Довгі контракти замість «зеленого» тарифу: перспективи PPA в Україні
Як залучити фінансування в будівництво розподіленої генерації та уникнути комерційних ризиківВ Україні 13 липня стартували перші аукціони на так звані довгі контракти на електроенергію. За двосторонніми договорами строком на серпень-вересень 2026 року було продано весь запропонований обсяг – 92 232 МВт-год. «Енергоатом» реалізував 80 520 МВт-год електроенергії за середньозваженою ціною 5012,53 грн/МВт-год, а «Укргідроенерго» – 11 712 МВт-год за 4700 грн/МВт-год.Загалом до торгів було допущено 42 компанії. Це засвідчило зацікавленість учасників ринку у використанні такого інструменту як РРА (Power Purchase Agreement), який робить постачання електроенергії комерційним споживачам більш прогнозованим і передбачуваним. Адже бізнес таким чином може купувати ресурс за фіксованою ціною на визначений період.Детальніше про механізм довгострокових контрактів, чому він сприятиме залученню фінансування у будівництво розподіленої генерації та хто і як цим зможе скористатися, Mind розповів Володимир Шведкий, фаундер і СЕО енергетичного кластеру «Ноосфера».В останні роки зростання відновлюваної генерації перевершило всі очікування. Сьогодні вітрові і сонячні електростанції можуть конкурувати на ринкових умовах за ціною мегавата із газовими та вугільними без державних субсидій.Але на відміну від традиційних електростанцій, виробництво «зеленої» енергії залежить від погоди. Тому дохідність СЕС і ВЕС змінюється в часі. Щоб забезпечити стабільний фінансовий потік і мати можливість планувати роботу на довгий термін, інвесторам (власникам) ВДЕ-генерації доцільно укладати напряму зі споживачами або із трейдерами договір про закупівлю електроенергії – PPA (Power Purchase Agreement). На ринках ЄС і США це поширений інструмент, який здатний принести користь і українському бізнесу.Потужний важіль у залучені фінансуванняPPA – це двостороння угода між покупцем і продавцем, яка регулює обмін електроенергією, структуру обсягів постачання, ціноутворення та розрахункові умови. На розвинених ринках цей інструмент використовується як джерело фінансування будівництва нової генерації – самостійне або за участі банківських інституцій. Ефективна корпоративна структура девелопменту проєкту, як правило, передбачає PPA, що забезпечує надходження авансових платежів за майбутню генерацію.Інвестор може використати ці кошти, не змінюючи структуру власності, конвертувати їх в CaPex (капітальні витрати), і водночас отримати гарантованого покупця електроенергії на перспективу.Історично PPA прийшли на зміну державним «зеленим» тарифам. Їх головна мета – гарантувати стабільний дохід протягом тривалого періоду, зазвичай від 10 років. Окрім авансових платежів, це дозволяє девелоперам залучати фінансування в нове будівництво.Оскільки йдеться про значні інвестиції, процес укладання PPA є непростим. Як свідчить західна практика, він може тривати від 2 до 12 місяців. Зрештою, виробник і покупець електроенергії укладають унікальний комерційний контракт, обсяг якого може сягати 150 і більше сторінок.Щоб розкрити сенс і користь таких домовленостей, наведу просту аналогію із галуззю, важливою для україніської економіки – сільським господарством. Аграрій, який хоче придбати нову сучасну техніку, щоб посадити і виростити пшеницю, хоче отримати фінансування від банку. Для цього йому потрібно надати гарантії, що він зможе продати врожай і обслуговувати борги.Аналогічно, якщо ви хочете профінансувати, наприклад, новий вітропарк, вам потрібно надати банку гарантії, що ви зможете продати вироблену електроенергію й отримуватимете стабільний дохід, з якого повертатимете кредит. Цією гарантією і є PPA.Маючи в активі таку угоду, власник проєкта відновлюваної енергетики вже на початковій стадії будівництва отримує доступ до ринку електроенергії, знижує невизначеність щодо перспектив бізнесу і може взаємодіяти з банками, не безпідставно розраховуючи на успіх в залучені кредитних коштів.Як контракти PPA покривають проєктні ризикиБудь-який кредитний трек тримається на репутації позичальника, фінансовій стійкості його діючого бізнесу, спроможності забезпечити кредит заставою і здатністю своєчасно повертати кредит.Банківським експертам доволі просто спрогнозувати дохідність проєктів в енергетиці на основі паспортних технічних характеристик обладнання, що закуповується, які дозволяють оцінити обсяги майбутнього виробництва. Наявність цих даних дозволяє зробити неупереджені висновки про якість девелоперського проєкту і розрахунків.Справжні ризики у кредитодавця виникають після запуску проєкту. Вони стосуються, зокрема, стабільності грошового потоку і обсягів виробленої електроенергії, яку будуть викуповувати споживачі. Це безпосередньо впливатиме на результативність бізнесу ВДЕ-генерації і визначатиме, чи порушуватиме позичальник виплати банку.Хеджувати ці ризики для банків й покликані PPA-контракти.З іншого боку, вони також є інструментом, який дозволяє запобігти комерційним ризикам, властивим ВДЕ-проєктам, які має враховувати інвестор. Йдеться про такі:1. Ціновий ризик. Оскільки ринкова вартість електроенергії на ринку змінюється внаслідок попиту та пропозиції, ефективність бізнесу власників ВДЕ-генерації піддається впливу коливань ринкових цін. В минулому вони могли значною мірою покладатися на державну підтримку, щоб компенсувати втрати. Однак, оскільки «зелена» генерація стала конкурентоспроможною, субсидії разом зі спеціальними «зеленими тарифами» відходять в історію, а ціна як ключовий компонент PPA стає головним чинником, що впливає на фінансові результати.2. Ризик пов#700;язаний з обсягами виробництва. Як і аграрії, про яких я згадував в своєму прикладі, інвестори ВДЕ-проєктів залежать від мінливих, складно прогнозованих обсягів генерації, зумовлених коливаннями погоди. В один рік фермер може зібрати 20 тонн пшениці, а в наступний – лише 15 тонн через спеку або дощовий сезон збору врожаю. Так само і на прибутковість ВЕС впливає те, наскільки сильно дме вітер протягом певного року.3. Ризик балансування. Оскільки виробництво та споживання електроенергії в енергосистемі завжди має перебувати в балансі, власники ВДЕ-генерації зобов'язані прогнозувати та балансувати виробництво на погодинній основі. Якщо фактичне виробництво відхиляється від прогнозу, з них стягується штраф.РРА може бути структурований так, щоб покривати один або кілька із згаданих комерційних ризиків. Завдяки цьому інвестори у ВДЕ отримують інструмент для захисту від несприятливих цінових змін, мінливих обсягів виробництва та похибок в щоденному балансуванні.В такому сенсі PPA схожий на страховий поліс. Його наявність дозволяє власникам ВЕС і СЕС зосередитися на виробництві електроенергії, не турбуючись про ринкові коливання та мінливість погоди.За великим рахунком, все зводиться до того, скільки ризику інвестор у ВДЕ-генерацію готовий взяти на себе в проєкті. Комерційні ризики можна послабити, уклавши PPA напряму із підприємством – споживачем електроенергії (корпоративний РРА), або передати на аутсорсинг через угоду з енерготрейдером або постачальником, який гарантовано забезпечить доступ до ринку електроенергії на вигідних умовах ще до того, як електростанція почне працювати.Залучення професійних енерготрейдерів або постачальників надає користувачам їх послуг також особливу перевагу: вони здатні взяти на себе ризики профілю виробництва і балансування, які для інвесторів СЕС і ВЕС можуть стати джерелом додаткових фінансових втрат через відсутніть належного досвіду в управлінні доходами енергетичних проєктів.З власного практичного досвіду можу засвідчити, що саме довгостроковий контракт, який гарантує закупівлю електроенергії з майбутньої генерації, є дійсно вагомим аргументом для позитивного рішення банку про фінансову підтримку проєкту. В 2023 році трейдингова компанія, яку я очолював, уклала чи не перший корпоративний РРА в Україні з інвестором СЕС, що допомогло йому залучити 100 млн грн за державною програмою «5-7-9».Але період таких відносно «дешевих грошей» на українському ринку рано чи пізно закінчиться. Це змушує інвесторів зі стратегічним мислинням вже зараз зміщувати фокус із простого розширення ВДЕ-портфеля на ефективне управління активами. Такий підхід не просто стимулює запит на хеджування ризиків, а вимагає бізнес прагнути до операційної досконалості.Банки, зі свого боку, у відповідь на запит бізнесу можуть розробляти спеціалізовані фінансові продукти (банківські гарантії, інструменти хеджування цінових ризиків і фінансування проєктів ВДЕ), що давно є стандартною практикою на ринках ЄС і США.Національні трендиВ Україні такий інструмент як PPA ще недостатньо поширений. Він знаходиться на початковій стадії розвитку і має певну специфіку. Головна проблема в тому, що в нас на ринку електроенергії взагалі відсутня практика довгих контрактів на постачання.До 70% обсягу електроенергії в Україні торгується в сегменті РДН – «ринок на добу наперед», який є доволі волатильним і обмежений прайс-кепами, які визначає Національна комісія регулювання енергетики і комунальних послуг. Жодний вид державної і приватної генерації не продається довше одного кварталу. Тому ми маємо й проблеми з визначенням цінового бенчмарку для РРА, які за тривалістю відносяться для сегменту «рік плюс».Проте основи для розвитку цивілізованого ринку РРА в Україні вже закладено.Існує певна кількість прикладів PPA, укладених інвесторами у ВДЕ з 2021 року, заснованих на формулі «РДН мінус». Таке визначення ціни є гарантією для покупця, що він протягом дії угоди не платитиме за електроенергію дорожче, ніж РДН. Виробнику це теж вигідно, оскільки він забезпечує стабільну реалізацію всіх обсягів з власної генерації і не нестиме жодні операційні втрати через невикуплені залишки.В 2021 році з#700;явився й перший кейс РРА в державному секторі. Тоді НАЕК «Енергоатом» і АТ «Укрзалізниця» уклали перший річний контракт на постачання електроенергії за фіксованою ціною, який потім продовжували. Але ця угода не стосувалася ринку в повній мірі, її умови визначала спеціальна постанова уряду, де прописані умови співпраці державними монополістами.У червні 2026
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 липня 2026
