Будівля школи №4 у Тернополі: від австрійської гімназії до урядового центру ЗУНР
Будівля Тернопільської загальноосвітньої школи №4 на вулиці Грушевського, 2 є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення. Про її історію розповіла тернополянка Олена Гарбузинська.
Споруда розташована у самому центрі старого Тернополя — між парком імені Тараса Шевченка та драматичним театром. За понад століття вона була не лише навчальним закладом, а й урядовою резиденцією ЗУНР, військовим шпиталем, адміністративною будівлею та Палацом творчості школярів.
На початку ХХ століття Тернопіль активно розвивався, а Перша класична гімназія вже не могла прийняти всіх охочих навчатися. У 1905–1906 роках міський магістрат викупив ділянку між вулицями Костюшка та Святоіванівською для будівництва Другої державної тернопільської гімназії.
Проєкт розробляли віденські архітектори. Будівництво тривало з 1905 до 1908 року, а урочисте освячення Другої польської гімназії відбулося 18 листопада 1911 року.
На час відкриття це була одна з найсучасніших будівель Тернополя. Вона мала повну електрифікацію, простори світлі класи, гімнастичну залу, шкільний театр, бібліотеку та спеціалізовані кабінети для занять із фізики, біології, археології, географії, історії та рисунку.
Первісно будівля була виконана в стилі еклектики з класичними рисами та елементами архітектурного мінімалізму. Фасад прикрашали руст, прості карнизи та фронтони над входами.
З 1911 року біля сходового маршу центрального входу стояла скульптура польського поета Юліуша Словацького з білого мармуру. Її знищили під час боїв у 1944 році.
Однією з архітектурних особливостей споруди є кругле матове вікно-світлик над вхідними дверима у стилі сецесії. За словами Олени Гарбузинської, його створили у тій самій майстерні, що й ковані двері Домініканського собору.
Під час боїв за Тернопіль навесні 1944 року будівля зазнала значних руйнувань. Відбудова тривала з 1949 до 1952 року. Саме тоді фасад змінили під впливом радянського монументалізму: добудували колонний портик, аркаду, фронтон і коринфські колони.
Під час Першої світової війни навчання у гімназії зупинили. Будівлю реквізували для військових потреб: тут розміщувалася військова частина, а згодом — шпиталь Червоного Хреста.
Особливе місце в історії споруди займають події листопада 1918 — січня 1919 років. Після вимушеного відступу зі Львова будівля стала політичним центром Західноукраїнської Народної Республіки. Тут розмістився Державний Секретаріат — вищий виконавчий орган ЗУНР.
У цих стінах працювали діячі української державності: Кость Левицький, Сидір Голубович, Дмитро Вітовський, Лонгин Цегельський, Олександр Барвінський, Микола Чубатий та генерал Михайло Омелянович-Павленко.
У 1935 році гімназія отримала ім’я уродженця Тернопільщини, поета Юліуша Словацького. Сьогодні у школі №4 діє музейна кімната, присвячена поетові.
Після приходу радянської влади у 1939 році тут відкрили міську середню школу. Після руйнувань 1944 року відбудовану споруду з 1952 до 1985 року використовували державні установи. Тут працювали обласний виконавчий комітет, міський відділ народної освіти, управління у справах культури та релігії, а також міський Палац піонерів.
1 вересня 1986 року до будівлі переїхала Тернопільська середня школа №4, заснована у 1945 році. Тоді ж заклад отримав перший в області комп’ютерний клас і статус школи з поглибленим вивченням інформатики.
З будівлею пов’язані імена багатьох відомих діячів. Серед педагогів гімназії були українсько-польський психолог, лікар і філософ Степан Балей, математик і діяч культури Никифор-Еміліян Садовський, польський географ та історик науки Юзеф Сташевський.
Серед учнів і випускників — композитор, народний артист України, Герой України Ігор Поклад, професорка Тернопільського національного медичного університету Олена Самогальська, історик та археолог Олег Гаврилюк, майор УПА Мар’ян Лукасевич, художник і реставратор Діонізій Шолдра, польський історик-архівіст Чеслав Бліхарський та історик-медієвіст Броніслав Влодарський.
Будівля школи №4 залишається однією з важливих історичних споруд Тернополя, у якій поєдналися освітня, архітектурна, військова та державотворча історія міста.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 серпня 2026
