В Ірані закликають до вбивства європейських політиків: спецслужби ЄС готуються до можливих атак
У політичних колах Німеччини наростає тривога через загрози замахів з боку іранських спецслужб на лідерів провідних європейських держав, включаючи канцлера ФРН Фрідріха Мерца. Представники партій ХДС/ХСС, СДПН та «Зелених» висловлюють побоювання щодо можливих атак на території Німеччини, особливо у світлі недавнього заклику до помсти західним політикам, опублікованому в одній із впливових іранських щоденних газет — «Хамшахрі».
На сайті цього видання, що фактично є рупором іранського керівництва, було розміщено графічне зображення, що закликає до негайних заходів у відповідь проти тринадцяти західних політиків. Ці постаті, як передбачається, мають розплатитися за смерть колишнього верховного лідера Алі Хаменеї. Список, озаглавлений як «політики, що очікують відплати від іранського народу», включає президента США Дональда Трампа, прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Італії Джорджа Мелоні, у прем’єр-міністра Італії Джорджа Мелоні, інших.
Іранське керівництво поклялося помститися за вбивство верховного лідера Алі Хаменеї. «Помста — це вимога нашого народу, і вона, безумовно, має бути здійснена», — прозвучало в заяві, яка транслювалася державним телебаченням і приписувала синові і наступнику Алі Хаменеї, Моджтабе Хаменеї.
Німеччина, де проживає найчисленніша іранська діаспора в ЄС – 320 тисяч осіб, сприймає цю публікацію з особливою гостротою.
«Я вважаю, що терористичний режим вже давно планує та здійснює цілеспрямовані вбивства та терористичні атаки на Заході, у тому числі й у Німеччині», – заявив газеті Handelsblatt депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер.
Його колега, голова комітету з нагляду за розвідкою Марк Хенріхманн (ХДС), зазначає: «Ми повинні виходити з того, що іранські спецслужби будуть нападати і в Європі». Він інтерпретує публікацію як ознаку «розпачу Тегерана, а також його агресії», який прагне «повернути собі владу та вплив у регіоні після значних невдач».
Костянтин фон Нотц, заступник лідера фракції «Зелених», наголосив, що подібна публікація в іранській газеті не могла з’явитися без схвалення чи прямої вказівки влади, назвавши такі погрози вбивства «новим рівнем жорстокості».
У зору німецьких органів безпеки перебувають і звані «витратні агенти», використовувані до виконання конкретних, найчастіше кривавих, завдань.
Публікація у «Хамшахрі» стала прямим викликом для німецьких спецслужб. Показово, що президент США Дональд Трамп раніше заявляв про готовність до жорсткої відповіді на випадок замаху: «Я залишив інструкції – якщо щось трапиться, їх слід буквально розбомбити в масштабах, яких вони ніколи раніше не бачили». Хоча Трамп не називав імен, газета помістила його заяву у контексті іранської загрози.
З погляду політолога, колумніста Deutsche Welle та викладача історії Східної Європи Олександра Фрідмана, публікація в «Хамшахрі», ймовірно, відображає впевненість Тегерана у своїй перемозі у нещодавній війні та спробу чинити тиск на колективний Захід.
З погляду політолога Олександра Фрідмана, публікація в «Хамшахрі», ймовірно, відображає спробу чинити тиск на колективний Захід.«Судячи з публікації в «Хамшахрі», у Тегерані переконали себе не лише у перемозі над США та Ізраїлем, а й у необмежених можливостях контролю над Ормузькою протокою», — зазначив Фрідман у бесіді з haqqin.az.
За його словами, режим, що править в Ірані, дотримується жорсткої антизахідної політики з моменту проголошення ісламської республіки, тепер прагне чинити тиск на Захід як на ідеологічного противника.
Олександр Фрідман також вказав на присутність у Німеччині іноземних спецслужб, включаючи російські та іранські, які ведуть активні операції: «За іранською агентурою в Німеччині тягнеться цілий шлейф політичних убивств із початку дев’яностих років, нитки яких вели Тегеран. Хоча теракти іранських спецслужб до певної міри припинилися після того, як федеральне керівництво Німеччини попередило про серйозні наслідки, нинішня активність КВІР проти Заходу цілком зрозуміла: режим, який вижив у результаті війни в Перській затоці, вважає себе переможцем. Мабуть, вони вирішили, що настав час вирішальної битви. Генерали КВІР, відчуваючи серйозну впевненість у собі, виступають із нескінченними погрозами щодо Трампа, Нетаньяху, а тепер і європейських лідерів».
Як зазначив експерт, особливу роль відіграла позиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерця. На відміну від французького лідера Еммануеля Макрона, Мерц спочатку висловив розуміння дій Трампа на початку воєнної операції США проти Ірану. Пізніше його риторика стала більш критичною щодо США, однак, зауважив Фрідман, Німеччина, враховуючи, що Сполучені Штати є важливим партнером, у будь-якому випадку виступить на стороні Америки.
Фрідман зазначив, що КВІР має якийсь образ ворога, аналогічний «колективному Заходу» на чолі зі США, при цьому американці та ізраїльтяни розглядаються як головні противники. Інші союзники США сприймаються як вороги меншою мірою.
Німецькі служби безпеки обізнані з широкими можливостями КВІР у ФРН, де діють агенти іранської розвідки «Фараджа», а також чимало прихильників «Хезболли». Це означає, що якщо Тегеран вирішить реалізувати «акцію помсти», у нього знайдуться сили для цього. У травні 2025 року німецькі правоохоронні органи заарештували двох іранців, які планували напади на завдання КВІР. Їхньою метою були президент Центральної ради євреїв Німеччини Йозеф Шустер та президент Німецько-ізраїльського товариства Фолькер Бек. Важливо, що і Шустер, і Бек немає прямого відношення до зовнішньої політики Німеччини; вони представляють громадські організації, пов’язані з єврейською громадою та вибудовуванням відносин із Ізраїлем.
У Німеччині іранські спецслужби почуваються цілком упевнено. Викликає здивування, що громадська думка Німеччини зосереджена переважно на іранській загрозі щодо Трампа. В одному з ключових німецьких подкастів новин обговорювалася іранська тема, але в центрі уваги опинилася саме загроза вбивства американського президента.
Тим часом Трамп сприймає інформацію, передану Моссадом про загрозу з боку іранців, дуже серйозно. Ймовірно, це вплинуло на його рішення відновити удари по Ірану. При цьому європейська громадськість, схоже, не обговорює загрози Мерцю або Макрону. Конспірологічні версії, пов’язані зі смертю сенатора Ліндсі Грема, обговорюються активніше, ніж реальні загрози щодо європейських політиків, опубліковані у «Хамшахрі».
Парадоксально, але іранський слід у смерті Ліндсі Грема не проглядається, хоча сенатор був явним ворогом для іранської влади. Очевидно, що в Ірані мали вагомі підстави радіти його смерті. Трамп вважає, що Росія не має до цього відношення, причому він ніяк не коментує можливу причетність Ірану. Це викликає подив, враховуючи, що Грем був сполучною ланкою між адміністрацією Трампа і наслідним принцом Резою Пехлеві, а також близьким другом останнього.
Не менш дивно, що від імені Моджтаби Хаменеї звучали погрози розправи щодо всіх, хто мав відношення до минулої військової операції США, крім Ліндсі Грема. Сенатор був однією з рушійних сил цієї війни, активно її підтримував і виступав проти перемир’я з Тегераном. Він також відігравав ключову роль у нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією. Таким чином, у Ірану були вагомі причини бажати смерті сенатора, навіть більш вагомі, ніж у Росії, оскільки Грем значно впливав на американську політику щодо Ірану.
За словами Фрідмана, «публікація в іранській газеті також є спробою Тегерана застерегти європейських союзників США від підтримки можливо більш масштабної операції американців проти Ірану. Саміт НАТО в Анкарі продемонстрував єдність Сполучених Штатів та європейців, — єдність, яка нині особливо потрібна Європі в українському питанні. Можливо, Іран прорахував можливість певного правочину: Європа підтримує дії США проти Ірану, натомість США підтримують європейську політику щодо України».
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 липня 2026
