Моршинська громада попрощалася із 22-річним захисником Максимом Яциком
Моршинська громада в скорботі провела в останню путь свого захисника – 22-річного лейтенанта Максима Яцика, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів.
Чин похорону пройшов у рідному селі Воля-Задеревацька, де сотні людей зібралися, щоб провести Максима Яцика в останню земну дорогу, повідомляє Район.Моршин.
Зустріч полеглого воїна відбулася з усіма військовими почестями. Жителі громади, рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади та духовенства вийшли, аби віддати шану захиснику, який віддав найдорожче – власне життя за свободу та незалежність України.
Кортеж з тілом воїна громада зустрічала коридором шани, навколішках, з свічками, квітами та українськими стягами в руках.
Прощались із захисником у храмі Святого Архистратига Михаїла УГКЦ. Поховали загиблого воїна на кладовищі в рідному селі, де відбулось заупокійне богослужіння та прощання з загиблим воїном.
Під час прощання отець Андрій звернувся до громади зі словами, які нікого не залишили байдужим. Він зазначив, що Максим Яцик став першим воїном із села Воля-Задеревацька, який загинув, захищаючи Україну.
Його слова стали відображенням болю, який переживає сьогодні не лише родина Максима, а й уся громада.
Максим Яцик був жителем села Воля-Задеревацька Моршинської територіальної громади. Він проходив військову службу у званні лейтенанта та був командиром 2-го екіпажу радіорозвідки маневреної групи розвідувальної роти спеціального призначення.
Свій останній бій військовослужбовець прийняв 1 червня, виконуючи бойове завдання із захисту України.
Поховали воїна з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі, і під прощальні постріли військових, та звуки Державного Гімну України. Прапор з домовини полеглого захисника віддали його батькам.
Біля могили, побратими Максима Яцика за військовою традицією, спільно прочитали «Молитву українського націоналіста».
Цей текст, написав у травні 1936 року діяч ОУН Осип Мащак у в'язниці «Бригідки» під час Львівського процесу. Сьогодні він став сакральним для багатьох українських військових та добровольців як символ незламності, пам'яті про героїв та продовження боротьби. Цю молитву читають під час прийняття нових бійців до підрозділу, перед виконанням бойових завдань, а також проводжаючи в останню путь полеглих побратимів. Для військових це символ вірності Україні, братерства та пам'яті про тих, хто віддав життя за свободу держави.
Пам'ять про Максима Яцика житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх мешканців Моршинської громади. Його відвага, вірність військовій присязі та жертовність назавжди залишаться прикладом справжнього служіння Україні.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 серпня 2026
