$5 млрд або кримінальна справа: Казахстан висунув жорсткий ультиматум західним нафтовим компаніям
Влада Казахстану пред’явила ультиматум керівникам західних нафтових компаній, які розробляють Кашаганське нафтове родовище — друге за величиною в Каспійському морі, яке належить країні (після Тенгізського). Якщо менеджери негайно не виплатять 5 мільярдів доларів до казахстанського держбюджету, проти них буде порушено кримінальну справу, йдеться у документі, отриманому агентством Reuters, пише haggin.az
Конфлікт між «Північно-Каспійським операційним центром» (NCOC), який експлуатує Кашаганське родовище, та урядом Казахстану триває вже давно. У 2023 році уряд оштрафував консорціум, до складу якого входять західні гіганти Shell, Eni, TotalEnergies та Exxon Mobil, на 5 мільярдів доларів, звинувативши його у зберіганні більшої, ніж дозволено законом, кількості сірки, що призвело до завдання шкоди навколишньому середовищу.
Однак консорціум заперечує звинувачення у завданні шкоди навколишньому середовищу та ухиляється від сплати штрафу. NCOC оскаржив рішення уряду Казахстану у міжнародному арбітражному суді. У консорціумі стверджують, що стягнення штрафу до завершення апеляційного розгляду суперечить умовам угоди про розподіл продукції.
Сірка є побічним продуктом видобутку та переробки сирої нафти, і для покращення якості нафти її необхідно відокремлювати від сирої нафти. Штраф пов’язаний з порушеннями, виявленими під час перевірки наземних переробних підприємств «Кашаган» поблизу міста Болашак, які видаляють з потоку вуглеводнів отруйний сірководень, а елементарна сірка утворюється як побічний продукт процесу приведення нафти у відповідність до ринкових стандартів.
У ході перевірок, проведених Міністерством екології та природних ресурсів Казахстану у 2022 році, було виявлено, що NCOC зберігає надмірні обсяги сірки на відкритому повітрі поблизу об’єктів у Болашаку. При цьому були порушені норми зберігання сірки та запобігання її розповсюдженню у навколишнє середовище під впливом вітру. У судових документах йдеться про те, що NCOC отримав дозвіл на зберігання лише 730 тисяч тонн сірки, тоді як інспектори виявили на складах понад 1,7 мільйона тонн.
Міністерство юстиції попередило, що якщо консорціум добровільно не виплатить штраф до 20 липня, влада може застосувати «примусові заходи» щодо оператора консорціуму (KazMunayGaz) та його партнерів, а також накласти новий штраф у розмірі 10 відсотків від суми.
Однак, незважаючи на встановлений термін, консорціум не виплатив штраф, і два незалежні джерела повідомили Reuters, що Міністерство юстиції Казахстану надіслало офіційного листа керівництву операційної компанії з попередженням про кримінальну відповідальність.
Експерти вважають, що цей ультиматум є серйозною ескалацією давнього конфлікту між Казахстаном та західними компаніями, які розробляють його великі нафтові родовища.
Згідно з документом, на який посилається агентство Reuters, Міністерство юстиції надіслало листа Джанкарло Руіу, виконавчому директору оперативного підрозділу NCOC, з попередженням про можливість порушення проти нього кримінальної справи.
Поки незрозуміло, як дії проти NCOC можуть вплинути на видобуток на родовищі Кашаган, яке видобуває близько 430 тисяч – 450 тисяч барелів на добу. Розробка родовища здійснюється консорціумом «Північний Каспійський проект», до складу якого входять міжнародні компанії та державна казахстанська нафтова компанія «КазМунайГаз».
До акціонерів консорціуму входять «КазМунайГаз» з часткою 16,88%, Eni, Shell, ExxonMobil і TotalEnergies з часткою по 16,81%, китайська CNPC володіє 8,33% акцій, а японська INPEX Ltd – 7,56%.
«Кашаган» — одне з найбільших у світі родовищ нафти, його запаси оцінюються в 9–13 мільярдів барелів, а його розробка коштувала партнерам більш ніж 50 мільярдів доларів через неодноразові технічні затримки. Сірчистий побічний продукт, що накопичується у величезних купах поблизу Каспійського моря, давно викликає екологічні проблеми, що й спричинило цей штраф.
Слід зазначити, що Казахстан подав кілька позовів до швейцарських та шведських судів проти західних нафтових компаній, які розробляють родовища «Кашаган» та «Карачаганак», вимагаючи від них загалом 166 мільярдів доларів. У цю суму входить і поточний штраф у розмірі 5 мільярдів доларів.
Масштабний позов обумовлений звинуваченнями у затримках виконання контрактів, перевитраті коштів, хабарництві та величезних збитках внаслідок затримок у реалізації проектів.
Західні нафтові гіганти уклали контракти на розробку родовищ під час правління Нурсултана Назарбаєва. Казахстанська влада вважає, що умови цих контрактів були несправедливими, а консорціум західних компаній нібито порушив зобов’язання щодо розподілу продукції, завищив витрати та затримав початок видобутку на роки. У результаті значну частину доходів, які мали надійти до бюджету Казахстану, було втрачено.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 липня 2026
