Гранти для бізнесу: фінансові пропозиції для ММСП, ветеранів і представників креативних індустрій
Можна отримати від $5 000 до €100 000ltr style=line-height:1.38;margin-top:0pt;margin-bottom:0pt;>У новій добірці «Грантів для бізнесу» – локальні та міжнародні програми і проєкти для мікро-, малого та середнього бізнесу, підприємств аграрного й переробного сектору, а також представників виконавських мистецтв. Один із проєктів пропонує підтримку на впровадження інноваційних бізнес-моделей для медіа – які умови та скільки грошей?Навчання і грант до 1 000 000 грн для започаткування та розвитку ветеранського бізнесуltr style=line-height:1.38;margin-top:0pt;margin-bottom:0pt;>Грантодавець: ГО «Редут Бізнес» у партнерстві з KSE Graduate Business School у межах платформи інтеграції «ЖИТИ НАЗУСТРІЧ».Fri, 31 Jul 2026 15:00:00 +030020308191Публікаціїhttps://mind.ua/publications/20308191-granti-dlya-biznesu-finansovi-propoziciyi-dlya-mmsp-veteraniv-i-predstavnikiv-kreativnih-industrijhttps://mind.ua/publications/20308191-granti-dlya-biznesu-finansovi-propoziciyi-dlya-mmsp-veteraniv-i-predstavnikiv-kreativnih-industrij#comment_header_layerНовини розділу Публікації на mind.uaгранти,бізнесПолювання на дропів та контроль усіх переказів. Як НБУ пропонує змінити правила моніторингу платіжних операційІ чому навіть у сумлінних клієнтів можуть виникнути проблеми з банкамиНещодавно Національний банк оприлюднив проєкт постанови, яка впроваджує єдині вимоги щодо організації моніторингу платіжних операцій для банків та інших постачальників платіжних послуг. Назва документа «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями». Йдеться про спроби НБУ посилити контроль за платежами та переказами.Згідно з текстом постанови, учасники платіжного ринку будуть відстежувати операції практично в режимі реального часу, оцінювати рівень ризику кожної трансакції, використовувати автоматизовані системи виявлення шахрайства, формувати списки неблагонадійних клієнтів і встановлювати для них окремі ліміти.По суті ці правила стануть доповненням до вже чинних обмежень. Зокрема, це меморандум, який банки підписали ще у грудні 2024 року. Спочатку він стосувався р2р-переказів і встановлював ліміти на платіжні операції між фізособами. Але у травні 2026 року в меморандумі з'явилися обмеження також для окремих категорій підприємців і компаній з ознаками фіктивної діяльності.Тепер НБУ своєю постановою пропонує перейти від окремих заходів щодо боротьби з дропами та підозрілими переказами до комплексної системи постійного моніторингу всіх безготівкових платежів.Mind розбирався, які нові повноваження матимуть банки і як це може вплинути на їхніх клієнтів.Нова комплексна система контролю: що саме пропонує НБУНацбанк уперше на нормативному рівні хоче закріпити обов'язок банків та інших постачальників платіжних послуг створити комплексну систему контролю за платіжними операціями.Головна мета – не допустити використання платіжної інфраструктури для шахрайства та іншої протиправної діяльності. Причому виявлення підозрілих платежів відбуватиметься за єдиними принципами, а не за внутрішніми правилами кожної окремої фінустанови.Для цього НБУ пропонує запровадити три обов'язкові елементи:моніторинг платіжних операцій;щоденну реконсиляцію (звірку) платіжних операцій;заходи запобігання міскодингу – неправомірного обходу обмежень або заниження комісій за допомогою MCC-кодів (вони визначають вид діяльності продавця / постачальника послуг під час оплати банківською карткою).При цьому НБУ наголошує, що в цьому випадку не йдеться про фінансовий моніторинг у розумінні законодавства про протидію відмиванню доходів. Новий механізм працюватиме паралельно з чинними процедурами та виконуватиме іншу функцію. Його завдання – виявляти підозрілі, помилкові та потенційно шахрайські платіжні операції.Саме для цього банки муситимуть на постійній основі відстежувати платежі клієнтів, проводити їхній аналіз і попереджати міскодинг, за допомогою якого в низці випадків підприємці та компанії підміняють призначення платежів, що дозволяє їм уникати оподаткування й легалізувати тіньову виручку.Тобто НБУ ставить перед учасниками фінринку завдання створити таку систему, яка дозволить завчасно виявляти ризиковані та сумнівні трансакції і навіть блокувати спроби їх проведення.Які дії клієнтів вважатимуться підозрілимиПроєкт постанови передбачає, що моніторинг поширюватиметься фактично на всі платіжні операції незалежно від того, це перекази між фізичними особами, платежі підприємців чи оплата товарів і послуг.На практиці це означає, що кожну операцію автоматично перевірятимуть за заздалегідь встановленими правилами та маркерами ризику. Банк повинен буде оцінити, чи відповідає платіж звичайній фінансовій поведінці клієнта, чи не має він ознак шахрайства або іншої протиправної діяльності та чи не вимагає операція додаткової перевірки.Зокрема, підвищений інтерес із боку фінустанов викликатимуть:1. Використання численних рахунків і карток. Клієнт одночасно відкриває багато рахунків чи банківських карток без очевидної необхідності. Питання в банку можуть виникнути і при використанні кількох рахунків одночасно, якщо це не відповідає звичайній фінансовій поведінці клієнта.2. Занадто велика кількість переказів. Система моніторингу звертатиме увагу на клієнтів, які за короткий час отримують чи надсилають багато платежів. Як приклад НБУ наводить ситуацію, коли менш як за годину на рахунок надходить понад 10 окремих поповнень.3. Транзитний рух грошей. Якщо кошти, що надійшли на рахунок, практично відразу переводяться далі, а залишок постійно залишається мінімальним – це одна з найважливіших ознак ризику. Така модель характерна для так званих дропів – клієнтів, через рахунки / картки яких проходять чужі гроші.4. Ознаки ведення бізнесу через особистий рахунок / картку. Фізична особа регулярно отримує численні однотипні перекази з однаковими сумами або призначення платежів містить ознаки оплати товарів чи послуг. Банк може розцінити це як використання особистого рахунку для підприємницької діяльності.5. Маніпуляції з пристроями для доступу до мобільного та інтернет-банкінгу. Під підозру можуть потрапити часті зміни фінансового номера телефону, IP-адреси, мобільних пристроїв, IMEI або інших технічних параметрів. Окремим фактором ризику стане ситуація, коли тим самим пристроєм користуються одночасно кілька клієнтів, які ніяк не пов'язані між собою.6. Нелогічна географія операцій. Платежі здійснюються практично одночасно з різних віддалених один від одного регіонів України (або навіть різних країн), фізично переміститися між якими за такий проміжок часу неможливо. Система сприйме це як ознаку компрометації рахунку.7. Концентрація переказів між фізичними особами. Один клієнт регулярно відправляє гроші великій кількості різних одержувачів або, навпаки, безліч різних власників рахунків / карток постійно перераховують кошти одній фізичній особі в обсягах, кількості або з періодичністю, які істотно відрізняються від поведінки більшості клієнтів.Є й інші маркери, які свідчать на підозрілість трансакцій. Зокрема це: велика кількість кредитних операцій (видача / погашення кредитів); зарахування виграшів від азартних ігор, яким не передувало поповнення ігрових рахунків; використання торговцями призначень платежу, що є нетиповими для їхньої сфери діяльності.Як і для чого банки складатимуть фінансовий портрет кожного клієнтаТакож під моніторинг потраплятимуть операції, які не відповідають звичайному профілю власника рахунку. Уточнимо, що банки і зараз аналізують фінансові звички своїх клієнтів для виявлення підозрілих операцій. Але НБУ пропонує значно деталізувати цей підхід і фактично закріплює обов'язковість формування поведінкового профілю користувача.Аналізуючи операції, фінансові установи враховуватимуть, які суми фізособа зазвичай переказує, кому відправляє гроші, у який час доби здійснює платежі, як часто отримує перекази, куди зазвичай витрачає кошти тощо.Наприклад, клієнт роками отримує на картку лише зарплату, оплачує комунальні послуги, розраховується в магазинах і періодично переказує гроші родичам. Але потім він раптово починає щодня приймати десятки переказів від незнайомих третіх осіб, перераховує великі суми новим одержувачам або проводить платежі в незвичайний для себе час (вночі). Така активність може бути визнана нетиповою, а операції – піддані додатковій перевірці.Не лише моніторинг: як банки боротимуться з міскодингомКрім нових правил моніторингу клієнтів, проєкт постанови містить низку технічних вимог до організації внутрішніх процесів банків та інших учасників платіжної інфраструктури:для того щоб своєчасно виявляти помилки, невідповідності або технічні збої, фінустанови щодня автоматично звірятимуть дані про проведені платежі за декількома параметрами: ідентифікатор операції, сума, дата, дані одержувача (ПІБ або назва компанії);провайдери платіжних послуг регулярно перевірятимуть діяльність торговців, аналізуватимуть їхні сайти, платіжні потоки, а за потреби навіть проводитимуть контрольні закупівлі. Це необхідно для того, щоб бізнес-контрагенти використовували коректний код MCC і не маскували реальний характер своєї діяльності для обходу обмежень і правил управління ризиками.Попри те що ці кроки мають переважно технічний характер і безпосередньо не змінюють порядок проведення операцій для звичайних клієнтів, вони є важливою частиною тих змін, які розробив НБУ.Адже по суті Нацбанк вимагає, щоб банки не лише аналізували окремі підозрілі операції, а й вибудували повноцінну систему контролю якості платежів, здатну своєчасно виявляти як протизаконні схеми, так і технічні порушення при обробці платежів.Що відбуватиметься з потенційно сумнівними платежамиСпрацювання системи моніторингу ще не означає автоматичної відмови у проведенні платежу чи заморожування рахунку. Буде передбачено багатоступеневу процедуру перевірки підозрілої або ризикової операції.Спочатку система фінустанови надає трансакції один із трьох рівнів ризику:низький ризик – операція проводиться без додаткових дій;середній ризик – банк може тимчасово зупинити платіж, вимагати його підтвердження з боку кл
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 липня 2026
