Нацбанк знизив курс долара до 44,69 грн на 31 липня
Упродовж липня курс валюти залишався у вузькому діапазоні завдяки інтервенціям НБУОфіційний курс долара США щодо гривні знизився на 19 копійок, євро подешевшало на стільки ж.Про це свідчать дані Національного банку України.Офіційний курс на п'ятницю, 31 липня, становить 44,69 грн за долар США (-19 коп.) та 51,27 грн за євро (-19 коп.). Курс злотого, навпаки, зріс на 10 коп. – до 11,90 грн.За даними minfin.com.ua, готівковий курс валют в українських обмінниках є таким: долар – 44,52/44,98 грн, євро – 50,97/51,67 грн, злотий – 11,65/12,04 грн.У касах банків станом на 31 липня курси валют (купівля/продаж) такі: у ПриватБанку – 44,35/44,95 грн за долар, 50,80/51,80 грн за євро та 11,55/12,10 грн за злотий; в Ощадбанку – 44,60/44,95 грн за долар і 51,10/51,80 грн за євро; у ПУМБ – 44,50/45,10 грн за долар, 51,30/52,00 грн за євро та 11,75/12,05 грн за злотий; в Укргазбанку – 44,50/45,00 грн за долар, 51,10/51,65 грн за євро та 11,30/12,20 грн за злотий; у «Райффайзен» – 11,30/12,30 грн за злотий.Експерти зазначають, що впродовж липня офіційний і готівковий курси долара трималися в доволі вузькому діапазоні – 44,4–44,8 грн, що пояснюють активною політикою Нацбанку, який стримував курсові коливання завдяки валютним інтервенціям та достатньому рівню міжнародних резервів.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що долар дешевшає, євро зростає: НБУ оновив курси валют на 31 липня. Наприкінці робочого тижня гривня демонструє різноспрямовану динаміку на валютному ринку.Fri, 31 Jul 2026 10:08:00 +030020308175Новиниhttps://mind.ua/news/20308175-nacbank-zniziv-kurs-dolara-do-4469-grn-na-31-lipnyahttps://mind.ua/news/20308175-nacbank-zniziv-kurs-dolara-do-4469-grn-na-31-lipnya#comment_header_layerНовини на mind.uaКУРСИ ВАЛЮТ СЬОГОДНІ,КУРСИ ВАЛЮТНБУ підвищив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік до 1,8%Регулятор погіршив оцінку на 2028 рік через ризики, пов'язані з війною на Близькому СходіНаціональний банк України переглянув прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік у бік підвищення – з 1,3% до 1,8%.Про це під час монетарного брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.За його словами, економіка почне активніше відновлюватися вже у другому півріччі завдяки збільшенню державних видатків, розвитку оборонної промисловості та кращому врожаю. Пишний пояснив, що позитивну динаміку забезпечать м'якша фіскальна політика, значний економічний ефект від локалізації виробництва озброєння за підтримки міжнародних партнерів, а також вищий, ніж торік, урожай.За оцінками Нацбанку, у II кварталі 2026 року реальний ВВП зріс на 0,8% у річному вимірі – після скорочення на 0,6% у І кварталі. Поліпшенню показників, за даними регулятора, сприяли стабілізація роботи енергосистеми, збільшення бюджетних видатків і зменшення невизначеності щодо міжнародної фінансової підтримки. Водночас негативний вплив на економіку й надалі мають посилення російських атак на логістичну інфраструктуру, енергетичні об'єкти та підприємства, а також блокування морських портів.НБУ залишив без змін прогноз економічного зростання на 2027 рік – 2,8%; очікується, що його підтримають інвестиції у виробничі потужності, стабілізація енергетичної системи, збільшення врожайності та стійкий споживчий попит. Водночас прогноз на 2028 рік регулятор погіршив із 3,7% до 3%.Серед ключових ризиків, пов'язаних із перебігом війни, у Нацбанку назвали можливе збільшення бюджетних видатків на забезпечення обороноздатності та відбудову країни, що може призвести до подальшого розширення внутрішнього попиту, зокрема на імпорт, а також посилення тиску на заробітні плати через поглиблення дефіциту робочої сили та збереження негативних міграційних тенденцій. Крім того, за оцінкою регулятора, зберігається ризик порушення стабільності або зміни обсягів міжнародного фінансування.В НБУ також зазначили, що протягом останніх тижнів зросли ризики, пов'язані з війною на Близькому Сході: ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація конфлікту може посилити негативні наслідки для економіки України, а також погіршити міжнародну безпекову ситуацію й одночасно збільшити спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що НБУ стимулюватиме банки ефективніше управляти власною ліквідністю. Операційні зміни впроваджуватимуть поетапно, зважаючи на активність банків на ринку депозитів.Fri, 31 Jul 2026 10:03:00 +030020308174Новиниhttps://mind.ua/news/20308174-nbu-pidvishchiv-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayini-na-2026-rik-do-18https://mind.ua/news/20308174-nbu-pidvishchiv-prognoz-zrostannya-vvp-ukrayini-na-2026-rik-do-18#comment_header_layerНовини на mind.uaНБУ,ВВПВід публічно-приватного партнерства до муніципальних облігацій: як громадам залучати приватний капітал до відбудовиГромадам потрібне не одне рішення, а набір інструментівПід час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську тема залучення приватного капіталу звучала практично в кожній дискусії про відбудову. Це закономірно: за останньою оцінкою Уряду України, Світового банку, Європейської Комісії та ООН, потреби країни у відновленні вже сягають майже 588 млрд доларів США протягом наступного десятиліття. За таких масштабів відбудова неможлива без активної участі бізнесу та приватних інвесторів.Водночас в українському професійному середовищі розмова про участь бізнесу у відновленні громад часто зводиться до одного інструменту – публічно-приватного партнерства (ППП). На практиці ж відбудова потребуватиме значно більш гнучкого підходу. Для одних проєктів доречними можуть бути концесії, для інших – енергосервісні контракти, спільні підприємства чи муніципальні облігації. Саме тому сьогодні варто говорити про набір інструментів залучення приватного капіталу до розвитку громад, пише в колонці для Mind Юрій Кацер, партнер, керівник напряму юридичних послуг KPMG в Україні.Чому ППП не є універсальною відповіддюЗа останні роки Україна суттєво оновила законодавство у сфері ППП. З'явилися додаткові гарантії для інвесторів, можливість довгострокових бюджетних зобов'язань з боку громад, інструменти забезпечення стабільності умов реалізації проєктів. Це створює значно кращі умови для співпраці між державою та бізнесом, ніж ще кілька років тому.Проте навіть найкраще законодавство не скасовує головної проблеми – часу. Повноцінна підготовка проєкту ППП передбачає концепцію, техніко-економічне обґрунтування, погодження структури проєкту та конкурсні процедури. На практиці це може займати роки. Для проєктів, які необхідно реалізовувати вже сьогодні, така тривалість часто стає критичним обмеженням. Отже, відбудова не може спиратися виключно на класичну модель ППП. Це не означає, що ППП є неефективним інструментом. Навпаки, для масштабних інфраструктурних проєктів він часто залишається оптимальним рішенням. Однак він не повинен розглядатися як єдиний механізм залучення приватних інвестицій.Які інструменти громади можуть використовувати вже заразЗалежно від масштабу та специфіки проєкту громади можуть залучати приватний капітал через різні механізми.Для проєктів з енергоефективності вже давно працюють енергосервісні контракти (ESCO), які дозволяють здійснювати модернізацію за рахунок майбутньої економії ресурсів.Для більших інфраструктурних проєктів можуть використовуватися як механізми ППП, так і концесії. У певних випадках доцільним рішенням може стати створення спільних підприємств між громадою та інвестором. Окремий напрямок, який поки що не використовується в Україні, – муніципальні облігації та інші інструменти ринку капіталу. Вибір інструменту має залежати від специфіки проєкту, його економічної моделі та бажаних строків його реалізації.Інвестор дивиться насамперед на економіку проєктуДуже часто дискусія про інвестиції концентрується навколо юридичних механізмів. Проте для інвестора визначальним фактором залишається фінансова життєздатність проєкту.Особливо це стосується концесійних моделей, де переважна частина операційних ризиків переходить до приватного партнера. Якщо джерело доходів є незрозумілим або залежить від політично чутливих рішень, зокрема тарифної політики, інвестиційна привабливість проєкту різко знижується.Успішний проєкт починається не з юридичної структури, а з відповіді на просте питання: за рахунок чого інвестор поверне вкладені кошти.Найкраща законодавча база не спрацює там, де немає зрозумілої бізнес-моделі.Чому окремі інструменти використовуються недостатньоПопри наявність інструментів для залучення приватного капіталу, їх використання часто стримує обережність у прийнятті управлінських рішень на рівні громад.Наприклад, спільні підприємства можуть бути доволі гнучким та швидким інструментом реалізації проєктів. На практиці органи місцевого самоврядування часто остерігаються прийняття рішень там, де законодавство залишає простір для управлінського розсуду.Через це окремі моделі співпраці, зокрема спільні підприємства, поки що використовуються значно рідше, ніж могли б. Одним із вагомих бар’єрів для ефективного залучення приватного капіталу до реалізації муніципальних проєктів залишається недостатнє розуміння та використання українськими правоохоронними органами концепції нормального бізнес ризику при прийнятті органами місцевого самоврядування управлінських рішень. Тому важливо не лише створювати нові інструменти, а й забезпечувати можливість їх практичного використання.Що необхідно для успішного партнерства держави та бізнесуНасамперед громаді варто починати не з вибору юридичного механізму, а з визначення самого проєкту. Потрібно чітко відповісти на кілька базових питань: яку проблему має вирішити проєкт, хто стане його кінцевим користувачем, чи існує потенційний попит та які джерела доходів можуть забезпечити його фінансову стійкість.У контексті процедури управління публічними інвестиціями (УПІ) цей етап відповідає ініціації проєкту та формуванню концепції, що надалі лягає в основу попереднього техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).Наступний крок – оцінити, який саме механізм залучення приватного капіталу найбільше відповідає економічній моделі проєкту. Не кожен об'єкт потребує
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 липня 2026
