9 рятувальників загинули на Херсонщині від обстрілів РФ: чому ДСНС не завжди виїжджає на пожежі
Зображення: Вгору
З початку 2024 року на деокупованій частині Херсонської області зафіксовано 224 пожежі, спричинені воєнними діями, проте рятувальники не завжди можуть їх ліквідувати через загрозу повторних обстрілів. У деякі населені пункти області підрозділи ДСНС взагалі не виїжджають.
Повідомлення про пожежі, викликані російськими обстрілами, приймають диспетчери Регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях за номером 101. Під час виклику рятувальників важливо вказати точну адресу або максимально детально описати місце події. Якщо пожежа виникла у багатоповерхівці, необхідно назвати поверх займання. Також слід повідомити, що саме сталося: пожежа, руйнування будівлі, чи є люди під завалами, і, за можливості, що спричинило надзвичайну ситуацію. Обов’язково потрібно залишити своє ім’я та номер телефону для уточнення деталей.
Додатково ДСНС отримує інформацію про пожежі від Національної поліції України, місцевих органів самоврядування, військових адміністрацій та інших екстрених служб.
Коли після обстрілу одночасно виникає кілька пожеж, до їхньої ліквідації залучають підрозділи з різних пожежно-рятувальних частин. Рятувальників насамперед направляють туди, де існує найбільша загроза життю та здоров’ю людей. Начальник оперативного чергування Регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях, ґрунтуючись на отриманій інформації, визначає, які підрозділи та техніку направити на місце подій. Якщо це лише пожежа, залучаються пожежно-рятувальні підрозділи. У випадку руйнувань або людей під завалами додатково направляються аварійно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та інші необхідні сили.
Начальник сектору зв’язків із медіа та роботи з громадськістю ГУ ДСНС у Херсонській області Микола Буцула пояснив, що після прибуття на місце події керівник гасіння пожежі або аварійно-рятувальних робіт спочатку оцінює ситуацію. Він перевіряє загрозу повторного обстрілу, можливі обвали пошкоджених конструкцій, наявність вибухонебезпечних предметів та інтенсивність пожежі. Лише після цього ухвалюється рішення про початок робіт. Через активні бойові дії або повторні атаки роботи можуть тимчасово відкласти, поки безпекова ситуація не дозволить їх продовжити. Під час робіт оперативна обстановка постійно оцінюється, і у разі загрози повторного обстрілу особовий склад відводять у безпечне місце. Роботи відновлюються після усунення небезпеки. Після ліквідації основної пожежі рятувальники ретельно проливають конструкції, щоб запобігти прихованим осередкам вогню, які можуть виникнути від повторних ударів.
Основні завдання підрозділів ДСНС визначені Кодексом цивільного захисту України. В умовах воєнного стану рятувальники у взаємодії з іншими службами надають допомогу населенню в межах своїх повноважень для порятунку людей та забезпечення безпеки. Серед головних завдань після обстрілів — пошук постраждалих, деблокування людей з-під завалів, їх евакуація із небезпечної зони та передача бригадам екстреної медичної допомоги. За потреби, рятувальники надають домедичну допомогу: зупиняють кровотечі, накладають турнікети, проводять серцево-легеневу реанімацію. Також вони евакуюють домашніх тварин із пошкоджених або охоплених вогнем будівель. Після завершення рятувальних робіт фахівці ДСНС обстежують пошкоджені будівлі, розбирають завали, демонтують аварійні елементи та усувають інші небезпеки. Проте рятувальники не оцінюють придатність пошкоджених будівель для подальшого проживання — цим займаються уповноважені спеціалізовані організації.
На Херсонщині існують населені пункти, де через високий рівень небезпеки підрозділи ДСНС не можуть безпечно виконувати свої завдання, адже життя та безпека особового складу залишаються пріоритетом. З початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово обстрілювали місця роботи рятувальників. За цей час загинуло 9 працівників ДСНС, ще 64 отримали поранення. Микола Буцула підкреслив: “Кожна втрата – біль усієї родини ДСНС”.
Раніше мешканка Інженерного та староста Дніпровського старостинського округу розповідали журналістці «Вгору» про ліквідацію пожеж підручними засобами, оскільки ці населені пункти входять до зони, куди рятувальники не можуть дістатися через безпекову ситуацію.
Якщо займання незначне, життям нічого не загрожує, а людина вміє користуватися вогнегасником, можна спробувати загасити пожежу первинними засобами. До них належать: вогнегасники, ящики з піском, ємності з водою, негорючі теплоізоляційні покривала, пожежні відра, совкові лопати та інший пожежний інструмент (кирки, сокири, багри, ломи). Проте, якщо вогонь швидко поширюється, або є загроза повторного обстрілу чи руйнування будівлі, не варто намагатися гасити пожежу власноруч. У таких випадках потрібно негайно залишити територію та перейти у безпечне місце. Бажаючі здобути знання про дії під час займання та використання первинних засобів пожежогасіння можуть долучитися до команд пожежогасіння, про формування яких задля посилення спроможності громади нещодавно повідомили у Херсонській МВА.
Херсонська громада отримає 2 тисячі вогнегасників, які передадуть мешканцям районів, що потерпають від російських обстрілів та атак дронів.
На Херсонщині 22 червня через російські обстріли загинув 67-річний чоловік у Станіславі, ще 12 людей отримали поранення.
17 липня російські військові обстріляли Херсонський та Бериславський райони, вбивши двох людей та поранивши 17. Пошкоджено будинки та автомобілі.
За матеріалами: Вгору
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 липня 2026
