому кварталі 2026 року без перевищень жодного з показників залишалися 17 із 37 перехресть. Підвищені показники оксиду вуглецю та діоксиду азоту тоді виявили, зокрема, на перехрестях Мазепи — Миколайчука, Липинського — Богдана Хмельницького, Личаківської — Пасічної, Кульпарківської — Городоцької та біля Верхнього Шувару.
У другому кварталі 2026 року умовно чисте повітря, як вже згадували, зафіксували вже на семи перехрестях. Інші 30 точок віднесли до категорії слабко забруднених.
Зі слів Галини Микітчак, найбільша кількість викидів забруднювальних речовин у громаді пов’язана з транспортом.
На перехрестях автомобілі часто зупиняються, працюють на холостому ходу, розганяються після перемикання світлофора або тривалий час перебувають у заторах. Саме тому такі місця окремо перевіряють на забруднення речовинами, які можуть надходити у повітря через роботу двигунів.
До слова, більше про проблему забрудненого повітря та інші екологічні труднощі у Львові ми нещодавно розповідали у нашому подкасті:
До речі, європейське агентство з довкілля називає дорожній транспорт основним джерелом діоксиду азоту. Викиди транспорту відбуваються близько до землі та часто у густонаселених районах. Тому високі концентрації діоксиду азоту переважно фіксують у великих містах із активним рухом.
Підприємства також здійснюють викиди забруднювальних речовин. Але вони мають працювати згідно з дозволами, які видає департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА.
Перевірки на перехрестях є лише одним із напрямів моніторингу. У 2024–2025 роках у Львівській громаді встановили дві індикативні станції моніторингу атмосферного повітря CAIRNET V3. Вони розташовані за адресами:
Дані цих станцій можна переглядати на міському сайті індексу якості повітря. Інформація оновлюється в режимі реального часу.
Станції вимірюють концентрації твердих часток PM2,5 і PM10, озону, діоксиду азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю. На сайті також зберігаються погодинні дані за 2025 та 2026 роки. Завдяки цьому можна переглядати те, як певний показник змінювався протягом певного періоду.
Ще один стаціонарний пост працює на вулиці Пластовій, 13. Його встановили у 2020 році.
Протягом доби обладнання проводить 72 заміри. Воно визначає вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки, озону, сірководню та аміаку. Окремо вимірюється концентрація пилу PM2,5 і PM10.
Також станція фіксує швидкість і напрямок вітру, температуру та відносну вологість повітря, атмосферний тиск. Ці дані важливі, бо погодні умови можуть впливати на те, як забруднювальні речовини накопичуються або розсіюються.
У вересні 2024 року стаціонарний пост на Пластовій безоплатно передали від ЛКП «Зелене місто» до КП «Адміністративно-технічне управління». Зі слів Галини Микітчак, 2026 році дані з цього посту планують почати відображати на сайті Львівської міської ради. Також цьогоріч міське управління екології планує закупити ще дві індикативні системи моніторингу.
Окрему програму державного моніторингу атмосферного повітря на 2026–2030 роки затвердили і для Львівської області. У Львівській ОВА пояснювали, що вона має допомогти розвивати систему спостережень, покращити збирання та аналіз даних і зробити інформацію про стан повітря доступнішою для мешканців.
Результати щоквартальних перевірок управління екології та природних ресурсів публікує на Порталі відкритих даних Львова. У наборі відкритих даних про вимірювання забруднювальних речовин зберігаються, зокрема, результати щоквартального моніторингу на перехрестях.
У 2025 році місто також створило «Карту точок щоквартального моніторингу якості атмосферного повітря Львівської міської територіальної громади». На ній можна побачити розташування місць, де проводять перевірки.
Показники, які відстежують у Львові, є основними забруднювачами атмосферного повітря. Йдеться про дрібнодисперсний пил, діоксид азоту, озон, діоксид сірки та оксид вуглецю.
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільше доказів негативного впливу на здоров’я є щодо PM2,5, PM10, діоксиду азоту, діоксиду сірки, озону та оксиду вуглецю.
Частинки PM10 можуть проникати глибоко в легені. Менші частинки PM2,5 здатні проходити через легеневий бар’єр і потрапляти до кровоносної системи. Саме тому їхню концентрацію окремо вимірюють автоматичні станції на Величковського, Збиральній та Пластовій.
Якщо мешканці Львова або населених пунктів громади помітили задимлення, сильний неприємний запах чи підозрюють погіршення якості повітря біля свого помешкання, вони можуть звернутися на міську гарячу лінію за номером 1580. Звернення передають відповідним міським службам у межах їхніх повноважень.
У країнах Європи якість повітря вимірюють за допомогою спеціальних станцій. Частину станцій встановлюють біля доріг, заводів і великих перехресть. Інші працюють у житлових районах або за містом.
Станції вимірюють кількість пилу PM10 і PM2,5, діоксиду азоту, діоксиду сірки, озону, оксиду вуглецю та інших речовин. Автоматичні станції можуть передавати дані щогодини. Частину проб повітря окремо перевіряють у лабораторіях. Перед підготовкою річних звітів усі дані додатково перевіряють.
До прикладу, у Польщі якість повітря контролює Головна інспекція охорони довкілля — GIOŚ. Автоматичні станції працюють протягом доби. Вони вимірюють рівень пилу та інших забруднювальних речовин.
Поточні результати публікують на державному порталі якості повітря. На карті можна побачити дані про PM10, PM2,5, діоксид азоту, діоксид сірки та озон. Загальний стан повітря визначають за речовиною, показник якої є найгіршим.
Також у Польщі використовують ручний відбір проб. Повітря можуть збирати протягом 24 годин. Потім пробу передають до лабораторії. Там визначають кількість пилу, бензопірену, бензолу та важких металів.
За результатами моніторингу за 2025 рік, у всіх регіонах Польщі дотрималися норм щодо діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, бензолу, кадмію, нікелю та свинцю. Водночас у 13 зонах було забагато днів із високим рівнем PM10. Найбільш поширеною проблемою залишався бензопірен. Його рівень був вищим за норму у 26 зонах. У GIOŚ пояснювали, що однією з основних причин такого забруднення є опалення приватних будинків у холодний період.
А в Німеччині якість повітря перевіряють установи федеральних земель. Загальні результати збирає Федеральне агентство з довкілля — UBA. У країні працює близько 600 станцій. Частина з них стоїть біля завантажених доріг. Інші розташовані у житлових районах, біля промислових зон і в сільській місцевості.
Це дозволяє окремо побачити забруднення від транспорту та загальний стан повітря у містах і селах. Німецький індекс враховує PM10, PM2,5, діоксид азоту, озон і діоксид сірки.
За попередніми результатами за 2025 рік, на всіх станціях дотрималися чинних норм Європейського Союзу. Для пилу це був восьмий рік поспіль без перевищення чинних норм. Для діоксиду азоту — другий рік поспіль.
Проте все ж середній рівень PM10, PM2,5 і діоксиду азоту був вищим, ніж у 2023 та 2024 роках. У Федеральному агентстві пояснили це, зокрема, забрудненням у лютому та березні 2025 року. Під час холодної та майже безвітряної погоди шкідливі речовини довше залишалися біля землі.
У Чехії якість повітря контролює Чеський гідрометеорологічний інститут — ČHMÚ. Автоматичні станції вимірюють PM10
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 серпня 2026
